Жнива на Житомирщині: щедрий урожай за відсутності ринку збуту

Жнива на Житомирщині: щедрий урожай за відсутності ринку збуту

Укрінформ
Виростивши в умовах війни непоганий врожай, селяни сподіваються, що його вдасться продати, зокрема, й на експорт 

Аграрії Житомирщини другий рік поспіль сіють і збирають урожай в умовах повномасштабної війни. З одного боку, вони у значно вигіднішому становищі, ніж їхні колеги на сході та півдні України, адже бої тут не точаться, а землі не заміновані. Проте війна також  суттєво вплинула на роботу тамтешніх агропідприємств. Найбільший виклик зараз – відсутність можливості експортувати збіжжя, до якого додався ще й брак робочої сили, адже чимало працівників боронять нашу державу.

У нинішніх умовах хлібороби лише злегка нарікають на дощі, що не дозволяють безперебійно збирати зернові. Водночас така погода сприятлива для пізніх сільгоспкультур, які дадуть кращий урожай, ніж торік. Та чи буде куди його реалізувати? Запитання радше риторичне, бо аграрії нині не можуть нічого прогнозувати.

Кореспондентка Укрінформу побувала на жнивах у Звягельському районі, де зараз збирають органічну спельту (дику пшеницю), і поспілкувалася з тими, хто працює на землі та дбає про продовольчу безпеку.

Органічна спельта росте на 2 тисячах гектарів

Ми з колегами їдемо на поле у село Стриєва на Звягельщині, де триває збирання врожаю. Ліворуч ґрунтової дороги цвіте гречка, а праворуч – працюють комбайни та КАМАЗи. У другій половині дня температура повітря досягла позначки більше 30 градусів. Дощу не прогнозують, тож комбайнери безупинно обмолочують ниву, а там, де вже зібрали збіжжя, – миттєво виростають циліндричні тюки соломи.

– Ходімо, глянете, що тут у нас росте, - каже виконавчий директор компанії “Галекс-Агро” Сергій Леонець. - Це стародавня культура, дика пшениця – спельта, яку ми вирощуємо в органічних умовах на 2-х тисячах гектарів. На цьому полі нею засіяні 110 га. Спельта дуже цінна, але про неї насправді не так багато інформації, тому намагаємося її поширювати, аби люди знали про користь цієї культури. Ми виготовляємо із неї, зокрема, крупу, кашу з якої дуже корисно їсти вранці. До того ж, у спельті низький вміст глютену... Он там, за вашою спиною, росте гречка, де розташована наша пасіка, і ми збираємо гречаний мед.

Сергій Леонець
Сергій Леонець

Підприємство спеціалізується на веденні органічного господарства. Воно обробляє 10 тис га землі, на якій вирощують понад десяток органічних сільгоспкультур, серед яких спельта, соняшник, соя, кукурудза, гречка. Окрім рослинництва, компанія займається і органічним тваринництвом, та має два заводи, які переробляють молоко і м’ясо, а також цех, де виготовляють крупи, зокрема, пшеничну, ячну, вівсяну, гречану, пшеничне борошно, а також крупу та борошно зі спельти.

Гречка
Гречка

Виконавчий директор пояснює, що усе виробництво на підприємстві сертифіковане. Під час вирощування культур не використовують жодних пестицидів, гербіцидів та засобів захисту рослин, які б могли допомогти отримати кращий урожай чи більший прибуток. Як доказ, Леонець показує зелений бур’янець, що росте між спельтою.

“У нашому господарстві жнива стартували тиждень тому. На цьому полі ми почали збір урожаю саме сьогодні. Поки що тут зібрали лише 80 тонн. Загалом зі збиранням є проблеми через часті дощі. І якщо для агронома це вихідний, то для директора – нерви. Ми цьогоріч вперше за 10 років увімкнули сушку для озимих культур. Зараз підсушуємо пшеницю і спельту, а це  - додаткові й досить суттєві витрати, але думаю, що впораємося”, - додає Сергій.

Брак робочої сили і закриті європейські ринки

Якщо дощова погода – це ще пів біди, то є інші, значно складніші проблеми, з якими агробізнес зіштовхнувся в умовах повномасштабної війни.

Минулого року “Галекс-Агро”, як всі інші українські аграрії, пережило кризу ринку дизпалива під час посівної. Зараз на ситуацію із забезпеченням пальним там не нарікають, але відчувається брак робочої сили, адже близько 35% працівників компанії перебувають у лавах ЗСУ. Сергій Леонець зауважує, що ключовий фактор сільського господарства – це люди, без яких земля нічого не варта.

– Сьогодні, коли ми з вами тут на полі спілкуємося, реалізація взагалі зупинилася, - говорить виконавчий директор. – Органіка чи не органіка - зараз нікого не цікавить. Ринок повністю зупинився. Я не можу сказати, що буде завтра… Ми скерували запити до всіх партнерів, з якими працювали до повномасштабної війни, а їх близько 20 в Європі. Всі відмовилися від нашої продукції, пояснивши, що в ній немає потреби. Тож перед ними стоїть завдання викупити все, що вже є на європейському ринку. Коли з’явиться якась “щілина”, ми, можливо, й увійдемо зі своєю продукцією в Європу. Але цього поки що не прогнозується. Й це велика проблема. Бізнес зараз у критичному стані.

Раніше підприємство експортувало 40% зернової продукції, а решту переробляло для українського ринку. Нині ж компанія має лише один контракт з Італією, куди продасть 10 тонн спельти. Для “Галекс-Агро” - це незначний обсяг, але водночас  - шанс заявити про те, що в Україні займаються органічним виробництвом. Бо до лютого 2022 року основним покупцем непереробленої спельти були саме європейські країни.

Новий урожай додає клопоту

За прогнозами, цього року підприємство збере на 5-10% більший, ніж торік, урожай зернових, чому сприяють регулярні дощі. Частину минулорічного збіжжя довелося запакувати в рукави для зберігання зерна. Якщо ринок збуту не запрацює, аграрії залишаться у замкненому колі, бо тоді не буде потреби сіяти зернові, які неможливо реалізувати, а це призведе до браку коштів на виплату зарплатні, купівлю дизпалива та обслуговування техніки.

Зі стриманим оптимізмом ситуацію оцінює головний агроном підприємства Роман Савчук.

Роман Савчук
Роман Савчук

“Господарство в умовах війни не зупинилося і не зменшило посівних площ. Пшениці зараз себе показують добре, так що все має бути добре”, - говорить чоловік.

Робота для агронома в полі є впродовж усього року. Спочатку він контролює якість посіву, потім сходи, пильнує, як рослини почуваються взимку та навесні, і оцінює, коли їх можна збирати. Колеги жартують, що зараз Роман вже “відпочиває в холодку”, але насправді він стежить, аби комбайн не їхав занадто швидко та не залишав за собою втрат.

Головний агроном додає, що на цьому полі працюють 5 комбайнів, 5 КАМАЗів та прес, який складає солому в тюки. Робоча зміна комбайнера – 14 годин. На такій техніці задіяні двоє людей. Комбайни стають на відпочинок аж 31 грудня, бо до того часу ще збиратимуть кукурудзу.

Їдемо з поля. Над ділянкою спельти, а трохи далі і над плантацією соняхів – безхмарне блакитне небо. Пейзажі нагадують прапор України, яка зараз, як і аграрії, веде свою боротьбу.

Ірина Чириця, Житомир

Фото автора

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-