Стратегія розвитку читання: книга як каталізатор культурного та економічного розвитку громад, регіонів та країни

Організатор: ДУ “Український інститут книги”.

Учасники: Олександр Ткаченко - міністр культури та інформаційної політики України; Лариса Петасюк - заступниця міністра культури та інформаційної політики України; Вероніка Селега - генеральний директор Директорату з питань гуманітарної політики Офісу Президента; Євгенія Кравчук - народна депутатка України, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, голова підкомітету з питань інформаційної політики; Ірина Батуревич - начальниця відділу стратегічної роботи та аналітики Українського інституту книги; Олександр Афонін - президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів; Оксана Бруй - директорка Науково-технічної бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського, президентка ВГО Українська бібліотечна асоціація. 

Модераторка: Олександра Коваль - директорка Українського інституту книги.

Коротко. Під час заходу буде представлено Стратегію розвитку читання на 2021–2025 рр. «Читання як життєва стратегія» (далі — Стратегія) та результати досліджень читання та книжкової галузі Українського інституту книги. Розроблення Стратегії було ініційовано Міністерством культури та інформаційної політики України.

Стратегія визначає мету, стратегічні цілі та основні завдання, на виконання яких має бути спрямована реалізація державної політики щодо підтримки й розвитку читання. 

Міністерство культури та інформаційної політики України 19 лютого оприлюднило проєкт Стратегії. Документ опублікований на офіційному сайті міністерства. 19 березня завершилося громадське обговорення проєкту документа «Читання як життєва стратегія».

Довідково. У процесі розроблення стратегії враховувалися аналітичні дані досліджень Українського інституту книги, здійснених у 2020 році: “Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання”, “Читання в контексті медіаспоживання: вплив карантину на читацьку поведінку українців”, дослідження книжкового ринку України, а також найкращий світовий та український досвід, думки понад 80-ти експертів, що представляють різні сектори книжкової і дотичних до неї сфер: книговидання, книгорозповсюдження, бібліотек, освіти, промоції читання.

Координатором робочої групи із розробки Стратегії розвитку читання було визначено Український інститут книги.

Захід відбудеться за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України.

Додаткова інформація за тел.: 044 290 2045

Презентація відбудеться онлайн через сервіс відеозв’язку ZOOM

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: www.youtube.com/user/UkrinformTV

Запитання від представників ЗМІ до спікерів заходу надсилати на e-mail: pavlo.korobchuk@ubi.org.ua до 26 березня, 12:00. У листі необхідно зазначити назву ЗМІ, ПІБ та посаду.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

В Україні потрібно створити екосистему навколо читання - Ткаченко

В Україні необхідно створити екосистему навколо читання.

Про це сказав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко під час презентації Стратегії розвитку читання на 2021 – 2025 роки «Читання як життєва стратегія» в Укрінформі.

"Вагомим є створення взагалі екосистеми навколо читання, відповідних умов, вигідних та комфортних для видавництв і книгарень, і всіх організацій, долучених до цієї сфери", - сказав Ткаченко.

Він зазначив, що вже розроблена Стратегія промоції читання в Україні, яка розрахована на чотири роки. За його словами, це своєрідна інвестиція держави в читання і розвиток України як успішної держави, де багато читають і обговорюють прочитане.

"Фактично, вона передбачає зміни цілого кластеру читання - і видавничої справи, і промоції читання, і збільшення попиту на книгу та на саме читання. А якщо глобально, то вона дозволить підвищити статус книгочитання в державі, зробивши його одним з ключових моментів у свідомості людей для здобуття необхідних навичок зараз і, що важливо, для успіху таких людей в майбутньому. Тому що я вірю, що ті, хто читає, безперечно, будуть більш успішними, ніж ті, хто грає тільки в ігри", - заявив міністр.

