Ставити під сумнів юридичну природу Будапештського меморандуму немає підстав – Тарасюк

Ставити під сумнів юридичну природу Будапештського меморандуму немає підстав – Тарасюк

Укрінформ
Ставити під сумнів юридичну природу Будапештського меморандуму немає підстав, адже він був зареєстрований належним чином в Організації Об'єднаних Націй і не втрачав своєї юридичної сили.

Про це заявив постійний представник України при Раді Європи Борис Тарасюк в ефірі телеканалу ДОМ, повідомляє Укрінформ.

"Цей меморандум був зареєстрований належним чином в ООН, відповідно до статті 102 Статуту ООН. Як міжнародний договір він не втрачав і не втрачає своєї юридичної сили. Будь-який чинний міжнародний договір - а меморандум є чинним міжнародним договором - підлягає виконанню його сторонами. Таким чином, немає ніяких підстав ставити під сумнів юридичну природу меморандуму", - наголосив Тарасюк.

Він зауважив, що українська сторона від самого початку заявляла, що цей документ має бути юридично обов'язковим, тобто передбаченим до ратифікації парламентами країн-підписантів. "Хочу сказати, що з самого початку ми зустріли жорстку опозицію з боку і Сполучених Штатів, і Росії, які категорично відмовилися говорити про юридично обов'язковий документ", - заявив постпред України при РЄ.

Водночас він наголосив, що хоча цей документ і не припускав ратифікації парламентами країн-підписантів, але треба звернути увагу на рівень підписантів документа, серед яких три президенти і один прем'єр-міністр.

Читайте також: Зеленський не каже, чому хоче почути думку українців про Будапештський меморандум

Відповідаючи на запитання про наслідки того, що в підготовленому для представників США і Великої Британії англійському варіанті документа замість слова «гарантії» вжито слово «запевнення», Тарасюк розповів, що переговори щодо тексту меморандуму розпочалися в серпні 1993 року і зосереджувалися навколо англомовного варіанту.

«Коли ми вже виробили остаточний текст меморандуму, виникло питання щодо «запевнень» – або «аssurances», або «гарантії». Ми наполягали на тому, що повинні бути «гарантії». Врешті-решт, ми погодилися, що в англійському тексті будуть «запевнення» – «аssurances», а в українському, і не тільки в українському – російському і навіть французькому текстах – використовувалося слово «гарантії». Таким чином, з огляду на те, що в кінці цього меморандуму була фраза про те, що даний текст складений в 4 примірниках і є цілком автентичним, ми можемо з упевненістю говорити про те, що наш варіант з використанням слова «гарантії» є юридично правильним», - заявив Тарасюк.

Водночас, коментуючи те, що Росія порушила ці гарантії, окупувавши Крим і Донбас, він зауважив, що в РФ не лише порушила свої зобов'язання за Будапештським меморандумом, а й усі свої міжнародні правові зобов'язання та норми міжнародного права, в тому числі Статут ООН, Гельсінський акт.

«Так що через факт невиконання Росією своїх міжнародних зобов'язань ще не випливає те, що цей документ (Будапештський меморандум - ред.) не має ніякої цінності. Він, як і раніше, є чинним документом, чинним міжнародним договором, відповідно до Віденської конвенції про право міжнародних договорів, і повинен виконуватися», - наголосив постпред України при РЄ.

Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (Будапештський меморандум) був підписаний 5 грудня 1994 року Великою Британією, Росією, США та Україною. Він складається з 6 параграфів, у яких сторони, серед іншого, взяли на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України.

Читайте також: Будапештський меморандум не обмежує вступ України в НАТО - Дещиця

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський 13 жовтня опублікував відеозвернення, у якому закликав українців прийти на виборчі дільниці в неділю, 25 жовтня, та відповісти на п'ять важливих для кожного питань. Одне з них стосується гарантій відповідно до Будапештського меморандуму.

В Офісі Президента переконані, що гарантії безпеки України відповідно до Будапештського меморандуму були порушені ще задовго до російської агресії 2014 року, але актуалізація його положень може допомогти створити міцніші переговорні позиції щодо Донецька, Луганська і Криму.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-