Гіг-контракти в рамках Дія City необхідні українській ІТ-індустрії – експерт
Таку думку висловив виконавчий директор HRFORUM Дмитро Козлов у своїй колонці, передає Укрінформ.
Зокрема, Козлов зауважує, що в умовах, коли Кодекс законів про працю не покриває усієї повноти сучасних відносин між роботодавцем та працівником, обидва починають шукати йому альтернативи. Однією з таких альтернатив є широко використовувана в Україні практика замість найму за трудовою угодою залучати до роботи ФОП-працівників.
Компанії з метою оптимізації податків укладають договір із ФОПами, податок на дохід яких значно менший, ніж працевлаштованої особи, хоча фактично ці люди стають повноцінними працівниками компанії. Утім, наголошує Козлов, оптимізація податків не є першочерговою причиною розповсюдженості ФОП-моделі в українському ІТ.
«ІТ-сфера є досить високомаржинальною і високоризиковою. Оптимізація податків на рейтах співробітників — критична, але не першочергова. Передусім важливі: фах співробітників, можливість залучати їх у потрібній кількості та можливість оминути ризики, пов’язані із захистом інтелектуальної власності», – пише Козлов.
Хоча ФОП, на перший погляд, є найзручнішою моделлю взаємовідносин для обох сторін, вона має значні недоліки. «Переваги роботи ФОПа закінчуються рівно на питаннях соціального захисту. Якщо ви — дівчина-ФОП, чи хлопець-ФОП, яким необхідна декретна відпустка, ви залишаєтесь наодинці, без перспектив повернутись на робоче місце та без соціальних виплат. Якщо ж ви штатний працівник — ситуація абсолютно протилежна. Таким чином, працевлаштований співробітник та ФОП знаходяться в нерівних умовах», - вважає фахівець.
Натомість балансом між гнучкою формою зайнятості та базовими соціальними гарантіями експерт вважає такі поширені у західному світі форми зайнятості, як гіг-працівники, уоркери та контрактери. Він наводить приклад, що кілька тижнів тому Вищий суд Лондона визнав водіїв Uber уоркерами.
«Питання поки лише в тому, за якими з цих форм наразі можна працювати в Україні? Поки що на українському ринку праці є пропозиція тільки гіг-контрактів в рамках спеціального правового та податкового режиму для ІТ-галузі Дія City», - зазначив експерт.
На думку HR-фахівця, це вдале поєднання гнучкості фрілансу з базовим соціальним захистом на умовах, індивідуально напрацьованих між конкретними гіг-працівниками та ІТ-компаніями. Козлов впевнений, що така форма відносин користуватиметься попитом в українській ІТ-індустрії. Її широке застосування, у межах чи поза межами Дія City, – лише питання часу, адже для компаній це вигідні податкові умови, а для працівників – перевага у вигляді соціальних гарантій.
Як повідомлялося, 15 квітня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», який передбачає створення спеціального правового режиму для ІТ-галузі – Дія City. Законопроєкт спрямований на стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні шляхом створення сприятливих умов для ведення інноваційного бізнесу, залучення інвестицій, розбудови цифрової інфраструктури та залучення талановитих працівників. Планується, що в рамках Дія City діятиме спеціальний податковий режим та буде запроваджена особлива форма найму працівників (за гіг-контрактами).
За словами віцепрем’єр-міністра – міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, Дія City стимулюватиме зростання ІТ-галузі на 40-50% щороку та за кілька років забезпечить зростання її доходів з 6 до 16 млрд доларів.
Вже у 2021 році завдяки запровадженню стимулюючих заходів, передбачених законопроєктом, очікується створення близько 80 тис. нових робочих місць; до 2025 року очікується зростання ринку креативної індустрії до 11,8 млрд дол. (в 2019 році він становив 6,2 млрд дол.).
