Ціннісна українізація в освіті: сучасність і стратегії на майбутнє

Ціннісна українізація в освіті: сучасність і стратегії на майбутнє

Укрінформ
22 листопада, 11.00 - круглий стіл на тему: «Ціннісна українізація в освіті: сучасність і стратегії на майбутнє». 

Організатори: Державна служба якості освіти України, Уповноважений із захисту державної мови.

Учасники: Руслан Гурак - голова Державної служби якості освіти України; Тарас Кремінь - Уповноважений із захисту державної мови; Ігор Хворостяний - генеральний директор директорату шкільної освіти МОНУ; Наталія Піпа - народна деаутатка України.

До участі запрошені: представники Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій; представники органів місцевого самоврядування; керівники закладів загальної середньої освіти; громадськість.

Коротко. Під час круглого столу будуть обговорені актуальні питання забезпечення функціонування української мови та дотримання мовного законодавства у сфері освіти, а також результати моніторингового дослідження закладів загальної середньої освіти стосовно використання державної мови учасниками освітнього процесу, проведеного Державною службою якості освіти України у 2023 році.

Формат заходу – офлайн (Зала 2).

Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinform?fbclid=IwAR0st84A_-gZzdo-Yej3lg_laJJuJ1ImX1BcnOYGJ4BVfV0io9vdlyfFP3w.

Підсумкові матеріали:

Понад 90% учителів, батьків та учнів вважають рідною мовою українську (дослідження)

Як показали результати дослідження, проведеного Державною службою якості освіти України та Уповноваженим із захисту державної мови, понад 90% учителів, батьків та учнів вважають рідною мовою українську.

Про це голова Державної служби якості освіти України Руслан Гурак повідомив під час засідання круглого столу на тему: “Ціннісна українізація в освіті: сучасність і стратегії на майбутнє”, організованому в Укрінформі.

“Що стосується вибору мови спілкування респондентів, то майже 94% вчителів, 93% батьків та 91% дітей зазначили, що вважають рідною мовою українську та використовують її у всіх сферах свого життя, для спілкування у родинному колі, у навчальній діяльності, культурній практиці”, - сказав Гурак.

За його словами, водночас майже 43% батьків заявили, що незадоволені рівнем знань свої дітей з української мови та літератури.

Загалом у межах дослідження опитали шляхом онлайн-анкетування понад 30 тисяч учнів, батьків та учнів. “Популяризація, впровадження та підтримка української мови є головним викликом для системи освіти, особливо для шкільних колективів, які сьогодні працюють в Україні”, - додав Гурак.

Як наголосив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, загалом динаміка переходу людей на українську є очевидною. Водночас він зауважив, що такі зміни потребують виваженого підходу та чіткого контролю за реалізацією, а це неможливо без чіткої мовної політики держави. “Проведення такого дослідження в умовах повномасштабного вторгнення та реального переходу громадян України на застосування української мови в усіх сферах суспільного життя має величезне практичне значення. Таких досліджень раніше ми не проводили. У нас не було відповідних інструментів для вимірювань, які застосувалися би безпосередньо до батьківського середовища та самих здобувачів освіти”, - додав він.

На переконання генерального директора директорату шкільної освіти Міністерства освіти і науки Ігоря Хворостяного, нині варто звертати увагу на вивчення української мови у закладах освіти. Тут треба говорити не про кількісні, а про якісні зміни у плануванні, методології, про розширення українського мовного простору у різних сферах. “Мовна стабільність — явище змінне, залежне від умов та ситуацій, але коли ми маємо мовну стійкість, то якраз забезпечити мовну стабільність надзвичайно легко",- сказав він.

“Для мене українська мова — про гідність , самоідентифікацію, повагу. Ми на правильному шляху”, - підкреслила народний депутат Верховної Ради IX скликання (Голос) Наталія Піпа.

Як повідомлялося, 16 січня 2021 року набули чинності норми статті 30 Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", які регулюють використання державної мови у сфері обслуговування споживачів. Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Мовний омбудсман отримав з початку року майже 3,5 тисячі скарг

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь у 2023 році отримав 3 407 скарг щодо мовних порушень, у сфері освіти було 307 скарг.

Про це він повідомив під час засідання круглого столу на тему: «Ціннісна українізація в освіті: сучасність і стратегії на майбутнє», організованому в Укрінформі.

“Станом на сьогодні ми маємо майже 3 500 скарг. На жаль, деякі стосуються сфери освіти”, - сказав Кремінь.

За його словами, трапляються системні порушення мовного закону у закладах освіти. І вони не є поодинокими.

“У нас, на превеликий жаль, є проблеми з низкою університетів. Зараз чомусь згадують тільки Дніпровський університет, але у нас є таких університетів у столиці, і в Одесі, і в Харкові та в інших куточках України достатньо. Тому що крім послуговування недержавною мовою, дехто з представників професорсько-викладацького складу продовжує використовувати матеріали, додаткову інформацію, літературу недержавною мовою”, - додав уповноважений із захисту державної мови.

Кремінь зазначив, буває таке, коли реагують саме здобувачі освіти. “Я маю на увазі студентство, і, звичайно, звертаються до нас, до адміністрації університетів, до органів Національної поліції”, - додав він.

Як повідомляв Укрінформ, торік громадяни подали уповноваженому із захисту державної мови 2 846 звернень про порушення їхнього права на отримання інформації державною мовою, 1 112 з яких стосувалися галузі обслуговування та надання відомостей про товари та послуги.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-