Сумні наслідки для економіки від вибірковості контролю та покарання за порушення законодавства

Організатор: Громадський рух «Детінізація — це цивілізація».

Учасники: Софія Арасланова - генеральний директор Асоціації "Українські імпортери побутової електроніки"; Юрій Пероганич - генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України; Аліна Шолохман - виконавчий директор Асоціації «Укрводка»; Володимир Руденко - директор Аптечної професійної асоціації України; Неля Привалова - президент Нафтогазової Асоціації України.

Модератор: Вікторія Куликова - менеджер комітету побутової електротехніки ЄБА.

Коротко. Під час пресконференції представники ризикових галузей торгівлі наведуть дані тіньового обігу у фіскалізованих галузях. Назвуть першопричини існування схем та наслідки існування нелегального, тіньового сегменту економіки для легального бізнесу та економіки в умовах коронакризи.  

Захід відбудеться онлайн через сервіс відеозв' язку ZOOM.

До участі у заході запрошуються представники ЗМІ.

Трансляція події відбуватиметься: 

на Фейсбук сторінці громадського руху «Детінізація-це цивілізація»:  https://www.facebook.com/Detinizaciya/

та на  Youtube-каналі Укрінформу:  www.youtube.com/user/UkrinformTV

За додатковою інформацією, а також із запитаннями до спікерів заходу звертайтеся за тел.: (063) 432 58 67 або e-mail: info.pr.ket@gmail.com або Viber (063) 432 58 67. У листах зазначайте назву ЗМІ, ПІБ та посаду.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Вибірковий контроль за фіскальною дисципліною - це 33 млрд грн щорічних втрат бюджету України тільки в 4 галузях торгівлі, -  бізнес асоціації

Представники ризикових галузей торгівлі України кажуть, що втрати бюджету від тіньового обігу в 2020 році становили щонайменше 33 млрд грн.

Про це заявили представники бізнес-асоціацій найбільших ризикових галузей торгівлі на пресконференції в Укрінформі на тему: «Сумні наслідки для економіки від вибірковості контролю та покарання за порушення законодавства».

Як розповіла гендиректор Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки» Софія Арасланова, одним із лідерів нелегального імпорту в Україні є побутова техніка та електроніка, вона посідає в структурі нелегального імпорту 21% від загального його обсягу, внаслідок чого держава недоотримала 7 млрд грн податків.

«За даними моніторингу 2020 року, з 20 топових компаній за споживацьким трафіком в інтернеті 9 компаній видали фіскальний чек, 11 компаній не видали його, з них 6 ФОПів і 5 компаній взагалі не позначили себе як суб’єкти господарювання. Ті компанії, які працюють як ФОПи і не видали фіскальні чеки, мають річний обіг у понад 1,5 млрд гривень. Такі компанії менш ніж за один день вичерпують ліміт обігу, дозволений 2-ій групі ФОП, в середньому за 11 днів усі ці компанії долають ліміт торгівлі у цій групі», - зазначила вона.

Тим часом, за словами директора Аптечної професійної асоціації України Володимира Руденка, за 2020 рік держава, яка мала б отримати доходи у вигляді сплати податків з продажів лікарських засобів, недоотримала близько 1 млрд грн.

«Серед тих, хто займається продажем ліків, 76% - це юридичні особи, а 24% - ФОПи. До цього часу значна частина ФОПів не встановила РРО, тому що, на жаль, система контролю в державі працює дуже неефективно й цим користуються несумлінні платники податків. І якщо сюди додати частину ФОПів, які проводять свою діяльність без ліцензій, то загальна кількість нефіскалізованих суб'єктів може досягати 25-30%. Об'єм роздрібного ринку України у 2020 році становив 110 млрд гривень. Враховуючи аналітику ВООЗ, до 10 млрд обігу лікарських засобів може перебувати в тіні», - наголосив він.

Як повідомила президент Нафтогазової асоціації України Неля Привалова, близько 40% нафтопродуктів у великих і малих мережах заправочних станцій продається без реєстрації через касові апарати, внаслідок чого нелегальний обсяг пального в Україні за різними оцінками становить 17-23%.

«Після того, як пальне продано без касового апарату на заправочній станції, по-перше, з’являються величезні не обліковані обсяги чорного кешу, який використовують для закупівлі на міні-НПЗ необлікованого пального. По-друге, на балансі таких підприємств залишаються великі обсяги пального, яке начебто не реалізовано, і які по документах продаються в реальний сектор економіки для того, щоб задіяні там у таких схемах не доплачували до бюджету ПДВ і податок на прибуток. За експертними оцінками, від таких оборудок держава щороку недоотримує від 15 до 20 млрд грн податків», - зазначила вона.

За оцінками ВООЗ, повідомила виконавчий директор Асоціації «Укрводка» Аліна Шолохман, 56% міцного алкоголю в Україні перебуває в тіні, через що бюджет щорічно недоотримує близько 12 млрд грн.

«60% алкоголю реалізується через великі торговельні мережі і 40% через лінійну роздрібну мережу. І якраз у лінійному роздрібі ми спостерігаємо постійне порушення касової дисципліни, коли горілку продають поза касовим апаратом і фіскальний чек не видається, або його видають не на горілку, а на якийсь інший товар. Ми здійснюємо моніторинг ринку і щомісяця спостерігаємо близько 10 тисяч точок у роздрібній мережі, які системно продають нелегальну продукцію. Пляшку 0,5 л горілки там можна придбати за 45 грн, тоді як мінімальну роздрібну ціну встановлено більше 80 грн, і тільки 42 грн становить податок. Отже в ціні нелегальної продукції жодного податку немає», - наголосила вона, звернувши увагу також, що продаж алкоголю безконтрольно відбувається в інтернеті.

Як зазначив генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України Юрій Пероганич, сам споживач уже усвідомив важливість фіскального чека для себе. Так, за даними Соціологічної групи Рейтинг, 80% респондентів вважають, що фіскальний чек захищає права споживача, 47% підтримують запровадження великих штрафів для бізнесу, якщо товар продано без чека та 59% бажають замість паперового отримувати електронний чек.

«Реальна фіскалізація прибере преференції перед вітчизняними товарами, які внаслідок несплати ПДВ мають іноземні товари, що ввезені з порушенням митних правил. Тому важливо, щоб в країні був налагоджений системний контроль за додержанням законодавства, аби ініціативи Президента з боротьби з тіньовою економікою та нелегальним імпортом не спіткнулись об корупцію та бездіяльність контролюючих органів», – наголосив Пероганич.

За його словами, дієвий розвиток фіскалізації торгівлі товарами імпортного походження дозволить зменшити попит на товари «без документів», тобто ввезені без сплати податків, а відтак призведе до кардинального зменшення імпорту контрабанди.

«Створення рівних конкурентних умов для всіх імпортерів, а також ліквідація преференцій для іноземних виробників є необхідною умовою для припинення руйнації і для розвитку вітчизняного виробництва, без чого неможлива економічна безпека країни», - наголосив він.

Захід організував Громадський рух «Детінізація – це цивілізація» - коаліція бізнес-асоціацій, що представляють легальний бізнес – 5500 підприємств, які забезпечують роботою понад 1,2 млн українців і сплачують близько 80 млрд грн податків до державних та місцевих бюджетів. Учасники руху наполягають на продовженні економічних реформ, розширенні фіскалізації та контролю грошових оборотів і руху товарів у ризикових галузях торгівлі (побутова техніка й електроніка, автокомпоненти, ліки, алкоголь, одяг і взуття, послуги таксі тощо).

Відео: