Вплив громадянського суспільства на поведінку компаній у зв’язку з війною в Україні

Організатор: Представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні.

Учасники: Олена Давліканова - координаторка проєктів Представництва Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні, доцентка кафедри МЕВ Сумського державного університету;  Ірина Лилик -  президентка ГО “Українська Асоціація Маркетингу”, кандидатка економічних наук, доцентка; Наталія Савицька - дослідниця, завідувачка кафедри, професорка Державного Біотехнологічного Університету (м. Харків).

Чому це цікаво? 

Дослідження присвячено впливу громадянського суспільства на поведінку іноземних компаній, присутніх на російському ринку, у зв’язку із неспровокованим повномасштабним вторгненням Російської Федерації в Україну. Визначено важливість виходу іноземних компаній з російського ринку задля припинення військової агресії проти України. Обґрунтовано механізм латентного спонсорства війни іноземним бізнесом. Проаналізовано ініціативи громадянського суспільства, спрямовані на зміну поведінки компаній, які працюють на російському ринку.

Формат заходу – онлайн.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinform?fbclid=IwAR0st84A_-gZzdo-Yej3lg_laJJuJ1ImX1BcnOYGJ4BVfV0io9vdlyfFP3w.

Підсумкові матеріали: 

У 2021 році іноземний бізнес сплатив майже 20 млрд доларів податків у бюджет РФ - дослідження

У 2021 році іноземний бізнес у бюджет Російської Федерації сплатив майже 20 млрд доларів податків, що становило третину військового бюджету РФ.

Про це під час презентації аналітичного звіту «Вплив громадянського суспільства на поведінку компаній у зв’язку з початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну» повідомила дослідниця, завідувачка кафедри, професорка Державного Біотехнологічного Університету Наталія Савицька.

“На початку війни присутність іноземних компаній на ринку РФ була суттєвою. У 2021 році іноземний бізнес у бюджет Російської Федерації сплатив майже 20 млрд доларів податків, це становило третину військового бюджету РФ”, - сказала Савицька.

Вона зауважила, що із 100 найвідоміших компаній, які за версією Kantar входили у 2021 році у ТОР-100 найцінніших брендів світу, 78 вели комерційну діяльність в Росії, мали фізичну присутність на російському ринку, виробничі потужності, дилерську мережу тощо.

До них, зокрема, належать: Apple (1-ша позиція рейтингу Kantar BrandZ), GOOGLE (2-га позиція), McDonald’s (6-та позиція), PepsiCo (14-та позиція), Coca-Cola (17-та позиція), Samsung (44-та позиція), L’Oréal (50-та позиція), Toyota (66-та позиція), IKEA (91-ша позиція), KFC (95-та позиція), Аirbnb (99-та позиція)26.

Крім того, за результатами дослідження, серед країн, компанії яких здійснювали економічну діяльність на російському ринку, лідирують США, Німеччина, Великобританія, Франція.

У галузевій структурі іноземного капіталу в економіці Росії за величиною обороту та прибутку до війни домінували нафтогазові, тютюнові компанії, FMCG28 сектор (до нього відносять виробників харчових продуктів, побутової хімії, товарів особистої гігієни тощо, а також мережі ритейлерів змішаного асортименту) та автомобільна промисловість.

Як повідомляв Укрінформ, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну щорічний список 50 найбільших компаній на російському ринку оновився майже наполовину – 22 позиції.

Першими з ринку РФ вийшли бренди з чіткою позицією щодо соціальної і моральної відповідальності - дослідження

Першими з російського ринку вийшли бренди, які сповідували чітку і рішучу позицію щодо соціальної і моральної відповідальності.

Про це під час презентації аналітичного звіту «Вплив громадянського суспільства на поведінку компаній у зв’язку з початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну» сказала дослідниця, завідувачка кафедри, професорка Державного біотехнологічного університету Наталія Савицька.

Вона зауважила, що сценарії поведінки брендів можна об'єднати у три за шкалою від бездіяльності (модель мовчазної згоди) до повної активності, між ними є проміжний варіант - псевдоактивність.

За її словами, сценарій «активність» реалізується в різних моделях поведінки компаній: абсолютна активність – швидко та повністю вийшли з ринку; розважлива активність – оголосили про намір вийти з ринку і поступово завершують вихід. Також даний сценарій реалізується із використанням інструментів бренд-активізму та цільової підтримки.

Дослідниця зауважила, що першими з російського ринку вийшли бренди, які сповідували чітку і рішучу позицію щодо соціальної і моральної відповідальності та бажання мати незаплямовану співпрацею з агресором репутацію. Це були великі компанії, як за чисельністю працюючих, так і за обсягом податкових надходжень, наприклад, Shell і ExxonMobil, Samsonite International S.A., OBI GmbH& Co., Deutschland KG, McDonald’s. Ці компанії вийшли з російського ринку попри довгострокову історію діяльності на ньому та збитки.

Серед сценаріїв “псевдоактивності” експерти виділили “заморожування окремих напрямів діяльності”, “неясні дії, завуальований процес виходу”, “маніпулятивний PR: працюють, але проявляють бренд-активізм/надають цільову підтримку”.

Савицька пояснила, що корпоративну поведінку тих брендів, які здійснюють псевдоактивність, можна вважати PR-діями, за допомогою яких компанії намагаються відбілити свою репутацію спонсорів війни та тероризму шляхом різних спритних способів, непрозорих заяв тощо.

“Таку поведінку ми назвали в цій публікації warwashing – відбілювання репутації компанії через низку компромісів та згладжувальних альтернатив”, - сказала дослідниця.

Для прикладу вона навела такі моделі відбілювання репутацій кампаній, як: “умивання обличчя бренда” (бренди пішли, але компанії залишилися і продовжили виробляти іншу продукцію в Росії)), “латентне спонсорство війни” (компанії озвучують наративи того, що вони залишаються заради того, щоб зберегти зарплату людям, скорочують маркетингові бюджети тощо), “репутаційна індульгенція” (бренди заявили про підтримку України, але не пішли з російського ринку).

Як повідомляв Укрінформ, іноземні компанії, які намагаються вийти з Росії, стикаються зі значними витратами, оскільки Москва вимагає великих знижок на розпродаж активів і всіляко чинить цьому спротив.

Відео: