Банківська система України: фінансовий успіх на тлі додаткових викликів
Чистий прибуток платоспроможних банків у І кварталі сягнув 34 мільярдів гривень проти 152 мільйонів збитку в січні-березні минулого року. Втім, це не означає, що на другому році великої війни в Україні вітчизняному й дочірньому іноземному банківському бізнесу нічого не загрожує. Ризики залишаються високими.
Як і кожна галузь економіки (а почасти навіть більше), цей сектор украй чутливий до змін на фронті. Перманентно зростають обсяги проблемних кредитів, даються взнаки виклики, пов’язані зі знеціненням та фізичним пошкодженням об’єктів застави і страхуванням банківських ризиків.
Та й основні заробітки наших фінустанов пояснюються не вдалим інвестуванням у перспективні проєкти й кредитуванням реального сектора, як має бути, а пасивним доходом, одержаним від придбання (переважно, коштом отриманого від НБУ рефінансування) депозитних сертифікатів Нацбанку та військових ОВДП. Зважаючи на необхідність підтримання фінансової спроможності держави у надскладні часи і “зв’язування” надлишкової ліквідності, це, звісно ж, добре. Але з позицій майбутнього розвитку – не все так райдужно.
Викривлення, екстрими і прорахунки в один “не прекрасний” момент можуть відгукнутися як окремим фінустановам – у тому числі, й, здавалося б, доволі міцним, – так і банківській системі країни в цілому. Аби мінімізувати ризики та не проґавити тривожні дзвіночки, регулятор оголосив про початок діагностики стійкості двох десятків банків.
“ПАСИВНІ” ДОХОДИ ЗА НИЗЬКОЇ КРЕДИТНОЇ АКТИВНОСТІ
Ключовими чинниками прибутковості банківського сектору в НБУ називають зростання доходів у результаті поступового відновлення банківської діяльності та порівняно несуттєві обсяги доформування резервів. Банки збільшили операційний дохід на 48% у річному вимірі. А чистий процентний дохід у річному обчисленні збільшився на 41%. Чистий комісійний дохід зріс на 20% порівняно з результатом І кварталу 2022 року. Підвищенню прибутковості банків також сприяє позитивний результат операцій з купівлі-продажу валюти, який у І кварталі був у 2,3 раза вищим, ніж рік тому.
“Обсяги банківських послуг відновлюються з поступовим відновленням економічної активності, у тому числі й після обстрілів енергетичної інфраструктури наприкінці минулого - початку цього року. Рентабельність капіталу сектору на 1 квітня становила 58% порівняно з мінус 0,25% рік тому. Нарахований за квартал податок на прибуток перевищив відповідний річний показник історично найприбутковішого 2021 року”, – констатують у Нацбанку. Загалом же лише п’ять із 65 платоспроможних банківських установ країни в січні-березні були збитковими (сукупний збиток – лише 40 мільйонів гривень).
Отже, на перший погляд, у вітчизняному банківському господарстві усе відносно спокійно. Але, як вважає голова Експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук, заслуги в цьому самих банків – як державних, так і комерційних – небагато.
“По суті йдеться про те, що Нацбанк із державної кишені спонсорує банківську систему. Він виплачує шалені відсотки за депозитні сертифікати, які банки охоче тримають у своїх портфелях. Таким чином, фінустанови взагалі можуть нічим не займатися, отримуючи пасивний дохід від цих цінних паперів НБУ (23-25% річних) та державних військових облігацій (19-20%). Отже, гроші просто перекачуються із державної казни до комерційних банків”, – каже експерт у коментарі Укрінформу. Він вважає, що така ж ситуація збережеться й у найближчі місяці. За винятком хіба що незначного зменшення дохідності депсертифікатів.
У Нацбанку також визнають, що тривалі повномасштабні бойові дії негативно позначаються на динаміці банківського кредитування. Загальний обсяг кредитів у I кварталі скоротився, за даними регулятора, на 14,5 мільярда гривень (або на 1%) – до 1,12 трильйона.
На думку ж Кушнірука, така ситуація пов’язана не лише з війною, а й із відсутністю стимулів для використання класичних інструментів заробітку фінустанов – у тому числі, кредитної діяльності. Банки не надто напружуються, розробляючи нові програми кредитування та шукаючи клієнтів, адже можна, як-то кажуть, “на рівному місці” гарантовано заробляти на державних цінних паперах.
“Натомість для відновлення кредитування необхідно, щоб держава через систему держагарантій, страхування покривала воєнні ризики. Якщо якісь активи втрачено внаслідок війни (приміром, ракета влучила у склад готової продукції чи зруйнувала виробничі цехи), банк пред’явити позичальникові вже нічого не може. Втрати повинна брати на себе держава. Інакше запуск повноцінного кредитування (поза межами державних пільгових програм, якими з різних причин можуть скористатися не всі) відкладатиметься далеко “на потім”, – вважає економіст.
