Українські виробники на фруктовій виставці в Берліні: наш агробізнес живий

Українські виробники на фруктовій виставці в Берліні: наш агробізнес живий

Укрінформ
На міжнародні ринки надходить не лише українське збіжжя, а й свіжі фрукти та ягоди

Про що є берлінська профільна виставка FRUIT LOGISTICA, зрозуміло з назви. Щоправда, йдеться не лише про свіжі фрукти та логістику, але й про овочі, засоби та форми їх транспортування, тобто весь ланцюжок доданої вартості сектору овочів і фруктів від виробника до точки продажу.

Нинішнього року ця провідна виставка проходила з 7 до 9 лютого та зібрала понад 2770 експонентів із 94 країн.

Серед них було й понад 20 українських виробників свіжих фруктів, ягід, горіхів, грибів, а також екологічної упаковки.

Вітчизняні виробники були «згруповані» на двох відносно великих стендах в одному павільйоні, ще дві компанії розмістилися в сусідньому, але теж поруч.

Проєкт зі складною назвою «Сприяння виходу малих і середніх підприємств плодово-овочевого сектору на ключові ринки та включення їх у ланцюжки доданої вартості», який фінансується урядом Швеції, а впроваджується Міжнародним торговим центром, взяв участь у виставці вшосте, пропустили лише 2022 рік.

На стенді площею 54 кв. м були присутні 10 компаній, і ще 5 приїхали як учасники ознайомлювального візиту, розповіла агентству представниця проєкту Ганна Сирчина.

За її словами, попри війну українські фрукти та горіхи продовжують поставлятися на експорт, адже виробники шукають нові ринки збуту, а також альтернативні способи поставки продукції для виконання контрактів, що вже були укладені. Вони підтверджують імідж своїх марок і України загалом як надійного партнера, який готовий гарантувати виконання домовленостей. До того ж, окрім відповідності стандартам якості, чимало наших підприємств уже звертають увагу на стандарти соціальної відповідальності, тобто інтегруються в європейський ринок.

ЛОГІСТИЧНІ СЮРПРИЗИ КОРЕГУЮТЬ ГЕОГРАФІЮ ЕКСПОРТУ

Не тільки на європейських, а й на ринках Південно-Східної Азії, Близького Сходу, Африки – загалом більш ніж 40 країн світу – працює компанія з Дніпра Alma Fruit. Як розповів її гендиректор Олександр Носов, компанія була піонером експорту яблук на зовнішні ринки. Десь до середини 2000-х років Україна яблука імпортувала, а назовні продавала лише до Росії та Білорусі (вітчизняні виробники відмовились від цих «партнерів» і знайшли багато нових).

До початку повномасштабної війни географія та асортимент продажів були широкими, обсяги – великими, але війна та ситуація на наших західних кордонах суттєво вплинули на бізнес.

«У нас багато «сюрпризів» у ланцюгах постачання. Ще восени минулого року я говорив, що ситуація з логістикою налагоджується, а з листопада все змінилося докорінно. Це все нас вибиває з планомірного процесу. Нам доводиться працювати кожного дня з новими викликами», – каже Носов. Але додає, що «певна прогнозованість» тут є, а за рахунок досвіду та того, що страхують свій товар і фінансові ризики в провідних світових страхових компаніях, вони справляються. «Не виконати наші зобов’язання у нас немає шансів», – підкреслює гендиректор.

Про те, як логістичний виклик вплинув на географію експорту, розповідає і генеральний директор USPA Fruit Володимир Гуржий, який також є головою «Української асоціації аграрного експорту». За його словами, коли були закриті кордони з Польщею і вантажівки стояли по два тижні в чергах, в Європу продукцію відправляти не могли взагалі. Це не тільки відбивалося на якості, далеко не всі європейські клієнти готові чекати по 2 тижні. Тому наразі компанія з Києва сконцентрувалася на відвантаженні на Близький Схід, де чекати готові. Але й тут не все просто: компанія не може наразі користуватися своїм портом в Одесі, а змушена відправляти продукцію через порт у Румунії. «Це дуже удорожчує собівартість нашої продукції на ринку.  Якщо ми раніше могли конкурувати за ціною, то тепер – тільки за якістю», – зазначає Гуржий.

І насправді, багато хто каже, що яблука, інші плодові, ягоди, вирощені на українських чорноземах, відрізняються від інших.

Дуже непростими були останні два роки для заснованої у 2013 році компанії BlueBerry, визнає її керівниця Наталія Пукшин. Але компанія, яка минулого року була другим найбільшим експортером свіжої лохини з України, ні на один день не зупинилась, колектив було збережено. Ба більше, якщо постійно в ній працюють 50 людей, то під час збору врожаю в 2023 році компанія надала роботу 887 людям на Закарпатті.

НІХТО НЕ ОЧІКУВАВ, ЩО УКРАЇНА НЕ ВИЙШЛА З РИНКУ

Асоціація «Ягідництво України» за допомогою німецьких партнерів (проєкт «TIPSTER: торгівля, підтримка інтелектуальної власності та технічне регулювання», який реалізується Громадською спілкою «Фонд підтримки реформ в Україні» за фінансової підтримки уряду ФРН у межах проєкту міжнародної співпраці ReACT4UA, виконавцем якого є німецька федеральна компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH) спільно з ТОВ ТК «Київський Супутник» забезпечила на колективному стенді участь 10 українських виробників ягід та замороженої кукурудзи,  а також екологічного пакування.

