Експерт радить не підвищувати податки в умовах посилення військових загроз

Експерт радить не підвищувати податки в умовах посилення військових загроз

Ексклюзив
Укрінформ
Країні загрожує подальше згортання інвестиційних програм, погіршення умов економічної діяльності, вихід інвесторів з українських цінних паперів.

Про це в ексклюзивному коментарі Укрінформу сказав директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський.

За його словами, ми передусім маємо розуміти, що в нинішній ситуації зміни невідворотні: так, як було раніше, не буде — ні для держави, ні для бізнесу. Відповідно, маємо якнайшвидше перебудувати всі економічні процеси з урахуванням нових умов.

“Поміж загроз, на які ми повинні невідкладно реагувати, - згортання певних інвестиційних програм, погіршення умов економічної діяльності, вихід інвесторів з українських цінних паперів у зв’язку з підвищенням ризиків, збільшення витрат на транспортне страхування — насамперед, у сферах авіаційних, залізничних і морських перевезень. Відповідно, зростуть витрати бізнесу. Також можливі обмеження щодо діяльності й отримання замовлень за кордоном — через ризики їх несвоєчасного виконання”, - наголосив економіст.

Він назвав першочергові кроки, які має зробити держава для мінімізації цих ризиків і втрат для національної економіки. Зокрема, Несходовський застерігає від спроб підвищувати податковий тиск на бізнес і громадян. Навпаки - для бізнесу, який в нових умовах зазнаватиме збитків, треба впроваджувати податкові пільги та забезпечувати інші форми державної підтримки. Якщо такої підтримки не буде - на нас чекає реальне падіння економіки, вважає експерт.

“Друга позиція (держава уже почала працювати у цьому напрямку) — страхування ризиків. Тобто, має наповнюватись спеціальний державний фонд, за рахунок якого страховим компаніям компенсуватимуть втрати, пов’язані з логістикою, а також страхуватимуть підприємницькі ризики та бізнес загалом — аби він не втратив контрактів, які має”, - каже Несходовський.

Третій крок, за його словами, - використання всіх можливостей для зовнішніх запозичень. Щоб забезпечити належний рівень витрат, треба або їх скорочувати, або ж більше позичати для виконання державою своїх зобов’язань.

“Вважаю другий варіант — збільшення бюджетного дефіциту — цілком прийнятним. Як і звернення до міжнародних інституцій та до інших країн з проханням надавати Україні різноманітні форми фінансової підтримки для покриття цього дефіциту. Натомість краще уникати кроків, які ведуть до погіршення відносин з міжнародними партнерами — на кшталт зменшення міжнародного представництва в наглядових радах наших державних підприємств”, - вважає директор Інституту соціально-економічної трансформації.

Також, за його словами, треба розуміти, що війна призведе до скорочення торговельного обороту з РФ. Завдання - компенсувати бізнесу перенаправлення векторів його міжнародної співпраці з російського ринку на інші.

Читайте також: У Нацбанку пояснили, чому інфляційний тиск залишається значним

Що до доходів і погіршення купівельної спроможності населення, Несходовський не погоджується з твердженнями деяких політиків та колег-економістів стосовно того, що нинішні події спровокують черговий виток інфляції.

“Навіть, якщо курс долара підвищиться до позначки 30+ (в чому я сумніваюся), це не спровокує значного зростання цін”, - заспокоює експерт.

Як повідомляв Укрінформ, Національнимй банк безперервно здійснює оцінку поточної ситуації на предмет потенційних ризиків, щоб своєчасно реагувати інструментами монетарної та макропруденційної політики.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-