ОАСК: як законно пришвидшити процедуру його ліквідації?
Неліквідований, нереформований, недоброчесний… В тисячний раз нагадувати, чим «прославився» Окружний адмінсуд Києва, більш відомий в народі як «вовчий», очевидно немає потреби – про цю «гордість» української судової системи писано-переписано. Утім, новинні стрічки ЗМІ продовжують майоріти заголовками про чергов і«подвиги» судді Вовка та його колег. Наприклад,12 листопада судді з ОАСК вкотре проігнорували засідання Вищого антикорупційного суду щодо обрання їм запобіжних заходів (між тим, суддів ОАСК так і не відсторонили від роботи, навіть попри слідство - Ред.). Суддя ВАКС відклав розгляд клопотань на 23 листопада.
Отже, знову повертаємося до пошуку відповідей на питання: чому загальмувалася історія зі знешкодженням ОАСК, як її законно пришвидшити та довести до завершення?
Життя ОАСК – в президентських руках
Єдиний, хто на сьогодні може «приборкати» ОАСК, пришвидшити його ліквідацію – це президент України, який згідно з ч 2. ст. 127 Конституції України та ч. 2 ст. 19 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» наділений виключним правом подання відповідного законопроекту до Верховної Ради України.
… 30 липня журналіст Bihus.info Данило Мокрик опублікував на сайті Офісу президента України петицію, в якій просить Володимира Зеленського ініціювати законопроект про ліквідацію Окружного адмінсуду Києва «у зв’язку із повною втратою авторитету». Зокрема, він посилався на так звані «Плівки судді Вовка», які публікувало Національне антикорупційне бюро України в липні 2019 року та в липні 2020 року (17 липня цього року детективи НАБУ провели обшуки в приміщеннях ОАСК. Голові суду Павлу Вовку, його заступнику та ще п’яти суддям оголосили підозри. Слідство вважає їх злочинною організацією, яка мала на меті захоплення державної влади, - Ред.). На думку журналіста Мокрика, записи свідчать про «глибоко вкорінену в суді корупцію і практику неправосудності рішень».
Згадана петиція набрала 25 тисяч необхідних голосів (навіть більше – 25 829 голосів – Ред.). 13 листопада президент надав відповідь: «Мною доручено розпочати відповідні консультації з Вищою радою правосуддя для отримання позиції конституційного органу суддівського врядування (…) Такі консультації допоможуть напрацювати прозору та коректну процедуру, яка дозволила б вирішити питання Окружного адміністративного суду міста Києва та зняти певну напругу в суспільстві щодо цієї ситуації».
Чи може президент ініціювати подання щодо ОАСК без консультацій з ВРП?
Член Громадської ради доброчесності Роман Маселко вважає, що президент може не просто звернутися за консультаціями, але, як гарант Конституції, ще й запропонувати ВРП своє бачення виходу із ситуації. Однак нас цікавить в даному разі навіть інше: невже без консультацій з ВРП не можна обійтися? «На жаль – ні!», - в один голос заявляють експерти. Адже навіть попри те, що цей крок є чисто формальним, Конституція все ж зобов’язує президента проконсультуватися з Вищою радою правосуддя. Без цього він не має права подавати законопроект до парламенту.
«Найшвидший і законний варіант вирішення проблеми з ОАСК: консультації президента з ВРП – отримання відповіді – реєстрація законопроекту в парламенті – голосування – до побачення ОАСК. Боюся, однак, що з ВРП можна очікувати проблем…» - каже голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін.
І побоювання, на жаль, не безпідставні. Наводимо ілюстративну двійку вельми показових прикладів того, як цей орган «заступається» за дискредитований суд.
Приклад №1. 23 липня 2020 року. Буквально через кілька днів після публікації так званих «плівок Вовка», ВРП у повному складі (!) звернулася до НАБУ з вимогою «утриматися від заяв, які впливають на незалежність судової влади та підривають авторитет правосуддя».
Приклад №2. 1 вересня 2020 року. ВРП відмовилася відсторонити від роботи на час слідства на вимогу генеральної прокурорки голову ОАСК Павла Вовка та п’ятьох його колег.