«Ягідництво України», яка об'єднує всіх професійних гравців плодово-ягідного ринку, не пропустила з 2019 року жодної берлінської виставки, розповіла президентка Асоціації Ірина Кухтіна. Організували стенд навіть у 2022 році (тоді виставка проходила на початку квітня, адже відчувалися наслідки пандемії). Тоді це був єдиний стенд від України, який об’єднав усіх, хто зміг приїхати. Керівництво виставки допомогло, запропонувавши безкоштовну площу.

«Всі були здивовані. Половина виставки фотографувалися біля нашого стенду, оскільки ніхто не очікував, що Україна не вийшла з ринку. Щойно всі почули, що почалася війна, дуже багато наших закордонних клієнтів вирішили що все, нас немає на ринку», – згадує Кухтіна. Вона підкреслює, що дуже важливо бути присутніми зараз на виставках не тільки та не стільки з точки зору пошуку нових клієнтів, а щоби також і старі партнери бачили, що українські компанії нікуди не ділися, що вони продовжують працювати та постачати.

Здивування закордонних партнерів, яке не зникло й до сьогодні, зрозуміти цілком можливо. Взяти, наприклад компанію Family Garden, яка має найбільшу плантацію органічної лохини в Європі – понад 155 га в Київському регіоні.

«Наше поле було окуповане, але ми пережили окупацію, оновилися і працюємо далі з нашими партнерами», – представляє свою компанію менеджер з продаж Іванна Боришкевич. Вона повідомляє, що свою ягоду вони експортують до Іспанії, Данії, Нідерландів тощо. Окрім того, працюють з багатьма великими європейськими дистриб'юторами. На виставці компанія, зрозуміло, не новачок.

ОРГАНІКА ТА ОРГАНІЧНЕ ПАКУВАННАЯ – ЗАПИТ СЬОГОДЕННЯ

А ось компанія «Брати кукурудзи» (торгова марка Agro Sweet) представлена вперше, вона й сама молода – перший врожай зібрали лише за пів року до початку повномасштабної війни. Директор Андрій Магера демонструє свою продукцію: це пакетована цукрова кукурудза, варена при низьких температурах. Причому варити її треба не пізніше, ніж через 40 хвилин після збору врожаю, в спеціальному вакуумному пакеті, завдяки цьому продукт зберігає майже всю вітамінну групу. Зберігатися така кукурудза при кімнатній температурі може один рік.

Керівник ТМ сподівається, що після виставки знайде торгових партнерів, адже аналіз європейського ринку показав, що українська компанія використовує сорти, які максимально збагачені вітамінами, вони на порядок вище, ніж те, що використовуються в європейських аналогах на сьогодні. Окрім того, за словами Магери, компанія зараз розглядає варіант органічної упаковки, яку можна буде переробляти.

В ЄС, принаймні, це – тема модна та актуальна.

Упаковку Україна на виставці також представляє. Наприклад виробник екологічного пакування для фруктів, овочів, яєць, кап-холдерів (підставок для стаканчиків) та іншого ECO-pack. В Україні це єдина компанія, яка виробляє таку продукцію, і 90% її йде на експорт у Європу, каже представниця виробника Катерина Красненко. «В Європі, в Україні є тенденція до зменшення кількості пластикової упаковки та збільшення екологічного пакування. Тож ми в тренді», – зауважує вона.

Компанія INTER-PACK виробляє іншу продукцію – картонні гільзи, кутники, піддони, перфорований картон. Це також користується величезним попитом. Засноване в 2007 році, ТОВ за короткий період часу стало лідером свого сегменту у галузі картонної упаковки в Україні, відкрило також виробництво в Польщі та представництва в Австрії й Німеччині, – розповіла Марта Франків.

ГРИБИ ПРОТИ РАКЕТІВ І ДРОНІВ

Окремо – як категорія товару та як експонент – на виставці було представлено підприємство «Грибна справа». На українському ринку воно працює вже 4 роки, до ринків зовнішніх лише придивляється, на виставці в Берліні – вперше.

Як розповів директор Ігор Козак, компанія бачить ринок Європи як дуже цікавий для себе, а ринок Європи просигналізував зацікавленість у продукції з України. Рівень конкуренції у цьому сегменті помірний. Проблема наразі полягає в локації підприємства.

«Ми, звісно, почули те, чого й очікували: що наше місцерозташування в Харкові в багатьох людей викликає серйозні сумніви в можливості виконувати контракти повністю, в той день і час, як було заплановано», – зазначив Козак.

Але, зауважив він, два роки тому багато хто й в Україні не вірив, що підприємство зможе забезпечувати Київ, Дніпро, Одесу, Львів. Але фермери повністю відновили виробництво, а цього року навіть збільшили його та досягли обсягів, які дозволяють думати про вихід на зовнішні ринки. Цілком реальним ринком може стати Польща, причому ще цього року, розраховують у компанії. 

До речі, щодо польських фермерів. Вони, з одного боку, реально дуже сильно ускладнили зі своїми страйками та блокуваннями кордону ситуацію для українських аграріїв, з іншого, – надали погану послугу своїм же колегам у переробному секторі. Справа в тому, що поляки на свіжих фруктах і ягодах з України непогано заробляли. Зокрема, брали великі обсяги українських свіжих ягід як сировину, сортували та пакували їх або заморожували та реекспортували далі. Отже зараз через закриті кордони менше заробляють власне польські компанії. Такий собі захист власних інтересів.

Участь українських виробників, попри все, в міжнародних виставках у такий час – це якщо й не героїзм, то точно виклик і меседж усім: український аграрний бізнес живий, він працює попри нескінченні обстріли, нерідко брак людей і логістичні «палиці в колеса»; підприємці виконують контракти та готові розширювати контакти.

Ольга Танасійчук, Берлін

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-