Яке майбутнє очікує на гуманітарну сферу: декомунізацію, мову, освіту та охорону здоров’я? Публічна дискусія

Організатори: Виборча Рада UA; Реанімаційний Пакет Реформ.

Учасники: Юлія Тищенко - експертка в галузі питань реінтеграції Криму; Євген Бистрицький -  голова громадського об’єднання «Виборча Ради UA»; Анна Олійник - аналітик Центру досліджень визвольного руху; Галина Скіпальська - виконавча директорка МБФ «Українська фундація громадського здоров’я», член Ради РПР;  Вадим Міський -  програмний директор ГО «Детектор медіа», експерт Реанімаційного Пакету Реформ; Єгор Стадний - директор аналітичного центру CEDOS; Роман Головенко - керівник правових проєктів ГО «Інститут масової інформації»;  Таміла Ташева – представниця політичної  партії «Голос»; Еміне Джапарова - представниця політичної  партії «Українська стратегія Гройсмана»; Володимир В'ятрович - представник політичної партії «Європейська Солідарність»; Маркіян Лубківський - представник політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина».

До участі запрошені: представники політичних партій  «Слуга народу» та  «Сила і честь».

Питання до обговорення:

Зміцнення національної ідентичності.

Мовна політика та політика у сфері культури.

Питання кримськотатарської автономії в Криму.

Декомунізація.

Розвиток суспільного мовлення та незалежності медіа.

Реформа охорони здоров'я.

Реформи в освіті та системі академічної науки.

Довідково. Це остання з чотирьох публічних дискусій представників громадської ініціативи Виборча Рада UA та Реанімаційного Пакету Реформ з представниками партій щодо пріоритетів та планів нового парламенту. Цього разу обговорення присвячене питанням гуманітарного розвитку.

Проєкт здійснюється Виборчою Радою UA за організаційної підтримки Школи політичної аналітики НаУКМА в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні, а також за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» у співпраці з Реанімаційним Пакетом Реформ в рамках програми з інституційної розбудови Центру демократії та верховенства права, що здійснюється за фінансової підтримки Швеції.

Підсумкові матеріали:

Суспільний мовник є альтернативою олігархічним медіа – В’ятрович

Суспільне мовлення є альтернативою олігархічним телеканалам, а також інструментом для формування національної ідентичності.

Про це сказав представник політичної партії «Європейська солідарність» Володимир В'ятрович на публічній дискусії між представниками різних політсил в Укрінформі.

“Робота щодо вибудовування якихось механізмів захисту від російської агресії повинна продовжуватися і відповідно будемо напрацьовувати відповідну законодавчу базу. Безперечно повинна бути подальша підтримка Суспільного телебачення, як з одного боку альтернативи до, на жаль, олігархічного телебачення, яке є в Україні, а з іншого боку, як інструмент для формування питань національної ідентичності та культури”, - сказав В'ятрович.

Він зазначив, що держава однозначно повинна сприяти розвитку Суспільного і повністю його підтримувати. За його словами, при підтримці, з одного боку, і при посиленні повноважень Нацради з іншого боку, держава зможе контролювати олігархічні медіа.

Під час дискусії представник політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» Маркіян Лубківський наголосив, що головною функцією Суспільного мовлення є подання чесної, достовірної та неупередженої інформації , яку, як продукт зможуть одержувати громадяни України. “Має бути контент, має бути фінансування і має бути відповідна підтримка з боку держави”, - сказав він.

Водночас він зауважив, що деолігархізація є складним процесом і майже нереальним.

“У всьому світі багаті люди володіють засобами масової інформації, просто система їхнього функціонування є зовсім іншою. Тому говорити про те, щоб забрати в олігарха канал, це очевидно по-дитячому і неправильно”, - сказав Лубківський.

Представниця політичної партії «Українська стратегія Гройсмана» Еміне Джапарова зазначила, що надання Нацраді більших повноважень для адекватної реакції на загрозу є цілком правильним рішенням, але це не має бути саме політичним рішенням.

“Інший момент для того, щоб це не були політичні рішення... мають бути сформовані і законодавчі рамки для того, щоб діяла Національна рада, іншої логіки не може бути. Все одно ми втрутимось в систему правоохоронних органів і судової системи, тому що в демократичному світі має бути процес”, - сказала вона.

У свою чергу представниця політичної партії «Голос» Таміла Ташева зауважила, що Нацраду потрібно не тільки перезавантажувати, а й надавати додаткові повноваження. У цьому випадку, за її словами, Нацрада могла б накладати певні обмеження на олігархічні медіа.

Інститут національної пам’яті потребує законодавчого захисту - В’ятрович

Український інститут національної пам’яті має бути законодавчо убезпечений від політичної ситуації, політичної влади.

На цьому наголосив Володимир В'ятрович - голова УІНП, представник політичної партії “Європейська Солідарність” - під час публічної дискусії в Укрінформі щодо майбутнього, яке очікує на гуманітарну сферу.

“Вперше в Україні на державному рівні реалізовується політика декомунізації. Розроблено відповідну законодавчу базу. Значною мірою ми виконали ті завдання, які ставили перед собою, започатковуючи цю політику. Маємо рішення Конституційного суду, що ставить крапки над усіма дискусіями про потребу-непотребу в декомунізації і зупиняє якісь спроби реваншу в цьому питанні. З іншого боку, так само треба готувати законодавчу базу для забезпечення незворотної діяльності, зокрема, Українського інституту національної пам’яті. Тому що Інститут національної пам’яті як центральний орган виконавчої влади зараз достатньо вразливий з політичної точки зору. Відповідно має бути спеціальне законодавство, яке зробить його більш незалежним від політичної ситуації”, - підкреслив В’ятрович.

Відповідаючи на запитання щодо позиції відкласти питання віри, мови, ідентичності до закінчення війни, він категорично відкинув таку можливість.

“Щодо представників партії “Слуга народу”, які говорять про те, що до питання національної ідентичності треба повернутися після завершення війни, - категорично не погоджуюся з цим. Мені ця теза взагалі нагадує: давайте почнемо стріляти тільки тоді, коли закінчиться війна. Тому що насправді те, що зараз відбувається, - це війна за ідентичність. І відповідно зміцнення ідентичності — це посилення України, це невід’ємний елемент цієї війни. Через це Росія приділяє цьому дуже багато уваги. Через це й Україна повинна приділяти дуже багато уваги”, - сказав В’ятрович.

Водночас він зазначив, що нам для цього не вистачає інформаційного потенціалу.

“Ми проводимо значну інформаційну роботу, зміст, напрацьований нами, хороший. А от інструменти донесення цього змісту, на жаль, достатньо слабкі. Наша співпраця з Мінінформполітики, з Суспільним телебаченням — цього зовсім недостатньо, коли ми змагаємося з телеканалом “Інтер” чи іншими телевізійними монстрами. Відповідно з цим проблема”, - констатував голова УІНП.

Відео з круглого столу:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк