Бути своїми – культура, освіта, мова. Брифінг з нагоди Національного тижня читання – 2023

Бути своїми – культура, освіта, мова. Брифінг з нагоди Національного тижня читання – 2023

Укрінформ
4 грудня, 14:00 - брифінг на тему: «Бути своїми – культура, освіта, мова».

Організатори:  Медіацентр Україна – Укрінформ.

Спікери: Ростислав Карандєєв -  т. в.о. міністра культури та інформаційної політики України; Олександра Коваль - директорка Українського Інституту книги; Тарас Кремінь - Уповноважений із захисту державної мови.

Чому це цікаво?

Спікери  обговорять мету, організацію та перебіг Національного тижня читання у 2023 році – щорічну акцію, що організовує Український інститут книги. 

Національний тиждень читання Український інститут книги організовує втретє, його мета – об’єднати українців за читанням як щоденною життєвою  практикою. Цьогоріч акція відбудеться з 4 по 10 грудня. Гасло акції — «Бути своїми», а у фокусі буде постать Миколи Хвильового, ювілей якого українці відзначають у грудні цього року. З програмою заходів можна ознайомитись на сайті Українського інституту книги.  

Додаткова інформація: Світлана Омелянчук, Український Інститут книги, svitlana.omelianchuk@ubi.org.ua.

Формат заходу – офлайн (Зала 1).

Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 1) та в чаті трансляції на YouTube.

Прохання прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ здійснюватиметься перед заходом в агентстві.

Захід транслюватиметься на ютуб-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV, а також ютуб-каналі Ukraine Media Center Ukrinform: https://www.youtube.com/@mediacenterukraine-ukrinfo5672/aboutна фейсбук-сторінці Ukraine Media Center Ukrinform: https://www.facebook.com/UkraineMediaCenter/.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. У разі демонстрації ролика в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinform?fbclid=IwAR0st84A_-gZzdo-Yej3lg_laJJuJ1ImX1BcnOYGJ4BVfV0io9vdlyfFP3w.

Підсумкові матеріали:

В Україні стартував Національний тиждень читання під гаслом "Бути своїми"

В Україні стартував Національний тиждень читання, що цьогоріч проходить під гаслом "Бути своїми" і триватиме до 10 грудня.

Про важливість цього заходу і загалом читання книг для громадян України, а також про ті проблеми, які стоять перед українським суспільством у сфері книговидання і поширення української літератури йшлося під час брифінгу в Медіацентрі Україна – Укрінформ.

Як зазначила директорка Українського Інституту книги Олександра Коваль, гасло "Бути своїми", під яким проходитиме цьогорічний Тиждень читання, є досить сенсорне і означає, що не потрібно поділяти Україну на схід і захід, північ і південь, варто добре знати свою класику і докласти зусиль, щоб класики українські стали такими ж відомими і популярними як і сучасні письменники.

Вона нагадала, що у фокусі цьогорічного тижня читання буде постать Миколи Хвильового, ювілей якого українці відзначають 13 грудня. "Ми звернулися і до дати народження Хвильового, і до гасла, яке йому приписують "Геть від Москви!". Насправді він так не висловився, але контекст його інших висловлювань дозволяє подібним чином трактувати його заклики. Він казав, що не варто захоплюватися російською літературою, варто знати і розуміти європейську літературу, але попри все це творити свою самобутню і ні на що не схожу літературу. Тільки з такою літературою ми будемо цікаві світові", - підкреслила Коваль.

Вона закликала українців читати не тільки впродовж цього тижня, а читати постійно хоча б 20-30 хвилин щодня. Завдяки цьому люди не лише прочитають величезну кількість книг за рік, але й отримують колосальне задоволення від прочитаного, переконана Коваль.

Т. в.о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв також наголосив на тому, що тему читання не можна згадувати лише раз на рік чи раз на місяць, її потрібно постійно підтримувати.

"Ми маємо постійно говорити про те, що нам важливо, що нам болить, і маємо довести це до усвідомленого сталого сприйняття. Адже коли ми говорили свого часу про необхідність видання українських книжок, то це було активно на усіх рівнях - державному, громадському - і врешті-решт відбулися суттєві зсуви і було прийнято необхідні законодавчі акти по захисту українського книжкового простору, українського книговидання. Так само з початку української незалежності ми почали вголос говорити про захист української мови, і ці процеси пішли. Тепер так само потрібно говорити і про книговидання, і про читання", - зазначив він.

Карандєєв наголосив на важливості читання серед українських громадян, зауваживши, що це процес виховання, і ми щодня маємо давати самі собі настанови читати і привчати до цього своїх дітей. "Ми мусимо це робити, як би складно не було нам знайти відповідний час. Читання є одним з найефективніших інструментів розвитку людини, розвитку її мислення, який дозволяє створити себе повноцінними, обізнаними і оперативними у прийнятті відповідних рішень. особистостями", - сказав він.

