Реформа енергоефективності в Україні та міжнародний досвід енергомодернізації багатоповерхових будинків
Спікери та спікерки форуму: Олексій Чернишов - міністр розвитку громад та територій України; Василь Лозинський - перший заступник міністра розвитку громад та територій України; Андрій Клочко - голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування; Матті Маасікас - голова Представництва ЄС в Україні; Джордж Крістодореску - координатор сектору енергоефективності та захисту клімату GIZ; Анджей Райкевіч - голова Наглядової ради Фонду енергоефективності, віцепрезидент правління Національного агентства з енергозбереження, Польща; Юлія Головатюк-Унгуряну - директорка Фонду енергоефективності; Світлана Ольшанська - заступниця міського голови Житомира; Олександр Омельчук - заступник міського голови Миколаєва; Ваагн Мнацаканян - начальник управління з питань екології, енергоменеджменту та охорони праці Маріупольської міської ради; Оксана Олійник - координаторка проєкту GIZ Енергоефективний район Львова.
Основні теми до обговорень:
- Міжнародний досвід енергомодернізації багатоповерхівок та практики української реформи енергоефективності.
- Успіхи реалізованих проєктів за Програмою «Енергодім».
- Можливості інституту проєктних менеджерів: все про супровід проєктів
- Енергомодернізація будинків — інвестиції у місто та оновлення житлового фонду.
Коротко. Цьогорічний Форум Фонду енергоефективності об'єднає представників державної та виконавчої влади країни, кращих українських та міжнародних експертів з енергоефективності в житловій сфері, а також співвласників багатоквартирних будинків, які впроваджують заходи з енергоефективності за підтримки Програми «Енергодім».
Форум Фонду енергоефективності — це майданчик для відвертих дискусій та обміну досвідом реалізації енергоефективних практик, що впливають на ощадність та екологічність експлуатації багатоповерхівок.
Попередня Програма Форуму за посиланням:
https://drive.google.com/file/d/1AkquxDhVekYGpe9t418Rm9jPHokXgfAM/view
Акредитація представників ЗМІ на першу тематичну сесію за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeohleAhk1EtU4BaQIsscXMR0kE119ZIGBvECsRg_Bx9L7oZQ/viewform
Запитання до спікерів надсилайте на e-mail: hoshuk@eefund.org.ua; radchenko.k@eefund.org.ua
У зв'язку з карантинними заходами кількість місць обмежена.
Перша тематична сесія транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV
Важливо! Доступ до онлайн-трансляцій усіх дискусій доступний на Facebook-сторінці Фонду енергоефективності: https://www.facebook.com/eefund.ukraine
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
При вході в Укрінформ обов'язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Вхід в зал тільки у масках та рукавичках. Дотримання дистанції 1,5 м.
Підсумкові матеріали:
Фонд енергоефективності веде 200 проєктів на 1,3 млрд грн - Лозинський
Фонд енергоефективності на сьогодні має 200 проєктів на загальну суму 1,3 млрд грн.
Про це під час пресконференції в Укрінформі сказав перший заступник міністра розвитку громад та територій України Василь Лозинський.
"На рахунках Фонду енергоефективності є 2,7 млрд грн, які держава Україна сплатила, готові до реалізації проєктів. Є певний період, за який люди мають звикнути до підготовки проєктів, до їх написання. Є деякі бюрократичні моменти. Але уже маємо 200 проєктів на суму 1,3 млрн грн", - зазначив заступник міністра.
Кошти фонду розміщені для зручності у двох банках.
"Станом на сьогодні йде бюджетний період. Ми йдемо у Мінфін з бюджетними запитами. Одне з ключових питань, яке ми вчора погодили з міністром - плюс 1,6 млрд грн додати у проєкт закону про державний бюджет на 2021 рік", - сказав Лозинський.
Він зазначив, що міністерство планує проводити серію навчальних семінарів, щоб збільшити кількість проєктів Фонду енергоефективності.
"В умовах пандемії це буде проводитися онлайн", - розповів Лозинський.
Пандемія призупинила впровадження енергоефективності у містах - Головатюк-Унгуряну
Пандемія covid-19 загальмувала розвиток напрямку енергоефективності у містах.
Про це під час пресконференції в Укрінформі сказала директорка Фонду енергоефективності Юлія Головатюк-Унгуряну.
"Фонд активно працює з містами. Кількість підписаних меморандумів - 104, затверджено 18 програм у містах, ще 11 - в активній фазі опраюцвання. Сьогодні буде підписано майже 30 меморандумів. Ми очікуємо, що після виборів цей напрямок буде посилюватися", - відзначила очільниця фонду.
За її словами, пандемія covid-19 дуже негативно вплинула на цей процес.
"На початку березня усі міста зупинилися у цьому процесі, адже всі ресурси і фінансові, і організаційні були кинуті на боротьбу з пандемією", - зазначила голова фонду.