«Знаючи вдачу ВРП… Я боюся, що президенту вони можуть роками відповідати. І це без жартів», - додав Шабунін.
Погоджується з колегою й голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков: «Так, є побоювання, що ВРП, яка неодноразово публічно покривала Вовка і компанію, намагатиметься заблокувати цей процес. Але закон не вимагає ні обов’язкової згоди ВРП, ні чітких термінів. А тому після дотримання формальної процедури, президент має право винести законопроект про ліквідацію ОАСК на розгляд парламенту».
Ліквідувати, об’єднати або… Які тут узагалі є варіанти?
З ОАСК, генератором сумнівних судових рішень, треба щось робити, і це питання в експертних колах уже навіть не обговорюється. Але що саме робити – просто ліквідувати? Правники переконують, що це може спричинити вакуум: постане питання, який інший суд буде розглядати справи, що зараз перебувають під юрисдикцією ОАСК? А це, на хвильку, сотні й тисячі справ. «Якщо ми ліквідуємо ОАСК, то це означає, що весь масив спорів, а вони дуже багато спорів розглядають, має розглянути хтось інший. Утім, є декілька варіантів, які згенерують менше проблем, ніж проста ліквідація ОАСК», - переконує Роман Маселко.
Перший варіант – об’єднати ОАСК із Київським окружним адміністративним судом, який поширює свою компетенцію на Київську область. Але є одне «але». «На плівках зафіксовані зв’язки Павла Вовка з Олегом Басаєм, головою Київського окружного. З огляду на це факт закрадаються сумніви відносно перспектив такого об'єднання. Однак… Це хоча би дасть правову підставу обрати на конкурсній основі новий склад суду, нового голову», - стверджує Маселко.
Другий варіант – створення Вищого адміністративного суду за зразком Вищого антикорупційного суду (з комісією за участю міжнародних експертів тощо), який перебрав би на себе частину компетенції ОАСК щодо вищих органів влади.
Третій варіант – передати компетенцію ОАСК щодо вищих органів влади до Верховного суду. «Верховний суд має компетенцію розглядати у першій та останній інстанціях справи щодо президента й парламенту, ВРП і ВККС», - наголосив експерт. Однак тут же додав, що це буде лиш тимчасове вирішення проблеми, бо надмірна кількість справ здатна паралізувати роботу Верховного суду.
Міняти треба не стільки суди, скільки таких суддів
Схожим чином висловилися й інші експерти. Але зауважили, що проблема не стільки в юридичній особі суду, скільки в самих суддях, і не лише з «Окружного». «Не в ОАСК, не в приміщенні, не в табличці проблема, а проблема у «вовках, «аблових» (…) От просто нагадаю одну цитату Вовка, зафіксовану на однойменних плівках: «У нас в кармане два суда – Конституционный и Киевский апелляционный». Це так, для розуміння всієї огидності ситуації. Адже та ж конституційна криза це не якась окрема проблема, це – продовження безкарності, в першу чергу, суддів ОАСК», - стверджує Віталій Шабунін.
Цю ж думку продовжив і глава Центру політичних студій «Доктрина» Ярослав Божко: «Найбільшою проблемою нині є відсутність консенсусу щодо перезавантаження і повноцінного завершення судової реформи, яка буде передбачати значно більш незалежну від політичних гравців та влади систему відбору суддів. Ліквідація ОАСК не скасує проблему корумпованості, оскільки сумнівні з правової точки зору рішення виносили і інші судові установи».
Експерт нагадав, що чимало суддів, які були задіяні в кампанії Адміністрації президента Януковича по тиску на майданівців, повернулися в судову систему внаслідок скасування 375 статті Кримінального кодексу України.
«Тому ліквідація ОАСК без повноцінного перезавантаження усієї системи, з особливою увагою до критеріїв потрапляння в неї, з потребою переатестації для усіх чинних суддів - не матиме великого значення», - резюмував Божко.
Мирослав Ліскович. Київ