Що стосується функції і завдань держави у цьому напрямку, то, за словами Карандєєва, зараз можна констатувати досить непогану динаміку книговидання українською мовою, попри усі виклики сьогодення. Крім цього, нагадав він, невдовзі має бути прийнята Державна програма підтримки української мови, яка також передбачає як вагому складову популяризацію української мови, розвиток її використання, в тому числі через книжку.

Т. в.о. міністра також звернув увагу на важливість підтримки громадян у придбанні книжок і підтримки книгарень. "Ми переконані, що така державна підтримка дуже важлива і безумовно піде на користь учасникам книжкового процесу. Ми також закладаємо можливість, і таке рішення прийняте урядом, - підтримки книгарень, які використовують для своєї діяльності приміщення на умовах оренди. Це вкрай важливо, адже сьогодні як ніколи потрібна підтримати тих, хто сприяє формуванню національного духу і національної стійкості і загалом ментального здоров'я українських громадян", - підкреслив він.

Карандєєв висловив жаль, що у бюджеті наступного року не передбачено капітальних видатків на придбання книжок для поповнення фонду бібліотек. Але, за його словами, уряд шукає виходи і розраховує у цьому питанні також на місцеві бюджети.

Крім цього, завданням держави, зазначив т.в.о. міністра, є впорядкування різних сфер, пов'язаних з книговиданням. "Усе те, що сьогодні живе і користується державною підтримкою, має бути систематизовано, і бажано, щоб це було систематизовано через Український інститут книги, який має стати владним державним інститутом, який буде впливати і впроваджувати нові проєкти з розвитку книговидання", - сказав він.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь закцентував, своєю чергою, на тому, що читання - це процес пізнання своєї культури і історії, можливість самопідготовки і самовдосконалення, а також пошук відповідей на ті питання, як нам стати сильнішими у цій боротьбі проти ворога.

За його словами, Хвильовий як один з учасників літературної дискусії дуже близько свого часу підійшов до цієї відповіді. "Нам треба іти шляхом українізації, а не просвітництва. Треба мати ефективну державну політику, а не прохання спілкуватися українською. Тому власне, коли ми говоримо про можливість читання - це в тому числі і про нашу обороноздатність, економіку, ідентичність і нашу силу. Ми маємо посилити сьогодні наш книжковий ринок і спрямувати виручені кошти від цієї індустрії до бюджету і посилення ЗСУ", - підкреслив Кремінь.

Він виокремив низку проблем, які варто вирішити найближчим часом. Серед них - можливість забезпечити якісною українською літературою усі куточки України, вирішення проблеми друку книг для різних категорій людей з особливими потребами, як, наприклад, шрифтом Брайля, поповнення наших військових частин літературою та популяризація української книги у світі.

"Тому Національний тиждень читання - це можливість передати книги нашим ЗСУ, і тим громадам, які не мають своєї бібліотеки, або бібліотека вивезена до інших безпечних куточків України", - сказав Кремінь.

Він висловив сподівання, що Національний тиждень читання принесе кожному з нас нові відкриття, нові можливості, здатність переосмислити ті проблеми, які в нас є.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні 4 грудня стартує "Національний тиждень читання". Упродовж тижня, до 10 грудня, відбудеться низка літературно-мистецьких заходів по всій Україні у різних форматах.

У Києві розглядають три місця, де може бути створений музей тоталітаризму - Карандєєв

У Києві розглядають три місця, де може бути в майбутньому створений так званий музей тоталітаризму чи музей історії радянського режиму.

Про це розповів журналістам т. в.о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв у розмові з журналістами після заходу, присвяченого Національному тижню читання в Медіацентрі Україна - Укрінформ.

"Кожен об'єкт, який демонтується, має свого власника, здебільшого це органи місцевої влади. Коли відбувається демонтаж цих об'єктів, то вони в залежності від свого рівня і значимості спрямовуються на тимчасове зберігання до тих місць, які є в розпорядженні міської влади. На жаль, сьогодні музею тоталітаризму у нас ще немає, хоча є думки створити його після війни", - розповів Карандєєв.

За його словами, зараз демонтовані пам'ятники можуть зберігатися або на території Державного музею авіації України імені О.К.Антонова поблизу аеропорту «Жуляни», або на спеціальному майданчику комунального підприємства "Київблагоустрій" для подальшого вирішення своєї долі.

У майбутньому, зазначив він, планується створити музей тоталітаризму, і є кілька варіантів, де він може бути розташований. Один з них - це територія музею авіації, другий - територія Національного комплексу "Експоцентр Україна" і третій - територія в районі Музею Голодомору, який будується. "Там є теж певна територія, де ми б могли розміщувати певні об'єкти історії радянського режиму, дотичні до скоєння злочинів", - підкреслив т.в.о. міністра.

Як повідомляв Укрінформ, з публічного простору Києва прибрали понад 60 пам’ятників, меморіальних табличок та інших об’єктів, що уособлюють радянське та імперське минуле. На черзі ще кілька десятків.

Відео:

Video:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-