Корона не справжня! Як схожість із символом Угорщини стала тригером Ужгорода
У найзахіднішій області – знову скандал із державною символікою Угорщини на українській території, цього разу – пов’язаний із завершенням реставрації арт-бізнес-центру “Корона” в Ужгороді.
Це історична будівля, пам'ятка архітектури місцевого значення. Останні сто з гаком років тут був готель і ресторан з концертним залом, а протягом якогось часу – навіть приватний університет. Місто передало будівлю приватним забудовникам у далекому 2012 році, і майже весь цей час навколо “Корони” не вщухали скандали й тяглися судові справи. Утім в останні роки тут активно йде будівництво, а буквально два тижні тому з фасаду будівлі зняли маскувальну сітку, ще приблизно за два – знімуть і риштування, тобто будівля знову увійде в архітектурний ансамбль старого центру Ужгорода й стане його частиною.
Нині головним предметом скандалу навколо “Корони”, власне, й стала корона – вона розміщена вгорі на фасаді будівлі й відновлена в межах проєкту реставрації. Сто років тому на фасаді цієї будівлі справді була святоіштванська корона (відома півсфера з похиленим хрестом, реліквія та символ угорської державності, для угорців святоіштванська корона – то як для українців тризуб). Це й не дивно, бо сто років тому місто Ужгород, як і Закарпаття загалом, було частиною Угорщини. Але зараз, особливо у світлі останніх історичних подій і специфічної реакції на них угорців (мова про постійні недружні випади Віктора Орбана та його міністрів щодо України), розмістити угорський державний символ на історичній будівлі в українському місті – це відверта провокація і сигнал для перевірки СБУ. Власне, це і закидають власнику “Корони”. Через активне обговорення скандалу в мережі кореспондентка Укрінформу побувала на об'єкті, який ось-ось введуть в експлуатацію. З'ясували разом із власником та експертами, що ж не так із короною на “Короні”.
БУДІВЛЯ В БУДІВЛІ
На об'єкті зараз триває активне будівництво – завершують фасадні роботи, зокрема вставляють вікна. Разом із власником підіймаємось на риштування – він з гордістю демонструє відновлений фасад: вікна, які готуються вставляти, ліпнину, черепицю на дашках. Виглядає справді дорого і красиво – особливо багато уваги тут приділили деталям. Цікаво, що на білому фасаді над вікнами та виступами встановили спеціальні відлякувачі для голубів – аби не псували роботу архітекторів.
Власник об'єкта Іван Волошин розповідає, що будівництво тягнеться з 2012 року. З його слів, він із партнерами викупив об'єкт після того, як його було приватизовано – але через “війнушки” місцевих кланів будівництво стояло. Каже, що з того часу безпосередньо будівництво і всі роботи на комплексі тривали загалом понад два роки – решта часу продовжувалися оті “війнушки” та судова тяганина.
- За законом те, що тут відбувається, називається “адаптація пам'ятки архітектури під сучасні умови”. Ця будівля має охоронний статус. Для того, аби отримати дозвіл на початок робіт, ми мали зробити певний пакет документів. Ідеться про проєкт архітектурної реставрації, який передбачає дослідження та будівельні роботи.
За весь час свого існування “Корона” була і готелем, і рестораном “Верховина” – за тих усіх умов багато елементів були змінені. Ми залучили фахівців “Держреставрації”, вони знімали шари тиньку та досліджували будівлю, й відфіксували кінцевий вигляд фасаду. Також було визначено, що у 1950-х роках в будівлі провели ремонт, і вона була змінена, тому простір усередині вже не є пам'яткою архітектури. А фасад вдалося дослідити, і на нього виготовили проєкт реставрації. Усе, що на ньому зроблено нами, було регламентовано і матеріалом, і кольором, і виконанням. Там нема жодного пінопласту, вікна – це, по суті, меблі (дуже дорогі столярні роботи, бо зараз ніхто не робить такої столярки, і якби ми ставили пластик, обійшлося би тисяч на 50 доларів дешевше), те саме – черепиця на дашках: ми замовляли її на заводі в Німеччині, це було індивідуальне замовлення, – розповідає Волошин.