За його словами, в розробці стратегії брали учать багато фахівців, організацій, держустанов, а також експертів та небайдужих громадян. Стратегія розвитку читання віштовхується саме від потреб читачів як ключової ланки в цій екосистемі, які мусять мати доступ як до широкого асортименту книг на ринку, так і до безкоштовної літератури, як у друкованому вигляді, так і в електронному. "І, що важливо, легальної літератури, не піратської", - наголосив міністр.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури та інформаційної політики України 19 лютого ініціювало громадське обговорення проєкту Стратегії розвитку читання на 2021 –2025 роки «Читання як життєва стратегія», яке завершилося 19 березня.

В Україні потрібно створити екосистему навколо читання - Ткаченко

В Україні потрібно створити екосистему навколо читання, тобто забезпечити всі умови для тих організацій, які залучені до цієї сфери.

Про це сказав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко під час презентації Стратегії розвитку читання на 2021 – 2025 роки "Читання як життєва стратегія" в Укрінформі.

"Вагомим є створення взагалі екосистеми навколо читання: відповідних умов, вигідних та комфортних для видавництв і книгарень, і всіх організацій долучених до цієї сфери", - сказав Ткаченко.

Він зазначив, що вже розроблена Стратегія промоції читання в Україні, яка розрахована на найближчі чотири роки. За словами міністра, це своєрідна інвестиція держави в читання і в розвиток України, як успішної країни, де багато читають і обговорюють прочитане.

"Фактично вона предбачає зміни цілого кластеру читання, і видавничої справи, і промоції читання, і збільшення попиту на книгу та на саме читання. А якщо глобально, то вона дозволить підвищити статус книгочитання в державі, зробивши його одним з ключових моментів в свідомості людей для здобуття необхідних навичок зараз і, що важливо, для успіху таких людей в майбутньому. Тому що я вірю, що ті, хто читають, ті, безперечно, будуть більш успішними, ніж ті, хто грає тільки в ігри", - наголосив Ткаченко.

Він додав, що в розробці Стратегії брали учать багато фахівців з книжкової сфери, організацій, держустанов, а також експертів та небайдужих людей.

Як зазначив Ткаченко, Стратегія розвитку читання віштовхується саме від потреб читачів як ключової ланки в екосистемі, які мають мати доступ до широкого асортименту книги на ринку, так і доступ до безкоштовної літератури, як в друкованому вигляді, так і в електронному. "І що важливо, легальної літератури, не піратської", - підкреслив він.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури та інформаційної політики України 19 лютого ініціювало громадське обговорення проєкту Стратегії розвитку читання на 2021 –2025 роки «Читання як життєва стратегія». 19 березня завершилося громадське обговорення проєкту.

МКІП пропонуватиме збільшити фінансування Інституту книги до щонайменше 200 млн грн - депутат

Міністерство культури та інформаційної політики та Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики пропонуватимуть збільшити у 2022 році фінансуванні Інституту книги до щонайменше 200 млн грн.

Про це під час презентації в Укрінформі Стратегії розвитку читання на 2021-2025 роки «Читання як життєва стратегія» заявила заступник голови комітету і голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук.

«Мінімальний план, який ми бачимо з міністерством - хоча б 200 млн грн закласти на фінансування інституції. Ми будемо наполягати на тому, аби було профінансовано оновлення і книжкового фонду, і всі ті інші проєкти, сертифікати, про які ми говоримо і які з'явилися як ідеї стратегії», - відзначила депутат.

За її словами, минулого року, не враховуючи інституційних витрат, на Інститут книги було витрачено 100 млн грн, у цьому році фінансування заплановано на рівні 151 млн грн.

Реалізація Стратегії розвитку читання потребує співпраці з Мінфіном, Мінекономіки та МВС – Афонін

Партнерами Міністерства культури та інформаційної політики в реалізації Стратегії розвитку читання на 2021-2025 роки мають стати Мінфін, Мінекономіки та МВС.

На цьому наголосив під час презентації стратегії в Укрінформі президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін.

«Головне завдання – це досягнення самодостатності Української держави в забезпеченні себе, нації, населення всією необхідною літературою в базових жанрових нішах. Сьогодні більше половини цих ніш порожні. І це завдання не галузі, не тільки Міністерства культури та інформаційної політики, а в першу чергу Міністерства економіки, яке має виступати не в ролі споглядача, а в ролі партнера. Визначаючи стратегію розвитку держави, воно має зробити технічне завдання – яка література для якої категорії кадрів потрібна буде в найближчому часі», - заявив Афонін.

