Як Україна допомагає цивільним заручникам та їхнім рідним?
Організатори: Медіацентр Україна – Укрінформ.
Учасники: Тетяна Катриченко - виконавча директорка Медійної ініціативи за права людини (МІПЛ); Богдан Мельникович - юрист Кримської правозахисної групи (КПГ); Альона Луньова - директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA; Анастасія Калініна - юристка КримSOS.
Теми до обговорення:
- Як працюють положення закону про захист цивільних заручників?
- Чи відчувають родини цивільних заручників піклування з боку держави?
- Що державі необхідно зробити для покращення ситуації із захистом прав цивільних заручників та членів їхніх сімей?
Під час заходу правозахисники представлять свою оцінку реалізації законодавства щодо захисту цивільних, яких Росія незаконно позбавила свободи.
Формат заходу – офлайн (Зала 1).
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 1) та в чаті трансляції на YouTube.
Прохання прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників ЗМІ здійснюватиметься перед заходом в агентстві.
Захід транслюватиметься на ютуб-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV, а також ютуб-каналі Ukraine Media Center Ukrinform: https://www.youtube.com/@mediacenterukraine-ukrinfo5672/about, на фейсбук-сторінці Ukraine Media Center Ukrinform: https://www.facebook.com/UkraineMediaCenter/
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. У разі демонстрації ролика в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinform?fbclid=IwAR0st84A_-gZzdo-Yej3lg_laJJuJ1ImX1BcnOYGJ4BVfV0io9vdlyfFP3w.
Підсумкові матеріали:
Законодавство щодо захисту цивільних, яких РФ незаконно позбавила свободи, потребує удосконалення – правозахисники
Українські правозахисники вважають, що законодавство щодо захисту цивільних осіб, яких Росія незаконно позбавила свободи, працює, але потребує певного удосконалення.
Таку думку на пресконференції в Медіацентрі Україна – Укрінформ висловила, директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.
“Необхідно зробити ревізію того, яким чином надають послуги, передбачені законодавством. Та зробити висновки із того, що саме не працює. Хтось із суб'єктів державної влади, з відповідальних, має взяти на себе цю функцію. Вважаю, що це могло б суттєво допомогти нам”, - сказала Луньова.
Загалом, за її словами, дуже добре те, що Закон України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їх сімей» загалом є. Певним чином він працює.
Як підкреслив юрист Кримської правозахисної групи Богдан Мельникович, цей закон передбачає піклування з боку держави щодо цивільних заручників та членів їхніх родин. Зокрема, їм має бути надана щорічна державна грошова допомога під час перебування такої особи в місцях несвободи (у розмірі 100 тис. гривень), одноразова державна грошова допомога після звільнення особи (у розмірі 100 тис. гривень), одноразова державна грошова допомога у разі загибелі (смерті) особи (у розмірі 100 тис. гривень). Крім того, має бути забезпечена медична реабілітація, повинна бути надана правнича допомога. Цю категорію осіб мають забезпечити тимчасовим житлом у разі потреби, а також має бути збережене робоче місце людини, щодо якої було встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Є й певні пільги щодо отримання освіти.
За даними юристки КримSOS Анастасії Калініної, Комісія з питань встановлення факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України при Мінреінтеграції працює. “За даними Міністерства реінтеграції протягом 2022 року були виплачені 462 щорічні державні грошові допомоги. Це допомога, яка виплачується кожен рік за рік перебування у полоні. Також 1448 одноразових грошових допомог, які виплачуються після звільнення, а у 2023 році ця цифра набагато більша - 1957 щорічних грошових допомог і 819 виплат одноразових грошових допомог”, - сказала вона.
Як підкреслила виконавча директорка Медійної ініціативи за права людини (МІПЛ) Тетяна Катриченко, росіяни застосувують практику затримання цивільних громадян ще з 2014 року. Тоді родини цих людей залишався сам на сам із проблемами, комплексної підтримки, як такої не було. “Ці люди потрапили у колонії, СІЗО, підвали, в невстановлені місця утримання, а їхні сім'ї, які також перебували на окупованій території, не знали, що з цим робити”, - підкреслила вона.
Як повідомлялося, Закон “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей був ухвалений 26 січня 2022 року.
Відео:
Video:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
