Зобов’язання держави відповідно до Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок.  Експертні читання

Зобов’язання держави відповідно до Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок. Експертні читання

Укрінформ
19 березня, 9:30 - Експертні читання в режимі онлайн на тему: «Зобов’язання держави відповідно до Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок. Статті 7 та 8 Конвенції».

Учасниці: Катерина Левченко - Урядова уповноважена з питань гендерної політики; Людмила Порохняк-Гановська - голова Національної ради жінок України;  Елла Ламах - радниця голови Державного комітету з питань телебачення та радіо України з гендерних питань на громадських засадах, голова ГО «Центр «Розвиток демократії»; Ірина Грицай - заступниця голови Дніпровської обласної державної адміністрації;  Марина Хонда - заступниця голови Київської міської державної адміністрації з питань здійснення самоврядних повноважень; Лариса Кобелянська -  голова Громадської ради при МФО «Рівні можливості»; Інна Ящук -  депутатка Хмельницької обласної ради; Тетяна Баєва - голова ГО Подільський центр «Гендерна рада»;  Олена Суслова - голова Інформаційно-консультативного жіночого центру;  Ольга Аксьонова -  керівниця патронатної служби міністра закордонних справ України.

Коротко. Експертки говоритимуть про заходи для ліквідації  дискримінації  щодо жінок у політичному та суспільному житті країни та можливості жінок на рівних умовах з чоловіками і без будь-якої дискримінації представляти свої  уряди  на  міжнародному рівні і брати участь у роботі міжнародних організацій.

Підсумкові матеріали:

Жінки в Україні все ще гендерно обмежені – експертні читання

Жінки в Україні поступово отримують рівні з чоловіками права та можливості в суспільно-політичному житті, та все одно ще залишаються на вторинних ролях.

До такої думки схиляються учасниці експертних читань, що транслювались на сайті Укрінформу в режимі онлайн, «Зобов’язання держави відповідно до Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок. Статті 7 та 8 Конвенції», які відбулися 19 березня.

Голова ГО «Центр «Розвиток демократії» Елла Ламах вважає цькування жінок одним із проявів їхньої дискримінації.

«Це коли звертають увагу на те, хто чия коханка, як вдягнена, як вона виглядає і в що вдягнена. І не говорять про наші професійні якості», - пояснює Ламах.

Вона вважає це «війною» за фінансові за ресурси, розглядаючи ситуацію на рівні територіальних громад і місцевих органів влади.

«Тому що є війна за ресурси, наприклад, за фінансові. Села, які об’єднуться в ОТГ, отримують більше фінансування. Там більше чоловіків, бо розуміють, що за цим стоять кошти. І вони намагаються конкурувати нечесним шляхом», - зазначила експертка.

Заступниця голови Дніпровської обласної державної адміністрації Ірина Грицай вважає гендерні квоти одним з механізмів, який гарантує більш справедливе представництво жінок в органах місцевої влади.

«Норма в 30% представництва жінок в місцевих органах влади стала тимчасовою формою підтримки паритетної демократії, а також суттєвим кроком до підвищення жіночої присутності в органах місцевого самоврядування», - говорить Грицай.

Водночас на прикладі Дніпровської обласної ради, де лише 20% жінок-депутататок, Грицай звертає увагу на гендерну нерівність.

«Ми бачимо, що представницькі органи влади залишаються здебільшого сферою діяльності чоловіків. Тому найефективнішим засобом встановлення паритетної демократії є введення гендерного квотування партійних списків під час виборчої кампанії», - пропонує чиновниця.

Заступниця голови Київської міської державної адміністрації Марина Хонда звернула увагу на те, що в кризових ситуаціях, як, наприклад, карантин – саме на жінок покладається особлива відповідальність, що ускладнює їхню суспільну діяльність.

«Саме жінки беруть на себе велику кількість відповідальності. Це догляд за дітьми, які в карантин залишаються вдома, а жінки не йдуть на роботу. Це догляд за батьками похилого віку. Це забезпечення життя родини… Жінці важко в такий період реалізовувати свої політичні амбіції», - зазначає Хонда.

Депутатка Хмельницької обласної ради Інна Ящук звернула увагу на норми нового виборчого кодексу, що стосується заставної суми для участі у виборах, яка для більшості жінок є непідйомною.

«12 жінок-депутаток Хмельницької облради працюють в соціальній сфері, освіті, медицині, в агропромисловому комплексі. Це ті жінки, які отримують місячну зарплату від 10 до 15 тисяч гривень. Чи зможе людина внести суму в 150 тисяч, щоб безкоштовно працювати на благо своєї країни й регіону! В мене є великі сумніви», - говорить Ящук, пропонуючи врахувати це, а не лише принцип квотності в новому виборчому кодексі

Голова Громадської ради при МФО «Рівні можливості» Лариса Кобелянська зазначила, що рівність прав жінок і чоловіків – це національна цінність ще з часів УНР а на виборах 2019 року кількість жінок-депутаток вперше перетнула межу в 20%.

«Загальна статистика членства в партіях теж на користь жінок. Їх більшість в партіях і навіть у виконавчих органах, інша справа, що їх менше у керівництві партій. Якщо з рівня політичної партії набирати політичної ваги - це дозволить кандидувати далі у виборчі органи влади», - говорить громадська діячка, вважаючи, що гендерні стереотипии дуже чітко розводять чоловічі й жіночі ролі саме в політичній сфері, залишаючи за жінкою другорядну роль.

Керівниця патронатної служби міністра закордонних справ України Ольга Аксьонова говорить, що з 2009 по 2019 роки в МЗС працювало лише 2% жінок. Хоча законавчо є майже всі прередумови для ведення гендерної активності у відомстві.

«Переламати негативну тенденцію можна через впровадження сприятливої політики, яка б заохочувала жінок активніше підніматися кар’єрними сходами на дипломатичній службі», - вважає Аксьонова.

У МЗС немає системного підходу в сфері гендерної рівності, але саме зараз там оголосили про намір фемінізувати діяльність і провести гендерний аудит, і це добра новина для МЗС, зазначила Аксьонова.

Відео:

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-