На його думку, другим партнером має виступити Міністерство фінансів, щоб створити програму паритетного фінансування державою і видавцями тих видань, яких потребуватиме країна для свого розвитку.

«І третій партнер – це Міністерство внутрішніх справ, яке врешті-решт мусить поставити крапку піратській діяльності контрафактників, що забирають дуже значну частку реальних прибутків, які не доходять до держави, а використовуються для особистих потреб цією категорією «творців» української, російської та іншої книги», - зазначив очільник асоціації.

Він наголосив, що особливий акцент Стратегії зроблений на розвитку книговидавничої галузі, оскільки це надзвичайно важливий аспект.

«На жаль, галузь, яка продукує 0,28% ринкової книги на одного мешканця, не може задовольнити потреби читання. Фінансування, інвестування мусить іти паралельно – як у популяризацію читання, так і в розвиток книговидавничої галузі, її цивілізованої структурної розбудови, яка, на жаль, сьогодні відсутня. Інвестування лише в читання – це буде інвестиція в контрафактників і в Російську Федерацію», - зауважив президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів.

Своєю чергою директор Українського інституту книги Олександра Коваль уточнила, говорячи про обсяги контрафактної продукції, що йдеться приблизно про 30 млн доларів: «Тобто третина всього теперішнього книжкового ринку України включно з держзамовленнями».

Бібліотечні фонди щороку мають оновлюватися на 10% - президент УБА

Стратегія розвитку читання на 2021-2025 роки передбачає оновлення бібліотечних фондів, а відповідно до міжнародних норм, воно має становити щороку 10%.

Про це заявила на презентації стратегії в Укрінформі директор Науково-технічної бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського, президент ВГО "Українська бібліотечна асоціація" Оксана Бруй.

«Ми всі знаємо про стан справ з бібліотеками – і про приміщення, і про фонди, і про обладнання, і про ІТ – з усім цим біда. Звичайно, є винятки, але на тлі 30 тисяч бібліотек це крапля в морі. Ми хочемо, щоб кожен міг прийти в сучасну в усіх розуміннях бібліотеку і обрати собі потрібну книжку - в зручному форматі, в зручний спосіб. А для багатьох людей у нас в країні бібліотека - це єдина можливість, щоб читати книжки», - наголосила Бруй.

Вона зазначила, що для цього необхідно здійснити низку системних заходів, які закладено в Стратегії, зокрема постійне оновлення фондів бібліотек.

«Що є ключовим для того, щоб люди могли читати в бібліотеках? Має бути що читати. Не просто будь-що, бо у нас станом на кінець 2019 року, відповідно до офіційної статистики на порталі бібліотеки Ярослава Мудрого, є більше ніж 700 млн фонду в бібліотеках, а нові, актуальні книжки в різних форматах, жанрах. Ми знаємо міжнародні стандарти, Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій (ІФЛА), відповідно до яких оновлення бібліотечного фонду щороку має становити 10%, а це від 700 млн є 70 млн примірників. Навіть якщо ми говоримо про 5%, то це 35 млн», - наголосила Бруй.

Вона наголосила на необхідності передбачити відповідні кошти для цієї мети.

У МКІП сподіваються на ухвалення Стратегії розвитку читання у травні

Стратегію розвитку читання на 2021-2025 роки «Читання як життєва стратегія» планується затвердити на державному рівні у першій половині травня.

Про це повідомила під час презентації стратегії в Укрінформі заступник міністра культури та інформаційної політики Лариса Петасюк.

«Ми плануємо до середини травня затвердити стратегію. Далі ми плануємо розробити заходи на її виконання. Паралельно з тим, як ми розробляли цю стратегію, ми вже почали частково їх впроваджувати», - сказала Петасюк.

За її словами, наразі у МКІП працюють над законодавчими змінами, зокрема щодо недопущення на ринок контрафактної продукції.

