Запобігання проявам мови ворожнечі й дискримінації осіб за різними ознаками
Організатор: Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.
Учасники: Ольга Герасим’юк - голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; Євген Бондаренко - керівник відділу інформаційного забезпечення Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим; Віктор Коврей - керівник відділу співпраці з етнічними спільнотами Державної служби України з етнополітики та свободи совісті; В’ячеслав Ліхачов - експерт Асоціації єврейських громадських організацій; Юліан Кондур - проєктний координатор МБО «Ромський жіночий фонд «Чіріклі», ромський правозахисник; Рефат Чубаров - голова Меджлісу кримськотатарського народу; Сейран Арифов - президент ГО «Конгрес Мусульман України»; Сергій Тимощук - заступник начальника відділу аналізу контенту програм, проведення досліджень у сфері медіа Національної ради; Ірина Славінська - голова редакційної ради АТ «НСТУ»; Анастасія Гудима - керівниця медіапроєктів з різноманіття на Суспільному; Олена Ніцко - відповідальна секретарка, членкиня Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; Євгенія Кравчук - заступниця Голови Комітету Верховної ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики; Ольга Дядюх - «33 телеканал»; Олександр Харченко - генеральний директор Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ»; Олександр Мартиненко - генеральний директор Інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна»; Людмила Фоменко - головна юристка ТОВ «СЛМ Новини»; Анна Морозова - ТОВ «Телевізійна компанія «Атлант-СВ»; Гульсум Халілова - ТОВ «Телевізійна компанія «Атлант-СВ»; Олександр Янковський - ГО «Радіо Кримських громад»; Ірина Короленко - «Radio M»; Інна Царук - «Radio M»; Дар'я Піскун - ГО «Маріфет»; Яна Салахова - ГО «Театр змін»; Сергій Демчук - головний редактор видання «Український тиждень»; Олена Демченко - спеціалістка проєкту Офісу Ради Європи в Україні; Тетяна Смирнова - директорка з GR «1+1 media»; Олександр Дяченко - керівник контрольно-аналітичного управління Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; Тетяна Руденко - членкіня Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; Максим Онопрієнко - член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
Чому це важливо?
Круглий стіл стане продовженням діалогу, який розпочався із представниками громадських об’єднань, організацій і державних органів, що діють у сфері захисту прав людини, у травні цього року. За останні місяці Національна рада провела сім зустрічей, які стосувалися побутування в Україні та світі усталених стереотипних уявлень і поширення в медіа висловлювань, які провокують ненависть і ворожість, ображають почуття людей, що належать до окремих національних спільнот, релігійних осередків чи окремих груп.
Під час круглого столу будуть розглянуті результати спільних із громадськістю та експертами напрацювань на зазначену тематику. Крім того, учасники заходу – журналісти, редактори, медійники – поділяться практиками своєї роботи із запобігання проявам дискримінації.
Це обговорення із медіапрацівниками спрямоване на якнайкраще виконання статті 36 Закону України «Про медіа» (яка визначає обмеження щодо змісту інформації в медіа) до затвердження органами співрегулювання критеріїв і кодексів створення та поширення інформації.
Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com.
Акредитація триватиме до 13:00 26 вересня. Для підтвердження необхідно вказати ім’я, прізвище і назву видання.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV.
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinform?fbclid=IwAR0st84A_-gZzdo-Yej3lg_laJJuJ1ImX1BcnOYGJ4BVfV0io9vdlyfFP3w.
Українське суспільство складається з різних і рівних - голова Нацради
Українське суспільство складається з різних, але рівних людей, і в ньому не місце мові ворожнечі.
Таку думку висловила голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк під час публічного обговорення в Укрінформі щодо запобігання в медіа проявам мови ворожнечі й дискримінації за етнічною, національною та релігійною ознаками.
«Ми сьогодні говоримо про меншини, про національне питання. У нас немає людей, які є окремо спільнотою і - суспільством. Ми не вживаємо більше таких слів, як «ми» та «вони». Ми повинні утвердити цілісне суспільство, де представлені всі, як, у принципі, воно і є. Але ми говоримо про те, щоб це відображалось у медіа. Медіа дуже серйозно впливають на хід тих подій, які всі переживаємо», - сказала Герасим’юк.
Вона переказала журналістам побажання представників низки спільнот: «Ми хочемо, щоби нас не виокремлювали із різноманітного українського суспільства, щоб медіа не згадували нас лише з нагоди свят чи трагічних подій, щоб пам’ятали, що всі ми боремося проти ворога у лавах ЗСУ чи тероборони, волонтеримо, надаємо допомогу, беремо участь у соціальних та культурних акціях. Ми - невіддільна частина великого українського суспільства, і нас не треба особливо захищати. Нас треба помічати, нас треба бачити. Нас треба не виділяти в окремі фракції, а треба звикнути, що ми є одне суспільство. Суспільство різних, але рівних».
За словами Герасим’юк, значну роль у розпалюванні війни відігравали деякі медіа, нині вони заборонені. Вона наголосила, що ЗМІ можуть зробити як позитивний, так і негативний внесок у ту чи іншу ситуацію. Йдеться і про дискримінацію за етнічною, національною та релігійною ознаками. Герасим'юк зауважила, що агресор зараз досить активно намагається використати механізм для розсварення між спільнотами в Україні: «Між Сходом та Заходом, між людьми, які сповідують певні гуманістичні цінності, спільнотами, які дотримуються своїх позицій у визначенні гендерної ідентичності. Це надзвичайно потужний механізм, яким користується сьогодні наш ворог».
Як приклад голова Нацради навела інформаційні вкиди з боку росіян щодо начебто ромофобії в Україні або ж антисемітизму, теми протистояння «бандерівців» та «східняків». Активно ворогом «розкручується» тема, що нібито Україна готується до війни із Польщею. «Дуже тонко намагаються нацьковувати, користуючись цими дискусіями, які відбуваються і які, на жаль, у медіа не завжди професійно коментуються чи трактуються», - зауважила вона.
Герасим’юк зазначила, що сьогоднішній захід є продовженням діалогу, який розпочався у травні з представниками громадських об’єднань, організацій і державних органів, що діють у сфері захисту прав людини. За останні місяці Нацрада провела сім зустрічей щодо побутування в Україні та світі усталених стереотипних уявлень і поширення в медіа висловлювань, які провокують ненависть і ворожнечу, ображають почуття представників окремих національних спільнот, релігійних осередків чи окремих груп.
Під час круглого столу будуть розглянуті результати спільних із громадськістю та експертами напрацювань на зазначену тематику.
Заходи з когнітивної деокупації Криму необхідно розпочинати до фізичного звільнення півострова – Представництво Президента в АРК
Заходи з когнітивної деокупації Криму обов'язково необхідно розпочинати втілювати у життя ще до фізичного звільнення півострова.
Про це керівник відділу інформаційного забезпечення Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим Євген Бондаренко сказав на організованому в Укрінформі Національною радою з питань телебачення і радіомовлення публічного обговорення щодо запобігання в медіа проявам мови ворожнечі й дискримінації за етнічною, національною та релігійною ознаками.
«Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим спільно із міжнародними експертами була напрацьована Стратегія когнітивної деокупації Криму. Ми розуміли, що треба готувати вже зараз, бо процес когнітивної деокупації є довгостроковим, тому певні процеси мають розпочати до фізичного звільнення півострова», - сказав Бондаренко.
За його словами, 9,5 року впливу російської пропаганди на мешканців півострова мають негативне значення. Україні доведеться ретельно попрацювати, аби зруйнувати всі ті фейкові наративи, які закладали окупанти.
«Всі розуміють, що після окупації у 2014 році окупаційні адміністрації повністю зачистили інформаційне поле, тому незалежних медіа не існує на територіях Кримського півострова. Це повністю контрольований інформаційний простір», - додав керівник відділу інформаційного забезпечення Представництва Президента в АРК.
Як повідомляв Укрінформ, у Верховній Раді зареєстровано проєкт заяви про пріоритетні напрями державної політики у сфері деокупації, реінтеграції та відновлення АР Крим та м. Севастополя. В основу документа лягли експертні напрацювання щодо пріоритетних кроків держави після деокупації Криму, Стратегія економічного відновлення Криму та Стратегія когнітивної деокупації Криму.
У ЗМІ немає дискримінації за етнічною та національною ознаками, але бувають випадки у соцмережах – Держслужба з етнополітики
В українських ЗМІ нині немає дискримінації за етнічною, національною чи релігійною ознаками, але бувають такі випадки у соцмережах.
Про це керівник відділу співпраці з етнічними спільнотами Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Коврей сказав під час організованого в Укрінформі Національною радою з питань телебачення і радіомовлення публічного обговорення щодо запобігання в медіа проявам мови ворожнечі й дискримінації за етнічною, національною та релігійною ознаками.
«Ми дуже раді, що ви так цього дотримуєтеся. Зокрема, державні та приватні медіа, які працюють в Україні. Але є проблема, зокрема, у соціальних мережах. Так, воно фіксується, і ми спільно з Уповноваженим ВР з прав людини та з іншими бачимо певні ознаки таких дискримінаційних моментів», - сказав Коврей.
За його словами, дуже важливо те, що питання щодо проявів мови ворожнечі нині активно обговорюється. «Ключовим завданням нашої державної політики є консолідація українського суспільства по збереженню етнічного та релігійного розмаїття», - додав він.
На початку заходу голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк переказала журналістам побажання представників низки спільнот: «Ми хочемо, щоби нас не виокремлювали із різноманітного українського суспільства, щоб медіа не згадували нас лише з нагоди свят чи трагічних подій, щоб пам’ятали, що всі ми боремося проти ворога у лавах ЗСУ чи тероборони, волонтеримо, надаємо допомогу, беремо участь у соціальних та культурних акціях. Ми - невіддільна частина великого українського суспільства, і нас не треба особливо захищати. Нас треба помічати, нас треба бачити. Нас треба не виділяти в окремі фракції, а треба звикнути, що ми є одне суспільство. Суспільство різних, але рівних».
Як повідомлялося, цей захід став продовженням діалогу Нацради із представниками громадських об’єднань, організацій і державних органів, що діють у сфері захисту прав людини, у травні цього року. За останні місяці Національна рада провела сім зустрічей, які стосувалися побутування в Україні та світі усталених стереотипних уявлень і поширення в медіа висловлювань, які провокують ненависть і ворожість, ображають почуття людей, що належать до окремих національних спільнот, релігійних осередків чи окремих груп.
У Нацраді думають про способи регулювання месенджера Телеграм - Герасим’юк
Національна рада з питань телебачення і радіомовлення разом із профільними відомствами активно пропрацьовує питання стосовно регулювання Телеграму, який росіяни та нині заборонені в Україні медіа активно використовують для поширення своїх наративів.
Про це голова Нацради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк сказала під час публічного обговорення в Укрінформі щодо запобігання в медіа проявам мови ворожнечі й дискримінації за етнічною, національною та релігійною ознаками.
«Зараз вони вже не смішать нас своїм гугл перекладом з української мови. Вони навчилися спілкуватися гарною питомою лексикою. Їх дуже людям важко виділити серед насправді проукраїнських каналів. Це окрема тема, над якою ми б'ємося разом з Міністерством цифрової трансформації та іншими», - сказала Герасим’юк.
За її словами, заблоковані і за проросійську діяльність медіа нині активно працюють на цій платформі. «Розцвіли буйним цвітом саме там, у Телеграмі. Телеграм – це справді дуже непроста тема, над якою ми у Національній раді щодня працюємо. Зараз настільки поширилося це явище, чим далі, тим важче буде із ним працювати. А ворог із ним працює дуже успішно», - сказала Герасим’юк.
Як повідомлялося, у Міністерстві культури та інформаційної політики заявили, що вважають за необхідне регулювати роботу месенджера Telegram в Україні.
Запобігати у ЗМІ та соцмережах проявам мови ворожнечі закриттям чи забороною не вдасться — Чубаров
Запобігати проявам у медіа чи соцмережах мови ворожнечі й дискримінації за етнічною, національною та релігійною ознаками потрібно законними способами, але не їх закриттям чи забороною.
Таку думку голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров висловив під час організованого в Укрінформу Національною радою з питань телебачення і радіомовлення публічного обговорення щодо запобігання в медіа проявам мови ворожнечі й дискримінації за етнічною, національною та релігійною ознаками.
«Я не допускаю таких підходів, які задіяні в країні-агресорці, як заборона, якою нібито можна розв'язувати питання уникнення розпалювання ворожнечі. Ми маємо знайти власні механізми, які б унеможливили такі розпалювання ворожнечі, які ми можемо бачити в окремих сферах інформаційних. Але це треба здійснити, спираючись винятково на міжнародне право і розвиваючи таким чином національне законодавство. Для меджлісу це дуже важливо, щоб не скотитися через заборони до обмежень свободи слова», - наголосив Чубаров.
Натомість, на його переконання, варто було б запроваджувати необхідні критерії, які б дозволили уникати розпалювання мови ворожнечі, саме із м’яким залученням ЗМІ та відомих блогерів. Регулюючи одну сферу, вкрай необхідно встигати приділяти увагу всім іншим сферам життєдіяльності українського суспільства, а особливо сфері інформаційного простору, додав він.
«Ми із вами є очевидцями та учасниками важливих змін, які відбуваються в українському суспільстві внаслідок випробувань та страждань, викликаних російською війною, що триває вже 10-рік. Зрозуміло, що ці зміни, які відбуваються у суспільстві, потребують постійного осмислення, закріплення, підтримки. Ми якраз цю роботу проводимо», - додав голова Меджлісу кримськотатарського народу.
Як повідомляв Укрінформ, голова Нацради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк заявила, що цей орган разом із профільними відомствами активно пропрацьовує питання щодо регулювання Телеграму, який росіяни та нині заборонені в Україні медіа активно використовують для поширення своїх наративів.
Достукатися до читача можна й без слів, які викличуть емоційне відторгнення - гендиректор Укрінформу
У висвітленні подій під час війни головне - дотримуватися балансу і не скотитися у мову ворожнечі, уникати слів, які можуть викликати у читача емоційне відторгнення.
На цьому наголосив генеральний директор Укрінформу Олександр Харченко під час організованого Національною радою з питань телебачення і радіомовлення публічного обговорення щодо запобігання в медіа проявам мови ворожнечі й дискримінації за етнічною, національною та релігійною ознаками.
Зокрема, Харченко поділився досвідом роботи колективу Українського національного інформаційного агентства.
«Для себе ми внутрішньо визначилися, що у новинах та в аналітиці маємо бути холоднокровними, більше говорити за рахунок бекграунду, за рахунок розставляння акцентів, не вживаючи слова-кілери чи написання деяких географічних назв з маленької літери, вживаючи інші слова. Враховуючи те, зокрема, що ми перекладаємося 8 мовами і нас читають європейці, важливо достукатися до них, а не досягти якогось емоційного відторгнення. Тому замість слів «орки», «русня» та подібних ми вживаємо цивілізовані «російські окупанти», «російський агресор», «російський воєнний злочинець», - сказав Харченко.
При цьому, за його словами, постійно відбувається пошук балансу, найвідповіднішого формулювання, адже з одного боку, до державного агентства прискіплива увага, а з іншого - потрібно залишатися «живим» та яскравим медіа, аби зацікавити читачів.
Як приклад такого маневрування гендиректор навів вислів фотокореспондента агентства, який, описуючи українського воїна, охарактеризував його як того, «хто певну кількість росіян зробив «хорошими руськими». Так само у релігійній тематиці журналісти агентства намагаються висвітлювати події делікатно, не дозволяючи образ на адресу тих чи інших діячів.
Водночас керівник Укрінформу визнав, що у таких жанрах, як репортаж, який будується на діалогах, "слова-кілери" оминути важко, тому доводиться у дискусії шукати баланс - і його обов'язково знаходять.
«Немає формули на всі випадки життя. Увесь час оцей виклик щодо маневру змушує шукати варіанти, щоб не застібнутися на усі ґудзики, але, безумовно, важливо знайти ті адекватні слова, які не переступають межі, не заводять тебе до мови ворожнечі, але водночас донести наш біль до світу», - сказав Харченко.
Як повідомляв Укрінформ, керівник відділу співпраці з етнічними спільнотами Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Коврей зазначив, що нині в українських ЗМІ нині немає дискримінації за етнічною, національною чи релігійною ознаками, але таке має місце у соцмережах.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
