Інформаційна політика держави і законодавство про заборону реклами тютюну

Інформаційна політика держави і законодавство про заборону реклами тютюну

Укрінформ
8 червня, 14:30  експертна дискусія «Тема куріння у медіа: чи дотримуються журналістські стандарти?» 

Організатори: Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ).

Учасники: Тарас Шевченко - заступник міністра культури та інформаційної політики України; Елла Репіна - народний депутат України; Володимир В’ятрович - народний депутат України; Роман Грищук - народний депутат України; Антоніна Черевко - голова Незалежної медійної ради; Оксана Романюк - виконавча директорка Інституту масової інформації; Ігор Розкладай - заступник директора ЦЕДЕМ, головний експерт з медійного права; Марина Мармеладзе - голова правління “Центр моделювання комунікацій”; Дмитро Купира - менеджер із адвокації ГО «Життя»; Гліб Колесов - юрист ЦЕДЕМ, координатор проєкту “Київ без тютюнового диму”; Наталія Пахайчук - керівниця інформаційних проєктів CID MEDIA; Отар Довженко - керівник Центру моніторингу та аналітики "Детектора медіа".

Модератор: Павло Моісеєв - медіаюрист, секретар Незалежної медійної ради.

Коротко.  Інформаційна політика держави і антитютюнове законодавство про заборону реклами тютюну: чи є проблема?

Питання для обговорення:

Чи можлива професійна робота медіа за стандартами журналістики при фінансовому втручанні тютюнової індустрії? Як медіа не потрапити в пастку тютюнової індустрії?

Як контролюється дотримання правил гри між медіа та тютюновою індустрією в Україні на законодавчому рівні?

Навіщо посилювати антитютюнове законодавство про заборону реклами?

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена. 

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов'язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Вхід у зал тільки у масках. Дотримання дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

Необхідно посилити антитютюнове законодавство і заборонити рекламу електронних сигарет - експерти

Україна потребує змін до антитютюнового законодавства, що заборонять рекламу і поширення електронних сигарет.

На цьому наголосили учасники експертної дискусії “Тема куріння у медіа: чи дотримуються журналістські стандарти?”, що відбулась в Укрінформі.

“Останні зміни в антитютюнове законодавство були внесені у 2012 році, коли заборонили рекламу класичних тютюнових виробів. Але, починаючи з 2014 року, тютюнова індустрія почала пропонувати різноманітні новітні тютюнові вироби, зокрема, йдеться про електронні сигарети, про тютюнові вироби для електричного нагрівання — такі як айкос, гло. І у зв’язку з цим у нас виникла прогалина в законодавстві, коли ці тютюнові вироби достатнім чином не врегульовані, і відповідно вони потрапляють в певну прогалину — що їх можна рекламувати, поширювані і спонсорувати певні заходи. І наші медіа, в тому числі й незалежні, почали активно використовувати цю нішу для того, щоб, зокрема, роздобувати собі незалежне фінансування”, - сказав юрист ЦЕДЕМ, координатор проєкту “Київ без тютюнового диму” Гліб Колесов.

За його словами, таким чином ці медіа потрапили під певний вплив транснаціональних тютюнових компаній, які діють в Україні, і стали пулом тютюнової індустрії.

Колесов нагадав, що в Рамковій конвенції ВООЗ з боротьби проти тютюну, до якої в 2006 році долучилась Україна, чітко визначені міжнародні стандарти, зокрема, що будь-яка реклама, пов’язана з тютюновою індустрією, спонсорські й взагалі будь-які заходи для стимулювання продажу тютюнових виробів мають бути заборонені.

“Наразі в Україні законодавство змінюється, ми вже отримали визначення в законі електронних сигарет, айкосів - електронних пристроїв, однак постала проблема, що неврегульовано до кінця питання щодо рекламування таких новітніх тютюнових виробів. І останні законопроекти - №4358 та №4212, - які наразі у Верховній Раді готуються до другого читання, стикнулися зі страшним спротивом зі сторони тютюнового лобі, яке спонсорує в тому числі різні незалежні медіа і каже, що ухвалення цих документів уб’є медіа, оскільки унеможливлює їх фінансування, уб’є дрібний бізнес, оскільки пропонується заборонити викладку тютюнових виробів”, - розповів експерт.

Він висловив сподівання, що незабаром зміни до антитютюнового законодавства будуть ухвалені, зокрема, й щодо заборони реклами і спонсорства, а також заборони викладки тютюнових виробів.

Своєю чергою керівник Центру моніторингу та аналітики “Детектора медіа” Отар Довженко повідомив, що “Детектор медіа” у співпраці з Центром демократії і верховенства права проводитиме щоквартальний моніторинг із висвітлення цієї теми в медіа і в тому числі моніторинг прихованої реклами новітніх тютюнових виробів — електронних сигарет.

“Ми сподіваємося до кінця червня - початку липня показати першу порцію, за попередній квартал. І можна буде побачити зріз, як багато в медіапросторі є сірих і чорних практик на цю тему”, - сказав Довженко.

Водночас заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко зазначив, що, на жаль, контроль над рекламою в контексті рекламного законодавства є вкрай слабким місцем в державній політиці, в тому числі інформаційній.

“Дотримання стандартів, які вже закладені в закон, і посилення стандартів, зокрема, таким чином, щоб вони максимально відповідали Рамковій конвенції протидії тютюнопаління, є важливим моментом державної політики. Тому зміни до законодавства, які гарантуватимуть дотримання міжнародних зобов’язань України, є важливими”, - наголосив Шевченко.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-