Замовити пресконференцію в Укрінформі

реклама

Чи скористається

Чи скористається "Укрзалізниця" вікном можливостей, щоб запровадити в Україні цивілізований ринок вантажних перевезень?

Укрінформ
Чи зможемо ми увійти в параметри цивілізованого ринку вантажних перевезень вже в наступному маркетинговому році?

Ажіотажне зростання цін на перевезення зернових вантажів залізницями цієї осені відчутно вдарило по доходах аграріїв і водночас підштовхнуло новий топменеджмент “Укрзалізниці” розпочати зміни, яких давно потребує ринок. Керівництво “Укрзалізниці” визнає: економічна модель державного перевізника має базуватися не на цінових бульбашках у пікові сезони перевезень вантажів, а на довготривалому партнерстві з виробниками, власниками українських аграрних підприємств та елеваторів.

Формула нової моделі логістики зерна ґрунтується на чотирьох складових: відкритості даних, взаємній відповідальності учасників логістичних процесів, ранньому плануванні всього циклу перевезень та створенні цифрової платформи для планування навантаження на інфраструктуру, розподілу провізної, пропускної спроможності залізниці та портів і вагонів усіх парків, як “Укрзалізниці”, так і приватних.

Механізм розв'язання проблеми, яку показав некерований сплеск цін (майже в шість разів) полягає не в точкових заходах із розширення пропускної спроможності залізниці. Українські аграрії навчилися вирощувати рекордні врожаї зернових, щороку покращують валовий збір і апріорі випереджатимуть темпи розвитку логістичної інфраструктури. Насправді слабке місце української залізничної логістики в іншому – у застарілій організації вантажних перевезень, яка регламентується нормативною базою минулого століття.

Вантажовласники та трейдери планують перевезення практично наосліп. Стороннім спостерігачам це може здатися абсурдним, але виробники, трейдери укладають форвардні контракти на експорт зернових, не маючи інформації про провізну спроможність залізниць і не знаючи (!), чи буде фізична можливість своєчасно вивезти їхні вантажі. Тобто, “напланувати” можливо будь-які об’єми навантаження. А перевезти можливо за принципом “хто більше заплатить”. Так, власне і сталося в жовтні, коли аграрії та трейдери “напланували” обсяги, що втричі перевищують провізну спроможність залізниць і портів, і потім були змушені конкурувати між собою та з посередниками за право виконати свої контракти.

Другий момент, що визначає нецивілізованість ринку перевезень зерна в Україні – це відсутність мотивації, відсутність системи та інструментів, які стимулювали б вантажовласників і перевізників до раннього планування та відповідальності, до довгострокових зобов’язань та взаємної поваги. Протягом 2020-21 років ми бачили дві протилежні ситуації, до яких призвела відсутність довгострокових зобов’язань та відповідальності. Минулого року агровиробники й трейдери через зниження врожаю і профіцит вагонного парку масово відмовлялись від зобов’язань перед перевізниками й фактично їх “кинули” і лишили без ресурсів для утримання персоналу та парків в робочому стані. Цього року протилежна картина: перевізники спочатку зафіксували ціни на перевезення, а коли побачили зростання попиту, відмовилися від своїх зобов'язань і збільшили вартість перевезення подекуди вдвічі. Коли на ринку діють не економічні закони, там панує страх: перевізник побоюється залишитись без вантажів і без роботи, вантажовласник побоюється, що для вивезення його вантажів не буде доступного транспорту за обумовленою ціною.

Розв'язання цих проблем і досягнення цілі виходу в параметри цивілізованого ринку я бачу в створенні за допомогою автоматизованих систем відкритої цифрової платформи. Ця цифрова платформа матиме функціонал обміну даними між державним перевізником та майбутніми приватними локомотивними компаніями, приватними вагонними парками та власниками аграрних вантажів, враховуватиме навантаження на інфраструктуру, фіксуватиме взаємні зобов'язання усіх учасників логістичного ланцюжка та відокремленої інфраструктури. Щоб українські вантажовласники під час укладання своїх контрактів із покупцями зерна мали б можливість відразу ж законтрактувати перевезення цього вантажу українськими залізницями, та приватними компаніями. А всі учасники логістичного ланцюжка одразу могли зафіксувати всі зобов'язання один перед одним: зобов'язання порту прийняти вантаж, зобов'язання "Укрзалізниці" – перевезти вантаж, та зобов'язання вагоновласника (державного або приватного) – надати вагонний парк. Така платформа і являтиме собою ядро нової економічної моделі взаємовідносин на ринку перевезення усіх вантажів.

Новий топменеджмент “Укрзалізниці” засвідчив свою готовність змінювати правила гри на ринку, щоб аграрії вже з наступного року побачили результат. Але реалізацію цих рішень гальмує застаріла нормативна база, яка регламентує діяльність “Укрзалізниці”. Ці правила створені ще в минулому столітті, коли не існувало ні конкуренції, ні дефіциту вагонів, ні профіциту, і їх потрібно змінювати якнайшвидше.

В рамках Угоди про Асоціацію з ЄС Україна зобов'язалася до 2022 року імплементувати в національне законодавство норми Директив і Регламентів Європейського Союзу, які передбачають можливість відкриття в країні конкурентного ринку вантажних залізничних перевезень. До ухвалення ВРУ Закону “Про залізничний транспорт” та імплементації Директив ЄС з анбалдингу “Укрзалізниці” важливо створити та ухвалити правову базу майбутньої платформи реформування залізничних перевезень.

Для початку, нові бізнес-процеси, розроблені згідно з новими нормативами, можливо опрацювати (до прийняття Закону) у порядку оголошення експерименту (пілоту) із окремими причетними клієнтами, на умовах добровільності. Це стане основою для автоматизації відповідних нових бізнес-процесів, створення відкритої цифрової Платформи, без чого оперативна взаємодія усіх учасників ринку практично неможлива.

Для цього прямо зараз Міністерство інфраструктури з Міністерством цифрової трансформації мають розпочати спільну роботу. Я переконаний – майбутня платформа, де буде можливість планування навантаження на інфраструктуру, планування перевезень та фіксації відповідальності учасників логістики один перед одним, має бути рівновіддалена від учасників ринку і не може належати ні “Укрзалізниці”, ні будь-якому іншому оператору. Якщо всі стейкхолдери та ініціатори змін виконають усе від них належне у швидкі терміни, ми сповна використаємо вікно можливостей увійти в параметри цивілізованого ринку вантажних перевезень вже в наступному маркетинговому році.

Юрій Щуклін, експерт ринку логістики, радник голови правління "Укрзалізниці"

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-