Неабияким гальмом для відновлення кредитування він називає зависоку облікову ставку НБУ (25% річних). За такого показника дохід від державних цінних паперів залишатиметься надвигідним, а кредитні ставки – непідйомними для більшості бізнесів.
Голова НБУ Андрій Пишний із такими оцінками не погоджується. “Вартість кредитів почала зростати задовго до початку повномасштабного вторгнення рф. Облікову ставку Нацбанк змінив лише в червні 2022 року, а кредитні ставки пішли вгору ще до війни, через посилення ризиків. Саме оцінка ризиків багато в чому й є визначальною для зміни цього показника. Так, наразі кредитні ставки також зростають. Але більша частина заявок на позики задовольняється за рахунок державної програми “Доступні кредити 5-7-9%”. Тобто, держава також присутня на цьому ринку”, – наголошує головний банкір України.
За даними Мінекономіки, з початку року в межах держпрограми бізнес отримав уже понад 8 тисяч кредитів – загалом на 28,3 мільярда гривень.
І в банках звітують про поступове відновлення обсягів кредитування як за цією програмою, так і на комерційних засадах. Оцінки кредитних стандартів, попиту, схвалення заявок на кредити та інших показників кредитування впродовж останніх трьох кварталів поліпшуються. Про це свідчать результати щоквартального опитування банків щодо умов кредитування.
До речі, вперше з IV кварталу 2021 року банки пом’якшили стандарти надання кредитів населенню. Більшою мірою – в частині споживчого кредитування. Цьому сприяли поліпшення очікувань економічної активності, кращі курсові очікування та зростання платоспроможності населення, зазначають у Національному банку.
НЕПРАЦЮЮЧІ КРЕДИТИ ТА ДЕПОЗИТНІ ПЕРСПЕКТИВИ
Тим часом банківський сектор зазнає втрат через раніше видані позики – частка непрацюючих кредитів перманентно збільшується. Темпи її зростання начебто й не катастрофічні, але кінця-краю негативній динаміці, на жаль, не видно. Що, звісно ж, пов’язано з викликами війни та відсутністю належних механізмів страхування. На 1 квітня обсяг “поганих” кредитів зріс на 0,7% порівняно з кінцем минулого року. Якщо перевести це у гроші, то за квартал сума непрацюючих позик збільшилася на 2 мільярди гривень. Загальна ж вартість “мертвих” активів вражає – 434 мільярди. При цьому частка непрацюючих кредитів в українських банках із 27% станом на 1 березня 2022 року потихеньку зросла до 38,8%.
“Самотужки банки не зможуть розв’язати цю проблему. Згадаймо про попередній досвід, коли ми починали займатися питанням непрацюючих активів у 2015-2016 роках. Ухвалення тоді Закону “Про фінансову реструктуризацію” допомогло зменшити частку проблемних кредитів у банківській системі із понад 60% до менш ніж 30%. Тобто, ми знаємо, як із цим працювати. Але зараз потрібно удосконалити рамковий закон, змінити його з урахуванням нових викликів, зробити документ менш бюрократичним та більше діджиталізованим. Також зараз ми разом із банками рахуємо збитки, яких галузь зазнала через російську агресію, аби з’ясувати, як це позначається на банківському балансі, щоб потім можна було за рахунок сплати рф репарацій отримати відповідні компенсації”, – прокоментувала, відповідаючи під час брифінгу на запитання кореспондента Укрінформу, голова ради Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.
Вона анонсувала створення спільної робочої групи за участю представників банків, НБУ та Кабінету міністрів, яка напрацьовуватиме механізми компенсації.
Водночас банки прогнозують подальше зростання вартості залучення коштів. Пов’язують це, передусім, з очікуваним підвищенням відсотків за депозитами. Ціна оптового фондування (випуск облігацій, залучення кредитів міжнародних фінансових організацій чи материнських банків, довгострокового рефінансування тощо) також дещо зросте. Тобто, з одного боку, банкам доведеться більше витрачати на сплату клієнтам процентного доходу, а з іншого – вони зможуть активніше залучати такий дефіцитний зараз додатковий фінансовий ресурс. І у першому кварталі більшість банків продовжували нарощувати обсяги депозитів. Частково експерти пов’язують це з відновленням рівня доходів українців після минулорічного його різкого падіння, гальмуванням інфляційних процесів, акумулюванням на депозитних та поточних рахунках виплат українським військовим. Загалом приблизно на 66 мільйонах рахунків українці нині тримають майже 1,1 трильйона гривень. Більше 9 мільйонів із цих вкладів – валютні, загалом на понад 410 мільярдів гривень (в еквіваленті). Ростуть і залишки коштів на рахунках юридичних осіб. Як наслідок – у значній більшості банків звітують про збільшення загального капіталу впродовж останніх 12 місяців та прогнозують таку ж тенденцію принаймні впродовж найближчого року.
