Як Україна впроваджує стандарти НАТО

Як Україна впроваджує стандарти НАТО

Дослідження
Укрінформ
Україна станом на початок року впровадила 292 стандарти і документи НАТО, що становить 19 відсотків і загалом відповідає рівню країн, які нещодавно стали членами Альянсу.

Як передає Укрінформ, такі дані дослідження центру “Нова Європа” на тему: «Україна і стандарти НАТО. Що зроблено за президентства Зеленського?» оприлюднила аналітик центру Маріанна Фахурдінова під час презентації у вівторок, 6 квітня.

«Станом на 1 січня 2021 року Україна впровадила 292 стандарти і документи Альянсу… Ми вирішили порівняти кількість стандартів в Україні і в країнах-членах НАТО. Так, у відсотковому співвідношенні Україна запровадила 19% угод із стандартизації НАТО. І ми помітили, що ця цифра дуже близька до стандартів, які впроваджені в державах-членах Альянсу, які вступили нещодавно, в останні 10 років. Так, наприклад, в Албанії ця цифра становить 29%, в Чорногорії - 22%. Північна Македонія, яка стала членом Альянсу минулого року, ще навіть не вийшла на рівень 1%”, - сказала Фахурдінова.

Дослідниця також навела приклади країн з високим рівнем впровадження стандартизації, а саме: Німеччини з 91%, Великої Британії, Франції і Норвегії - близько 80%.

“Це ті держави-члени, які, власне, стояли біля витоків створення Альянсу або приєднались у перші роки... Але, знову ж таки, ми бачимо, що жодна держава 100% впровадження стандартів не досягла”, - зауважила вона.

За словами експертки, Україна демонструє «дуже пристойний поступ», незважаючи на те, що є партнером Альянсу, а не державою-членом.

Читайте також: РНБО готує спеціальне рішення для прискорення переходу на стандарти НАТО - Стефанішина

“З одного боку ми можемо опрацьовувати, впроваджувати стандарти ad hoc, тобто внаслідок спільних навчань з Альянсом, або науково-дослідних робіт. Але водночас в Україні є такі документи, як цілі партнерства Україна-НАТО, в якому, власне, прописана певна кількість стандартів, які Україна зобов’язується опрацювати протягом певного періоду. Останній такий пакет цілей партнерства, розрахований на 2018-2020-ті роки, передбачав опрацювання 219 стандартів, і Україна, власне, на початок 21-го року опрацювала приблизно 90% цих документів”, - пояснила процедуру аналітик.

Як відзначила Фахурдінова, впровадження стандартів НАТО Україною свідчить, що наша держава виконує взяті на себе зобов’язання в конкретні терміни.

Водночас експертка зауважила, що не варто звертати увагу лише на кількісні показники, тому що кількість стандартів змінюється і запровадити всі неможливо.

Серед перешкод на шляху запровадження стандартів НАТО вона назвала плутанину в термінах, зокрема, включення до стандартів принципів і норм Альянсу, а також нестачу фахівців і коштів.

“Тут також ідеться про нестачу фахівців, які співпрацюють з документами із стандартизації, з належним рівнем знання англійської мови, або нераціональне використання особового складу, які знають мову або які є фахівцями в цій сфері. Ну і наостанок це все ж таки необхідність значних капіталовкладень для впровадження окремих стандартів. Наприклад, якщо це матеріальна сфера, то для переобладнання певних підприємств ОПК”, - пояснила Фахурдінова.

Своєю чергою директорка центру Альона Гетьманчук наголосила на необхідності ще більшого пришвидшення впровадження стандартів НАТО.

“Ми навіть в центрі “Нова Європа” вирішили порахувати, скільки часу буде потрібно Україні за подібних темпів, які були останні півтора-два роки, щоб вийти якщо не на 100%, то на 90%, як, скажімо, є в Німеччини, впроваджених стандартів НАТО. І це 13-14 років. Тобто, якщо ми хочемо, звісно, швидше досягнути військової взаємосумісності з країнами-членами НАТО, то, очевидно, нам треба ще пришвидшитись, незважаючи на те, що у нас хороші темпи”, - зазначила Гетьманчук.

Як повідомляв Укрінформ, 4 квітня Президент України Володимир Зеленський заявив, що розраховує на підтримку партнерів по НАТО у наданні ПДЧ Україні.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-