Київський безпековий договір: Єрмак і Расмуссен написали колонку для The Wall Street Journal

На цьому наголошують керівник Офісу Президента Андрій Єрмак і колишній генеральний секретар НАТО та прем’єр-міністр Данії Андерс Фог Расмуссен у колонці для The Wall Street Journal, передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу глави держави.

Автори нагадують, що міжнародна група експертів під їхнім керівництвом розробила й презентувала Президентові Володимиру Зеленському рекомендації щодо такого безпекового договору. Його першочергова мета – запровадити такі гарантії безпеки, які унеможливлять повторення подій і злочинів, що їх нині скоює росія в Україні.

“Ми закликаємо до створення Київського безпекового договору. Принцип простий: безпека України залежить насамперед від її здатності захищатися. Щоб робити це ефективно, Україні потрібні довгострокові зобов’язання з боку її союзників”, – зазначається в матеріалі.

Як зауважили Єрмак і Расмуссен, коли українська армія отримує необхідну зброю, вона перемагає росію на полі бою. Прикладом цього є блискавичне звільнення українськими силами Харківської області та деокупація понад 6 тис. кв. км території на півдні та сході країни з початку вересня.

Автори вказують, що рекомендації до безпекового договору були розроблені на основі інформації та результатів обговорення з експертами з усього демократичного світу: колишніми прем’єр-міністрами, міністрами закордонних справ, високопосадовцями та науковцями.

“Усі, з ким ми спілкувалися, були згодні з тим, що не має бути обмежень у чисельності та потужності Збройних сил України", – констатують вони.

Керівник Офісу Президента і колишній генеральний секретар НАТО наголошують: гарантії безпеки не змінюють прагнення України вступити в НАТО, закріплене в Конституції. У перспективі членство в Альянсі та Європейському Союзі зміцнить безпеку України, а гарантії безпеки захищатимуть нашу державу, поки вона перебуває на шляху до цих структур.

“Україні необхідно розвивати й підтримувати армію, здатну протистояти російським збройним силам і воєнізованим формуванням. Це вимагає від союзників України неабиякої відданості. Наші рекомендації передбачають постійні інвестиції в оборонно-промислову базу України, передачу зброї від НАТО, обмін розвідданими та інтенсивне проведення навчальних місій під прапорами ЄС і НАТО. Ми повинні переконатися, що ціна майбутнього нападу на Україну буде надто високою”, – наголошують Єрмак і Расмуссен.

Одним із прикладів того, як союзники можуть посилити безпеку України в короткостроковій та довгостроковій перспективі, вони називають надання сучасних та ефективних систем протиповітряної та протиракетної оборони.

“Щоб захистити цивільне населення й забезпечити відновлення України, союзники мають постачати зброю, яка дасть змогу закрити небо від повітряних атак. З урахуванням небезпеки для довкілля, яку можуть спричинити такі атаки, міжнародний інтерес полягає в тому, щоб Україна могла ефективно захищати своє небо”, – наголошується в публікації.

На переконання авторів рекомендацій, гарантії безпеки мають іти від основної групи союзників України – тих, хто володіє значним військовим потенціалом, і тих, хто готовий взяти як політичні, так і юридичні зобов’язання. Йдеться про США, Велику Британію, Канаду, Польщу, Італію, Німеччину, Францію, Австралію, Туреччину, а також країни Балтії, Північної та Центральної Європи.

Поряд із зобов’язаннями щодо військової допомоги ширша група міжнародних партнерів повинна підтримувати набір невійськових гарантій на основі санкцій. У цьому випадку йдеться про країни G7 та ЄС, а також інші держави, які зараз застосовують санкції проти росії, як-от Республіка Корея та Японія. Гарантії безпеки мають містити положення про автоматичне відновлення санкцій у разі подальшої агресії росії.

“Київський безпековий договір – це інше. Він зосереджений на наданні практичної матеріальної підтримки для посилення здатності України захищатися. Запуск договору залежить лише від України та держав-гарантів. Це означає, що, на відміну від Будапештського меморандуму, росія не відіграє ролі в гарантіях і не може блокувати їх застосування у Раді Безпеки ООН. У разі нападу на Україну гаранти зберуться протягом 24 годин і протягом 72 годин вирішать, яких заходів вжити”, – зазначають автори.

“путін має зрозуміти, що прихильність демократичного світу до України не похитнеться, що його війна марна. Тому вкрай важливо, щоб Україна отримала гарантії на тлі війни, яка триває. Затягування та відтермінування процесу спонукатиме кремль продовжувати незаконну війну стільки, скільки буде потрібно, щоб виснажити Україну та підірвати її потенціал, не зважаючи на власні втрати”, – заявляють Єрмак і Расмуссен.

Важливо також, що ці гарантії є сигналом для українського народу про те, що союзники вірять у безпечну й незалежну Україну, де люди можуть працювати, жити, створювати сім’ї, в Україну у центрі Європи та демократичного світу.

“Щоб це сталося, Україні потрібно виграти війну, а також мати все необхідне для захисту своєї безпеки в довгостроковій перспективі”, – резюмують автори матеріалу.

Як повідомляв Укрінформ, 13 вересня Офіс Президента опублікував рекомендації щодо безпекових гарантій для України.