Екологічна безпека України
Організатори: Інститут міжнародної безпеки, Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління.
Учасники: Олександр Краснолуцький - перший заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України; Олег Дунда - народний депутат України; Олег Уруський - віцепрем’єр міністр України (2020-2021); Андрій Касьянов - радник відділу з питань заборони біологічної та хімічної зброї МЗС України; Юрій Забулонов - директор Інституту геохімії навколишнього середовища НАНУ; Михайло Яцюк - директор Інституту водних проблем і меліорації; Володимир Присяжний - начальник Національного центру управління та випробувань космічних засобів; Юрій Когут - директор ГО «Міжнародна академія менеджменту безпеки»; Георгій Балакан - експерт з атомної енергетики; Сергій Чернов - президент конгресу самоврядування України; Анатолій Разгон - консультант з земельних питань Академії аграрних наук України; Микола Сірий - старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАНУ; Олексій Баганець - заступник голови Союзу юристів України; Юрій Ярухін - віцепрезидент Фонду ветеранів воєнної розвідки, кандидат військових наук; Олександр Притула - доцент Запорізького національного університету, член наглядової ради Національного заповідника «Хортиці»; Вікторія Захарчук - президент Інституту міжнародної безпеки; Юрій Андрійчук - Інститут міжнародної безпеки; Костянтин Загороднюк - зав. кафедри водних екосистем і біоресурсів ДЕА; Наталія Трофименко - директор Орхуського центру; Оксана Бутрим - член міжнародної групи експертів з перевірки при Секретаріаті РКЗК ООН, доктор економічних наук.
Модератори: Олег Березюк - директор Інституту глобальної політики; Олександр Бондар - ректор Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління.
Питання до обговорення:
- Шкода, нанесена довкіллю України (екоцид) збройною агресією РФ як важлива загроза національній та міжнародній безпеці.
- Ядерна безпека в умовах збройної агресії РФ, масштабні загрози окупації ЗАЕС.
- Шкода атмосферному повітрю та вплив на зміну клімату.
- Вплив воєнних дій на стан земельних ресурсів і ґрунтів.
- Вплив воєнних дій на стан водних ресурсів, зокрема, транскордонний аспект.
- Вплив воєнних дій на стан природно-заповідного фонду України.
Учасники заходи обговорять проблеми, пов’язані з екологічними наслідками збройної агресії РФ, шляхи запобігання та подолання загроз екологічній безпеці України.
Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.
Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com.
Акредитація триватиме до 15:00 24 січня, для підтвердження необхідно вказати ім’я, прізвище, назву видання.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV.
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinform?fbclid=IwAR0st84A_-gZzdo-Yej3lg_laJJuJ1ImX1BcnOYGJ4BVfV0io9vdlyfFP3w.
Підсумкові матеріали:
В Україні близько 5 млн га орних земель не використовується через війну
Через повномасштабне вторгнення понад 5 млн га орнних земель в Україні наразі не використовується, а шкода, завдана українським грунтам, становить понад 900 млрд гривень.
Про це в Укрінформі під час круглого столу на тему: «Екологічна безпека України: національний та міжнародний вимір» повідомив консультант із земельних питань Академії аграрних наук України Анатолій Разгон.
«Через війну Україна втратила 19,3% посівних площ, понад 5 млн га орних земель сьогодні не використовується. Це ті території, які сьогодні понівечені війною. За оцінками Міндовкілля, через війну грунтам нанесено збитків на понад 900 млрд грн», - зазначив Разгон.
За його словами, станом на 2023 рік площа деградованих сільськогосподарських угідь може оцінюватися у 10-15 млн га. Враховуючи кліматичні зміни, під загрозою деградації перебуває більше половини таких земель. Якщо не задіяти відповідних заходів, ці землі опиняться у зоні ризику і з часом будуть виведені з обробітку.
«Цілком очевидно, що після завершення війни, без вжиття надзвичайних заходів на державному рівні та підтримки міжнародної спільноти, Україна може на роки втратити третину посівних площ - 10-12 млн.га. Це 30-35 млн тонн зерна, які можуть забезпечити продовольством значну частинку жителів планети», - наголосив експерт.
Як повідомляв Укрінформ, станом на вересень 2023 року прямі та опосередковані збитки українських аграріїв через війну перевищили 40 мільярдів доларів США.
Важкі метали в ґрунтах України у зоні бойових дій перевищують норму в 30 разів - експерт
У зоні активних бойових дій показники важких металів перевищують нормативні у 30 разів, а ртуті, цинку та інших шкідливих речовин - у 10-18 разів.
Про це в Укрінформі під час круглого столу на тему: «Екологічна безпека України: національний та міжнародний вимір» повідомив консультант із земельних питань Академії аграрних наук України Анатолій Разгон.
«У місцях бойових дій важкі метали подекуди перевищують фонові значення у 30 разів. Ці речовини потрапляють до ґрунту, мігрують до ґрунтових вод і в результаті потрапляють до харчових ланцюгів, впливаючи і на тварин, і на людей. Тобто, отруєний вибухами ґрунт буде повільно вбивати нас в перспективі», - зазначив Разгон.
Він наголосив, що на місцях обстрілів ґрунтознавці відзначають систематичне перевищення в 10-18 разів показників ртуті, цинку та кадмію, фіксують високий вміст міді, нікелю, свинцю, фосфору та барію, сірки та сірчаної кислоти.
«З аналогічними проблемами зіткнулися в Бельгії та Франції сто років тому, коли Європа втратила 23 відсотки посівних площ після Першої світової війни і досі долають ці проблеми. Яке скорочення ріллі чекає Україну після завершення воєнних дій, зараз ще важко навіть прогнозувати», - додав консультант із земельних питань Академії аграрних наук України.
Як повідомлялося, через повномасштабне вторгнення понад 5 млн га орних земель в Україні наразі не використовується, а шкода, завдана українським ґрунтам, становить понад 900 млрд грн.
Проблеми із доступом до води мають близько 14 мільйонів українців – експерт
Внаслідок повномасштабного вторгнення майже 14 мільйонів українців мають ускладнення із доступом до води та санітарії.
Про це під час круглого столу в Укрінформі «Екологічна безпека України: національний та міжнародний вимір» розповів директор Інституту водних проблем і меліорації Михайло Яцюк.
«Сьогодні через російську агресію, за нашими оцінками, 14 млн людей мають проблеми із доступом до води та санітарії. Гуманітарні катастрофи такі як в Маріуполі будуть загострюватися, враховуючи техногенні загрози забруднень, а також враховуючи, що рівень доступу до води та санітарії в зоні бойових дій та навіть прилеглих територій дуже низький», - сказав Яцюк.
Він наголосив, що в умовах повномасштабної агресії відбулася трансформація економіки, переміщення населення та промислових підприємств, що теж несе навантаження на водні ресурси.
Крім того, директор Інституту водних проблем і меліорації нагадав про вплив підриву Каховської ГЕС на водозабезпечувальну систему східного та південного регіонів.
«Через підрив Каховської ГЕС 4 млн людей не мають постійного водозабезпечення. Це - Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Донецька області та Автономна Республіка Крим. І зараз наш інститут та інші науковці працюють над вирішенням цієї проблеми, шукаючи нові джерела водозабезпечення. Одними з таких резервів можуть бути Дунай та Полісся, якщо зробити його водорегулятором, як це було раніше», - резюмував експерт.
Як повідомлялося, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів оцінило наслідки для довкілля від застосування росіянами на фронті хімічної зброї та завдану шкоду природі за майже два роки повномасштабної війни у 2,2 трлн грн.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
