Як Україна шукає та конфісковує російські активи

Як Україна шукає та конфісковує російські активи

Укрінформ
11 квітня, 14:00 -  брифінг на тему: «Як Україна шукає та конфісковує російські активи».

Організатори: Медіацентр Україна – Укрінформ.

Учасники: Ксенія Алеканкіна - лідерка проєкту «Індекс реформ» («Вокс Україна»); Марія Захаренко - керівниця відділу взаємодії з органами державної влади «Прозорро.Продажі»; Гліб Канєвський - голова експертної організації StateWatch; Олег Гавриш - головний консультант відділу організаційної роботи Кабінету керівника ОП.

Актуальні питання:

  • Чи існує в Україні прозорий механізм продажу російських активів?
  • Які реформи Україна уже зробила? Які ще має зробити, щоб ефективніше розпоряджатися російськими активами?
  • Скільки збитків росія завдала Україні та чи реально їх покрити тільки через конфісковані в агресорки активи?

Чому це цікаво?

За два роки до початку повномасштабного вторгнення в Україні працювали 13 тисяч компаній прямо чи опосередковано пов’язаних із державою-агресоркою. За даними YouControl, у 2021 році загальний обсяг активів із російською часткою чи бенефіціарами оцінювали у 9 мільярдів доларів. Але значно більші обсяги російських грошей розпорошені світом. Що робить Україна для конфіскації та управління активами країни-агресорки?

Формат заходу – офлайн (Зала 1).

Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 1) та в чаті трансляції на YouTube.

Прохання прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ здійснюватиметься перед заходом в агентстві.

Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/c/UkrinformTV

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. У разі демонстрації ролика в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinfor

Підсумкові матеріали:

За 5-7 років Україна отримає до $100 млрд із заарештованих у світі активів рф

Україна розраховує за 5-7 років отримати приблизно 100 млрд доларів за рахунок заарештованих по всьому світу російських суверенних активів.

Про це на брифінгу в Медіацентрі Україна - Укрінформ сказав головний консультант відділу організаційної роботи Кабінету керівника Офісу Президента України Олег Гавриш.

Він нагадав, що наразі наша держава оцінює заподіяні російською агресією матеріальні збитки у 700-800 млрд дол. І з кожним днем війни ця сума зростає.

“За даними Офісу Генпрокурора, за час повномасштабного вторгнення ворог знищив і серйозно пошкодив 74,4 тис. житлових будинків, майже 2,5 тис. навчальних закладів, 500 лікарень, 400 культурних і 120 релігійних споруд, 4,5 тис. об’єктів мереж та комунікацій, а також 12 тис. інших об’єктів. Якщо говорити про енергетичну інфраструктуру, то рф зруйнувала 114 об’єктів, завдавши загалом 279 ударів. Найбільше таких атак здійснено на Дніпропетровщину (34) і на Харківщину (30)”, - розповів Гавриш.

Для компенсації Україна передовсім розраховує отримати заарештовані по всьому світу російські суверенні (ті, що належать державі-агресору та держкомпаніям рф) активи.

"Це складний і тривалий процес. Але він просувається. Є відповідні рішення ООН та багатьох країн. І ці гроші — приблизно 100 млрд дол. - ми сподіваємося повернути за 5-7 років, хоча в деяких випадках може йтися і про 10 років", - уточнив посадовець.

Готуються й механізми вилучення інших російських активів за кордоном — приміром, нерухомості чи промислових об’єктів та бізнесу, що належать російським державним компаніям та олігархам, які перебувають під санкціями.

Вже є успішний досвід вилучення активів російського бізнесу на території України. Як приклад Гавриш навів рішення Вищого антикорупційного суду про конфіскацію частки в київському ТРЦ Ocean Plaza, що належала російському олігарху ротенбергу.

“Але ми розуміємо, що навіть якщо вдасться заарештувати всі активи росії по світу, повністю залучити на повоєнну відбудову ці кошти, можливо, не вдасться. Тоді ми підемо до судів і переслідуватимемо росію стільки, скільки буде потрібно, щоб забрати все те, що вона винна Україні”, - запевнив Гавриш.

Як повідомлялося, за два роки до початку повномасштабного вторгнення в Україні працювали 13 тис. компаній, прямо чи опосередковано пов’язаних із державою-агресором. За даними YouControl, у 2021 році загальний обсяг українських активів з російською часткою чи бенефіціарами оцінювали у 9 млрд дол.

Мін’юст варто підсилити для ефективнішого вилучення російських активів - експерт

Міністерство юстиції готує судові позови про вилучення на користь України майна підсанкційних осіб, і для ефективнішої роботи йому варто забезпечити кадрове та фінансове підсилення.

Таку думку на брифінгу в Медіацентрі Україна - Укрінформ висловив голова експертної організації StateWatch Гліб Канєвський.

За його словами, фактично всі ключові російські активи на території України ідентифіковано, щодо багатьох із них ведуться кримінальні провадження, більшість великих об’єктів заарештовано й передано в управління АРМА та іншим відомствам, частину майна й корпоративних прав вилучено.

“Міністерство юстиції працює над підготовкою й обґрунтуванням позовів до Вищого антикорупційного суду України для стягнення цього майна. Також перед Мін’юстом стоїть завдання ідентифікувати дрібніші активи - майно майже 4 тисяч підсанкційних осіб - і за підсумками ініціювати процедури стягнення усіх без винятку активів”, - сказав Канєвський.

За його словами, це дуже складне завдання, яке потребує часу.

“Відповідно, вже зараз Мін’юст треба підсилити для ефективнішої роботи. Потрібна більша кількість юристів, більше бюджетних коштів на організацію процесу пошуку інформації про активи підсанкційних осіб і на стягнення цих активів. Кейсів дуже багато, а Мін’юст в нас один. І він має діяти дуже швидко, чекати країна не може”, - сказав голова StateWatch.

Він пояснив, що за законом вилучення суверенних російських активів і стягнення в бюджет активів підсанкційних осіб можливі лише під час дії воєнного стану.

“Після його скасування, якщо нам до того часу не вдасться викоренити російський бізнес з українських теренів, він залишиться тут. І може повторитися історія, яку ми раніше, коли тут продовжував розвиватися російський бізнес, потім множилися проросійські політики, проросійські медіа... і далі за відпрацьованою схемою”, - переконаний Канєвський.

Він також пропонує визначити, які російські активи треба стягувати в дохід держави насамперед, адже досі це не встановлено жодним нормативно-правовим актом.

“Тож і виходить, що юристи збирають відомості про всіх 4 тисяч підсанкційних осіб за одним порядком: про кого першим вдасться зібрати повну інформацію, позов проти того й подають до ВАКС. Відбувається “мішанина”, коли, грубо кажучи, в суді розглядають справи про стягнення майна Дерипаски, одного з найбагатших та відомих зв’язками в кремлі російських олігархів, і якогось ректора університету в Криму, котрий має у власності третину квартири. На нашу думку, це нерелевантні особистості та нерівноцінне майно. І Мін’юст має керуватися стратегією, згідно з якою, передовсім, має бути конфісковане велике майно російського бізнесу, пов’язаного з кремлем і агресією проти України. Таку стратегію має затвердити Кабінет Міністрів”, - вважає Канєвський.

Як повідомлялося, за два роки до початку повномасштабного вторгнення в Україні працювали 13 тисяч компаній, прямо чи опосередковано пов’язаних із державою-агресором. За даними YouControl, у 2021 році загальний обсяг українських активів з російською часткою чи бенефіціарами оцінювали у 9 млрд дол.

Відео:  

Video:

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-