«При Держкомтелерадіо створюється робоча група із залученням представників правоохоронних органів та інших міністерств, учасників ринку для того, щоб проговорити проблематику і ті пропозиції, які вже напрацьовані. Це зміни до закону про ринкову комерцію, до закону про захист прав споживачів», - поінформувала заступник міністра.

Водночас вона висловила сподівання, що на момент ухвалення заходів щодо реалізації стратегії буде здійснено моніторинг-контроль із залученням представників 25 центральних органів виконавчої влади, серед яких МВС, Мінінфраструктури, а також СБУ, Офіс уповноваженого із захисту державної мови.

На книжковому ринку України понад 65% становить навчальна література – директор УІК

Книжковий ринок України має диспропорцію в бік навчальної літератури, частка якої нині перевищує 65 відсотків.

Про це повідомила директор Українського інституту книги Олександра Коваль під час презентації в Укрінформі Стратегії розвитку читання на 2021-2025 роки «Читання як життєва стратегія».

«Наші дослідження показали, що 67% обсягу книжкового ринку України займає навчальна література. І це дуже велика диспропорція, тому що в інших країнах навчальна література для середньої школи займає десь до 30%, решта - це книга комерційна, яка обирається читачами не через примус, а через бажання прочитати... Тому ми маємо звернути особливу увагу на те, щоб ця диспропорція була подолана, щоб ринкова книга мала більшу частку в обсягах ринку. І на це мають бути скеровані подальші кроки», - наголосила Коваль.

Вона застерегла, що такий перекіс у бік навчальної літератури, надто тієї, яка видається виключно за державним замовленням Міністерства освіти і науки, є навіть небезпечним, адже якщо МОН вирішить, що всі книжки мають бути доступними тільки в електронному форматі, це поставить у дуже складну ситуацію не лише видавців, а й поліграфічні підприємства.

«Це може призвести до зникнення частини поліграфічного комплексу України», - наголосила директор УІК.

Коваль зазначила, що метою Стратегії розвитку читання до 2025 року, ініційованої Міністерством культури та інформаційної політики, є сформувати навичку та потребу в читанні як життєві стратегії громадян задля розвитку людського потенціалу України.

«Ми виявили, що Стратегія розвитку читання має розвиватися у двох напрямках. Перший, hard, передбачає доступ до книги, її підтримку та розвиток книжкової екосистеми. Другий, soft, - це читання як тренд, формування навички і потреби в читанні. Це означає, що неможливо серйозно думати про будь-який розвиток книжкової сфери і читання, не розвиваючи одночасно обидва напрямки», - наголосила вона.

За словами Коваль, якщо розглядати першу стратегічну мету - доступ до книги, - то книжковий ринок має бути конкурентоспроможним і задовольняти потреби споживачів, виробників та розповсюджувачів. Щодо другої мети - читач повинен мати доступ до легальної літературної продукції.

«І кінцева мета, яка має бути забезпечена, - читачі повинні мати доступ до якісної різножанрової книги, насамперед україномовної, у різних форматах, відповідно до потреб», - заявила вона.

Директор УІК зупинилася на заходах щодо першого стратегічного аспекту. За її словами, у цьому контексті у Стратегії сформульовано низку операційних цілей. Зокрема, передбачається, що органи влади ухвалюють рішення стосовно розвитку книжкового ринку на основі реальних даних. Водночас творці контенту мають належні умови для саморозвитку і видання своїх творів, і тут важлива підтримка з боку держави у вигляді стипендій, резиденцій, курсів підвищення кваліфікації.

При цьому видавці мають бути здатними видавати достатню кількість назв, жанрів і накладів для задоволення потреб суспільства, щоб пропорція на ринку змінилася на користь ринкової книги, книги для дозвілля, художньої, пізнавальної, бізнес-літератури. Зрештою, книготоргівельним мережам і книгарням має бути вигідно легально вести і розширювати свою діяльність незалежно від місця розташування, що передбачає стимулювання і дотації збоку як державної влади, так і органів місцевого самоврядування, наголосила Коваль.

Відео:

Замовити фото натисніть тут – Фотобанк