Загалом, уся будівля, що постане в Ужгороді як арт-бізнес-центр “Корона”, має 14 тисяч квадратних метрів території. Тут передбачені ресторани, бари, кав’ярні, бутики, офіси, критий дворик-атріум, також кінотеатр та розважальна інфраструктура.
- На будівництво ми мали два різні дозволи. Сама “Корона” це 8,800 квадратів, пам'ятка архітектури – 1300 кв. м. Тому в нас є два дозволи: на пам'ятку архітектури (реставрація і реконструкція) та окремий дозвіл на будівництво. Це виходить будівля в будівлі. Наразі уже є бізнес, який планує сюди заходити працювати. Тут будуть бутики, ресторани, бари, арт-галереї – загалом, усе, що лягає в концепцію арт-бізнес-центру, – каже власник “Корони”.
Зі слів Волошина, до нового року планують відкрити першу чергу, через рік – усю будівлю повністю.
“МЕНІ ВИГІДНО ВІДРЕМОНТУВАТИ ТЕАТРАЛКУ”
До слова, із власником будівлі Іваном Волошиним зустрічаємось на площі Театральній перед будівлею. Цікаво, що реставрація цієї площі була однією з умов, за якими місто передало “Корону” з комунальної власності у приватну. Наразі вона у, м'яко кажучи, плачевному стані (в ужгородців є жарт про море на Театральній – це велика калюжа, що через нерівності наповнюється щоразу після дощу, її часто фотографують, а ще спостерігають, як там купається зграя голубів). Питаю Івана Волошина, чи ремонтуватиме він Театралку. Відповідає, що це – в його інтересах, наразі для цього виготовляють проєкт.
- Одна з умов приватизації цієї будівлі – то мільйон доларів у бюджет міста, друга умова – що це має бути реставрація, а не ремонт. Щодо Театральної прощі – з огляду на те, що об'єкт стоїть на одній із центральних площ міста, яка не ремонтувалася з 60-х років ХХ століття, місто при передачі об'єкта з комунальної у приватну власність регламентувало переможцю конкурсу інвестувати в пам'ятку архітектури та площу. Замовником реставрації комунального майна є місто, а для початку робіт має бути проєкт. Проблема в тім, що з 2012 року досі не було зроблено проєкту реставрації площі Театральна. Але я зацікавлений у тому, аби площа мала інший вигляд. Тому останній місяць ми замість міста робимо проєкт для реконструкції площі Театральної та площі Фенцика, друга – поруч і є продовженням першої. Пару тижнів – і він буде готовий, пройде експертизу, буде оголошений тендер на виконання робіт, – каже Волошин.
- Чи буде це для Ужгорода та жителів Петефі-2? – питаю. (Міська площа ім. Шандора Петефі, протилежна до Театральної, яка ремонтувалася в Ужгороді впродовж 7 років. – Авт.).
- Я по-доброму заангажований, аби цього ніколи не відбулося, бо я вклав гроші в об'єкт і в мене там уже є орендарі, вони відкриють бізнес і не захочуть працювати, якщо під вікнами роками йтиме ремонт площі. Тому в цьому випадку ми мотивовані навіть більше, аніж місто.
КОРОНА З ТРИЗУБАМИ, ГЕРБАМИ ТА ЄВРЕЙСЬКОЮ ЗІРКОЮ
Тим часом підіймаємось по риштуваннях до третього поверху, до того самого фронтону з короною. Власне, те, що ми бачимо зараз, мало скидається на святоіштванську корону – похиленого хреста на ній нема, зате є купа еклектичних елементів: тут і тризуби, і єврейська зірка, й герби та надписи.
- Скажіть: навіщо вам була угорська корона на фасаді “Корони”? – цікавлюся.
- У нас є реставрація пам'ятки архітектури, визначена проєктом, ця реставрація передбачає стартовий вигляд фасаду будівлі. Якщо в 1950-х роках радянська влада поставила там замість корони шифер – я ж не мав зробити так само, чи не так? Корона там тому, що це – архітектурний елемент пам'ятки, це – завершення фронтону. Те, що тоді, коли її ставили, тут були угорці, а потім прийшли чехи, які її зняли, а ще пізніше був Союз, за якого її не відновлювали – це історія цієї будівлі. Але документи підтверджують, що вона там була. На той момент, коли у нас стартувало будівництво і починалася реставрація, не було проблем з угорцями. Але з огляду на те, що зараз відбувається між країнами, ми забрали з цієї корони всі можливі елементи, які можуть вказувати на її схожість з угорською. Ми насамперед українці, й зараз гратися в якісь такі дурниці – не час. Історичний контекст такий, що не треба це чіпати. У протилежному випадку це дійсно виглядає як провокація. Тому на цій короні ми вирішили викарбувати тризуб – бо це український символ, також – єврейську зірку, бо власник історичної корони був юдей з Міхаловець, іще тут є герб Ужгорода і написи з іменами архітекторів, які будували та реставрували “Корону”. Ми відфіксували увесь цей історичний фактаж та ідентифікатори України – тризуб і герб міста Ужгорода. Тому переконайтесь самі: тут нема ніяких провокацій, – каже власник будівлі.
НІ СБУ, НІ МІСТО ДО КОРОНИ ПРЕТЕНЗІЙ НЕ МАЮТЬ
Наразі претензій до корони на “Короні” не мають ні в Управлінні СБУ в Закарпатській області (на запит Укрінформу там відповіли, що загалом – служба слідкує за цією ситуацією, утім, з офіційними коментарями в публічну площину щодо “Корони” не виходить. У СБУ також підтвердили, що жодних звернень щодо провокації через факт присутності чи глорифікації державних символів Угорщини в українському місті Ужгород від місцевих громадян в СБУ не надходило), ані в місті.
Головний архітектор Ужгорода Олег Боршовський у коментарі Укрінформу пояснив, що місто в будівництво не втручається, оскільки об'єкт підпорядкований не інспекції держбудконтролю Ужгородської міської ради, а Києву, безпосередньо Мінкультури. Відтак усі перевірки даного об'єкта має проводити Київ, зазначає Боршовський.
- По факту там два об'єкти: реставрація та реконструкція. З приводу реставрації фасаду, свого часу був затверджений проєкт – паспорт упорядження фасаду, він підпадає під третю категорію пам'яток, через що координатором у цьому питанні є Київ на рівні Міністерства культури. Ми як місто не маємо права туди втручатися. Під час введення в експлуатацію об'єкта буде створена певна комісія, яка фіксуватиме – чи та корона на фронтоні відповідає погодженому проєкту, чи не відповідає.
Річ у тім, що на банерах паспорта об'єкта була зображена певна корона (мається на увазі, що протягом останніх років біля “Корони” стояли банери з паспортом об'єкта, де дійсно на фронтоні була зображена святоіштванська угорська корона з похилим хрестом, це у 2017 році викликало навіть одиничний протест – доцент Ужгородського нацуніверситету Андрій Заяць пікетував “Корону” на День Ужгорода через угорську символіку. – Авт.), але на самому об'єкті зараз вона має зовсім інший вигляд. Відтак комісія з перевірки об'єкта перед введенням в експлуатацію має передивитися, чи відповідають усі відтворені в процесі реставрації елементи (не лише корона, а й вікна, двері, елементи декору тощо) затвердженому паспорту. У разі, якщо вони затвердять, що так, відповідають, і приймуть об'єкт в експлуатацію – питань нема. Якщо скажуть, що треба ту корону демонтувати і поставити там щось інакше або взагалі нічого – цей забудовник повинен буде виконати припис, зазначає головний архітектор Ужгорода.
До слова, днями Департамент культури Закарпатської ОВА побував з плановою перевіркою в “Короні” – як зазначається, “з метою періодичного моніторингу”. Утім висновків після неї не видали, хіба опублікували на своєму Фейсбуці детальні фото встановленої на фронтоні корони, де видно, що це – що завгодно, але не святоіштванська угорська реліквія.
УГОРЦІ МОЖУТЬ ВИСЛОВИТИ НЕВДОВОЛЕННЯ
Утім, як пояснює заступник начальника управління охорони культурної спадщини Закарпатської ОВА Томаш Собко, навіть ця, несхожа на угорську корона на історичній будівлі в Ужгороді все ж викликає питання і створює деякі проблеми.
- Річ у тім, що в 2014 році наше Управління погоджувало паспорт фасаду “Корони” до реставрації – і там цього елемента не було. Згодом корону власникам погодили в Києві. Відтак ми будемо за поясненнями звертатися до власника, адже вийшло так, що одне хотілося робити – а інше по факту зробилося, – каже він.
Зі слів Собка, починали готувати документацію для “Корони” в Західпроектреставрації, а далі, в 2016 році власники отримували вже дозвіл на проведення реставраційних робіт у Києві.
- Тому два акценти: перший – у документах, які ми погоджували, корони на фасаді не було, другий – зараз та корона, що там встановлена, не відповідає тій, що там знаходилася історично. Це не святостефанська корона, безумовно, – наголошує Собко.
Зі слів Томаша Собка, копія угорської корони на цій будівлі була встановлена в 1910 році й простояла десь до 1929-го, всього близько двадцяти років. Із 30-х років ХХ століття корони на фасаді будівлі вже не було. Зараз, каже він, відтворена “Корона” – це, по суті, новобуд, адже від пам'ятки залишився тільки фасад – тому тут треба акцентувати, який саме історичний період відреставровано.
Разом з тим, є ще один акцент у цій справі, наголошує Томаш Собко, – це те, що зараз і угорці також можуть закинути власнику будівлі приниження угорського державного символу. Він має на увазі додавання різних символів на короні (йдеться про тризуби, герби та єврейські зірки). Це доволі абсурдні речі, вважає Томаш Собко, зазначаючи, що в цьому його підтримують історики.
УГОРСЬКА КОРОНА В УЖГОРОДІ ТАКИ Є
Хай там що, підсумовуючи цей скандальний коронний кейс на Закарпатті, розумієш, що очевидними є дві речі. Перше – що це таки не угорська корона, тобто якоїсь глорифікації символіки угорської держави в українському місті на Закарпатті нема. Друге – навряд чи власник зніме її з фасаду, хіба що на це буде припис державної комісії, утім, наразі у держави наче немає претензій до цього факту (хіба що комісією буде визнано порушення в ході реставраційних робіт).
Однак, кейс корони на “Короні” в Ужгороді показує, що наразі символіка інших держав у воюючій Україні, а надто тих, які не підтримують Україну в боротьбі за суверенітет, діє як алерген при хронічній астмі: одразу викликає приступ. Але, продовжуючи цю метафору, – це відбувається тільки якщо алергену багато, бо якщо менше, то антитіла організму справляються.
Так, копія угорської корони на історичній будівлі в центрі міста стала тригером для значної більшості українців. Але ж насправді угорська корона в Ужгороді таки давно є – і без арт-бізнес-центру “Корона”.
Йдеться про міні-скульптурку, встановлену в 2019 році біля угорського консульства на Православній набережній (Ужгород, як відомо, місто-рекордсмен України зі встановлення міні-скульптур, їх тут понад півсотні). Копію угорської корони встановили на честь 40-річчя повернення реліквії угорському народу (святоіштванська корона довго вважалася втраченою, а потім була знайдена в США та передана в Угорщину).
Ця міні-скульптурка розміщена на території угорського консульства в Ужгороді, втім, туристи, які досліджують місто за допомогою путівника міні-скульптурок, також можуть її бачити. І треба зазначити – ще жодного разу навколо цієї міні-корони скандалів не виникало.
Тетяна Когутич, Ужгород
Фото автора, Закарпатської ОВА та надані власником “Корони”