Головатюк-Унгуряну також відзвітувала про поточні проєкти Фонду енергоефективності.
"Із 204 заявок 158 подані за пакетом "Б" (так званий комплексний пакет), лише 46 - пакет "А" (передбачає модернізацію інженерних систем, встановлення ІТП, лічильників). 77% учасників програми "Енергодім" обирають комплексний пакет заходів. Комплексна якісна модернізація дає відчутний ефект для нашої держави", - сказала Головатюк-Унгуряну.
На сьогоднішній день, програми Фонду енергоефективності охопили 18 тис. сімей.
"Якщо ці проєкти будуть реалізовані, ми кожного року будемо економити 105 млн грн. Якщо говоримо про екологію, то річне скорочення викидів СО2 становить майже 24 тис. тонн на рік", - зазначила Головатюк-Унгуряну.
Як повідомлялося, Фонд енергоефективності допомагає у розробці нових місцевих програм підтримки ОСББ.
У ЄС висловили три умови для подальшого фінансування заходів енергоефективності в Україні
ЄС пропонує закласти в держбюджет України фінансування Фонду енергоефективності, закрити програму «Теплі кредити» як неактуальну та вважати ОСББ основою реформ у галузі енергоефективності.
На цьому наголосив голова Представництва ЄС в Україні Матті Маасікас на тематичній сесії в Укрінформі «Реформа енергоефективності в Україні та міжнародний досвід енергомодернізації багатоповерхових будинків».
«По-перше, нам прикро, що проєкт Державного бюджету на 2021 рік не передбачає асигнувань на Фонд енергоефективності. Ми віримо, що парламент діятиме відповідально і виділить належні суми на користь Фонду. Я хотів би нагадати, що Фонд має отримувати регулярне та стабільне фінансування від української держави, зокрема на наступний рік, згідно з нашими чинними угодами», - сказав Маасікас.
Він також наголосив, що програма «Теплі кредити» для ОСББ не має сенсу. Її наявність не лише створює зайву конкуренцію, а й свідчить про неефективність використання державних і донорських грошей. «Остаточний варіант державного бюджету на 2021 рік повинен чітко вказати, що програма «Теплі кредити» для ОСББ продовжуватись не буде», - заявив голова Представництва ЄС в Україні.
Водночас він застеріг щодо ухвалення законопроєкту №2458 "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг". За словами Маасікаса, Україна створила надійну правову базу у сфері енергоефективності, наділивши повноваженнями нового клієнта - об’єднання співвласників багатоквартирних будинків.
«Спроби обійти законодавчу базу після такого успішного старту повинні припинитися. У центрі законодавства про житлово-комунальні послуги має бути український споживач. На наше переконання, законопроєкт 2458 може серйозно зашкодити газовому ринку та негативно позначитися на реалізації заходів з енергоефективності, змусивши українців платити за них двічі», - сказав Маасікас і закликав українських політиків узгодити національне законодавство з підходом ЄС.
Він зазначив, що допомога ЄС у розмірі 100 млн євро на гранти та технічну допомогу Фонду енергоефективності є однією з найбільших ініціатив ЄС в Україні і що там «могли б розглянути можливість надання подальшої підтримки Фонду, аби побачили, що ці цілі повністю поділяються урядом».
На думку Маасікаса, енергоефективність є ключовою умовою для досягнення Україною енергетичної незалежності, адже щороку близько 50% енергії для опалення житла в Україні втрачається, а житловий сектор споживає в три-чотири рази більше енергії, ніж сусідні країни ЄС.
«По-перше, якби Україна досягла рівня енергоспоживання найменш енергоефективної країни ЄС, вона б стала енергонезалежною. По-друге, енергоефективність допомагає сім’ям заощаджувати гроші на рахунках за енергію та створювати кращі умови життя. По-третє, енергоефективність дозволить державі зменшити субсидії на оплату енергії, спожитої населенням, та спрямувати капітал на інші важливі сфери, такі як охорона здоров’я та освіта. Нарешті, енергоефективність, і зокрема Фонд, відіграватимуть важливу роль у стабілізації української економіки після поточної кризи, оскільки енергоефективність – це новий ринок для країни, на якому створюється новий бізнес та нові робочі місця», - наголосив голова Представництва ЄС в Україні.
Він нагадав, що на сьогодні Фонд енергоефективності отримав понад 200 заявок на загальну суму понад 1 мдрд грн, і понад 17 тис. сімей з усієї України отримають зиски від термомодернізації своїх осель.
Як повідомлялося, Верховна Рада 13 липня 2020 р. відправила на повторне друге читання законопроєкт №2458 "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг". Документ розроблено з метою врегулювання питань перехідного періоду, що виникають у зв’язку із введенням в дію Закону України "Про житлово-комунальні послуги" з 1 травня 2019 р. та необхідністю прийняття співвласниками усіх багатоквартирних будинків (незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком) рішень про моделі організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу електричної енергії та природного газу).
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
