У штаб-квартирі ООН підняли український прапор
Як передає власний кореспондент Укрінформу у Нью-Йорку, підняття державних прапорів країн ООН відбувається щоранку, але 23 серпня, у День Державного прапора, за визначенням представника Українського конгресового комітету Андрія Добрянського, ця процедура має «для нас особливе значення».
Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця, який узяв участь у церемонії, зазначив у коментарі Укрінформу, що українське питання буде одним із наскрізних на осінній сесії Генасамблеї.
«Усім країнам зрозуміло, що поки не покладено край російській агресії, не може серйозно йтися про концентрацію зусиль міжнародної спільноти над вирішенням питань сталого розвитку чи зміни клімату, – сказав він. – Навряд чи можна знайти якийсь магістральний напрямок діяльності ООН, який би не потерпав від дій Російської Федерації та її поплічників».
Відповідаючи на запитання щодо присутності Росії в Радбезі ООН, Кислиця зазначив, що «питання долі РФ в ООН є лише частиною розмов, що вже тривають, і воно, безумовно має стати частиною дискусій про повоєнний устрій світу, повоєнну архітектуру безпеки».
За словами постпреда, нинішні завдання, які визначено Статутом ООН для Ради Безпеки, невиконувані через дії РФ та їхню несумісність із цим документом.
«Майбутня присутність в ООН Російської Федерації чи її правонаступників залежатимуть від тих дискусій, що відбуватимуться зокрема й у рамках реалізації Формули миру Президента Володимира Зеленського, – зазначив Кислиця. – Сьогодні ми були свідками підняття прапора України. І можливо, ми станемо, свідками опущення та зняття прапора Росії».
На його переконання, має бути ухвалене рішення про те, що «членство Російської Федерації або її правонаступниці чи правонаступників підлягає підтвердженню у формальний спосіб, можливо, шляхом голосування в Радбезі та Генеральній асамблеї, що передбачено Статутом ООН».
Кислиця нагадав, що на сьогодні немає жодного підпису РФ під цим документом. Російська Федерація не підписувала Статут ООН ні в Сан-Франциско під час заснування Організації, ні пізніше – у результаті приєднання РФ до неї, наголосив він.
«Єдине, що зробила Москва, це 24 грудня 1991 року у формі листа президента Росії Бориса Єльцина на ім’я Генсека повідомила, що має намір бути продовжувачем Радянського Союзу в ООН», – сказав Кислиця.
Того самого дня Генсек ООН надіслав цей лист на розгляд голові Радбезу, функції якого тоді виконував постпред Радянського Союзу Юлій Воронцов. «Він власне й передав той лист Єльцина Генеральному секретареві. Коло замкнулося. Цей лист ніколи не розглядався ані в Радбезі, ані на Генеральній Асамблеї», – підкреслив український дипломат.
Водночас, за його словами, «рано чи пізно» обидва органи ООН мають вирішити, чи відповідає перебування Росії чи її наступників вимогам щодо членства в цих органах.
Як повідомлялося, Україна сьогодні відзначає День Державного Прапора.
