На території Києво-Могилянської академії пройдуть археологічні дослідження

На території Києво-Могилянської академії пройдуть археологічні дослідження

Укрінформ
На території Києво-Могилянської академії ініційовано проведення археологічних досліджень з розміщення залишків фундаментів Богоявленського собору Києво-Братського монастиря.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Київська міська державна адміністрація.

"На території Києво-Могилянської академії КЗ "Центр консервації предметів археології! спільно з Інститутом археології НАН України та академією проведуть розвідувальні археологічні дослідження з розміщення фундаментів пам’ятки "Залишки Богоявленського собору Києво-Братського монастиря", - ідеться у повідомленні.

Читайте також: Археолог: Вилучені в Іспанії «скіфські» пекторалі - підробка, інші предмети треба досліджувати

За словами директора Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марини Соловйової, роботи ініційовані в межах меморандумів про співпрацю.

"Цю пам’ятку у 2022 році за зверненням КЗ "Центр консервації предметів археології" було занесено до Переліку об’єктів культурної спадщини Києва. А у 2023 році за поданням Департаменту охорони культурної спадщини – до Державного реєстру нерухомих пам’яток України", – зазначила Соловйова.

За однією із гіпотез, під час спорудження мурованого Богоявленського собору поховання гетьмана Петра Сагайдачного було перенесене.

За словами Соловйової, археологічне вивчення залишків собору зможе допомогти визначити розташування могили гетьмана.

Читайте також: Митники не дали вивезти з України 101 археологічну знахідку

До знищення у 1936 році Богоявленський собор був одним із найяскравіших взірців українських барокових гетьманських храмів, зображення якого було присутнім на поштових листівках та світлинах. Цегляний Богоявленський собор пов’язаний з іменами двох видатних діячів української історії – гетьманів Петра Сагайдачного та Івана Мазепи.

Мурований собор був споруджений у 1690-1695 роках як головний храм Києво-Братського монастиря. Собор також згадують у більшості путівників Києвом 19-го – початку 20-го століть, оскільки він був одним із найбільш популярних столичних храмів.

Як повідомляв Укрінформ, у заповіднику "Трипільська культура" у Черкаській області через брак фінансування найближчим часом не копатимуть скіфські кургани та черняхівський некрополь, зосередившись лише на залишках великого трипільського міста між Тальянками та Леґедзиним.

Фото: КМДА

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-