ОЦІНЮВАННЯ РИЗИКІВ І “ВЕЛИКА РЕВІЗІЯ” БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ
Аби з’ясувати, що ж стоїть за усіма згаданими цифрами, себто – визначити реальний стан банківського сектору, наприкінці квітня Національний банк оголосив про початок оцінки стійкості банків та банківської системи країни загалом. Як пояснили в НБУ, мета тестування – оцінювання впливу російської агресії на якість банківських активів, втрату капіталу та спроможність фінустанов самотужки його відновлювати.
У 2023 році оцінювання проходитимуть 20 банків – лідерів за сукупністю показників обсягу зважених на ризик-активів, депозитів та кредитів фізичних осіб. Йдеться про АТ КБ “ПриватБанк”, АТ “Ощадбанк”, АТ “Райффайзен Банк”, АТ “СЕНС БАНК”, АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК”, АТ “ПУМБ”, АТ “Укрексімбанк”, АБ “УКРГАЗБАНК”, АТ “ОТП БАНК”, АТ “УКРСИББАНК”, АТ “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК”, АТ “КРЕДОБАНК”, “А-БАНК”, АТ “ТАСКОМБАНК”, АТ “ПроКредит Банк”, АБ “Південний”, АТ “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО”, ПАТ “БАНК ВОСТОК”, ПАТ “МТБ БАНК”, АТ “ПРАВЕКС БАНК”. Загальний розмір чистих активів цих банків перевищує 90% активів усієї нашої банківської системи. Результати цьогорічного оцінювання стійкості банків та банківської системи в цілому обіцяють оприлюднити до 31 березня 2024 року.
Зазначається, що мета цьогорічного стрес-тестування – не “покарати винних”, а вчасно виявити проблеми та ризики й допомогти банкам їх подолати. Тобто, наслідком оцінювання не стане черговий “банкопад”, як прогнозує дехто з експертів.
“У разі потреби банки матимуть достатньо часу на відновлення капіталу. І матимуть можливість відновити його за рахунок прибутків від поточної діяльності, продовжуючи працювати, кредитувати та підтримувати економіку. До кінця липня 2024 року капітал банків, в яких він за результатами оцінювання буде від’ємним, має досягнути нульового значення. Фінальна дата, коли нормативи капіталу повинні відповідати вимогам мирного часу, – 1 квітня 2026 року”, – наголошує перша заступниця голови Національного банку Катерина Рожкова.
Вона нагадує, що такий же загальний термін – три роки з початку оцінювання – відводили банкам у 2015 році, коли проблеми були набагато більшими і мали іншу природу. Зараз же йдеться не про системні проблеми, прорахунки чи зловживання, а про об’єктивні втрати, спричинені війною.
“Відновлення платоспроможності боржників відбуватиметься паралельно з відновленням економіки. Тому й відновлення капіталу банків має відбутися швидше, не так болісно і для значної кількості фінустанов – без додаткових внесків акціонерів”, – переконана посадовиця НБУ.
Вона сподівається, що хорошим уроком для учасників ринку стане ситуація з Мегабанком, менеджмент якого довгий час не прислухався до рекомендацій регулятора. “Щороку стрес-тести сигналізували про ризик втрати банком капіталу в разі погіршення ринкових умов. Банк міг би уникнути виведення з ринку, якби належним чином виконував затверджену регулятором програму реструктуризації. Як і більшість банків, що виконали "домашнє завдання", він впорався б із викликами воєнного часу та продовжив би працювати”, – вважає Катерина Рожкова.
Загалом в НБУ вірять, що провідні банки країни успішно пройдуть випробування та вчасно й належним чином відреагують на виявлені “вузькі місця”. Жодних проблем не буде й у клієнтів та вкладників банківських установ. “Навпаки, це (проведення діагностики банків, – ред.) означає, що Нацбанк та банківська система, попри війну, працюють у нормальному режимі. Регулятор аналізує та висловлює до банків адекватні вимоги, щоб їхня діяльність була стійкою не лише сьогодні, а й надалі. Станом на 1 квітня 2024 року ми визначимо, який рівень докапіталізації буде необхідний. При цьому банкам та їхнім акціонерам нададуть до двох років для того, щоб сформувати достатній рівень капіталу”, – запевнив у телеефірі голова НБУ Андрій Пишний.
Владислав Обух, Київ
