Ягідки українсько-китайського співробітництва

Ягідки українсько-китайського співробітництва

Укрінформ
Китай відкрив свій ринок для заморожених лохини та чорниць із України

У червні китайська сторона дала дозвіл на експорт заморожених лохини та чорниць із України. Це – позитивна новина, адже українська сторона роками «пробиває» нові позиції аграрного експорту, не лише ягід, у Піднебесну, що далеко не просто.

Отже офіційно дві ягоди стали «першими ластівками». Але, якщо судити з публікацій в українській пресі, то лісову чорницю в Китай Україна продає вже шостий рік поспіль і навіть стала провідним постачальником цієї замороженої ягоди в КНР, обійшовши Канаду, Швецію, Латвію, Білорусь, Росію та Польщу.

Наводяться й цифри, цілком конкретні та переконливі. Якщо за 2015 рік обсяг експорту становив 383 тисячі доларів США, то в 2019-му – вже 10 мільйонів. За перші чотири місяці цього року, за тими ж даними, експорт вітчизняної лісової чорниці в Китай збільшився в 5,5 разу і сягнув 6 млн доларів. Як прогнозується, в 2020 році Україна оновить рекорд експорту цих ягід у Китай.

Звісно, треба радіти з такої ситуації. Щоправда, виглядає вона трохи дивно, враховуючи, що дозволу на експорт цієї ягоди до цього часу не було. Це означає, що поставки здійснювалися або через треті країни, або експорт ішов у деяку третю країну в Азії через Китай і був зареєстрований як такий, який призначався КНР. Тобто ця статистика у загальній міждержавній не фігурує.

«ЧОРНА ІКРА СЕРЕД ЯГІД»

Якщо українські виробники дійсно працювали з китайськими компаніями через посередників, відтепер вони зможуть робити це напряму. Якщо побачать у цьому сенс та вигоду для себе, що, відверто кажучи, неочевидно.

Наразі зареєструвалися в Головному митному управлінні КНР 10 компаній-виробників заморожених ягід з Київщини, Чернігівщини, Рівненщини, Львівщини та Івано-Франківщини: LLC “ECOBERRY”, FE “BEST BERRY”, FE “Eco Berry”, GALFROST LLC, Rivneholod ALC, LLC “Shender”, FE “Nizhyn Agroinvest”, YAK Trading LLC, SVK Yahidka, Atlas Export LLC.

Щодо китайських компаній, які готові працювати за контрактами, то про них поки що не повідомляється.

Відвантажувати заморожені ягоди українські виробники зможуть скільки завгодно – квоти не встановлено.

Китайський ринок є дійсно великим, а населення країни, яке стає дедалі більш заможним, хоче споживати «зелене і здорове». Чорниці та лохина цілком вписуються в цю концепцію. Ще й модно, адже лохину називають найдорожчою ягодою – «чорною ікрою» серед ягід, китайським нуворішам це до вподоби.

Витрати на її вирощування чималі, але й прибутки обіцяють бути солідними. Отже культивація лохини набуває дедалі більшої популярності серед українських аграріїв: ця ягода вже встигла обійти за розмірами плантацій малину. Лише 2018 року в країні було закладено до тисячі гектарів нових плантацій для неї. Це призвело врешті-решт до того, що ціни на домашньому ринку дещо впали, але все одно залишаються недосяжними для основної маси населення. Тому виробники шукають зовнішні ринки – насамперед у Європі та в Азії, зокрема, в Китаї з його майже півторамільярдним населенням. Перспективи загалом обнадійливі: у 2019 КНР наростила імпорт лохини на 44%, до 22 тисяч тонн (175 мільйонів доларів).

За темпами вирощування Україна наразі посідає, як стверджують експерти галузі, чи не друге місці у світі після Перу. Загалом основні виробники цієї ягоди знаходяться у Західній півкулі: Перу, Чилі, Аргентина, Мексика, Уругвай, Канада. Саме у них Китай і купує ягоду, причому свіжу. Адже логістика поставок через Тихий океан є простішою, ніж з Європи, свіжу ягоду з якої можна доставляти виключно авіатранспортом. Заморожену – простіше: морем або залізницею, яка вже зв’язує Україну і Китай. У цьому основна конкурентна перевага латиноамериканських постачальників перед нами.

Фото: Rajesh Kavasseri, Unsplash
Фото: Rajesh Kavasseri, Unsplash

ПОСТУПОВА ПРОДУКТОВА ЕКСПАНСІЯ

Отже, отримання доступу нашої лохини та чорниць на ринок Китаю жодним чином не гарантує, що поставки продукції в цю країну стануть можливими. Але сам факт – безумовний позитив.

Україна, зокрема, наше дипломатичне представництво в Пекіні роками намагається отримати дозвіл на постачання нашої якісної та конкурентоспроможної аграрної продукції до Китаю і діє на цьому напрямі досить ефективно, незважаючи на обставини, що не завжди були сприятливими.

Процес, як майже завжди з китайцями, просувається важко і довго. За неписаним «правилом», карантинні органи КНР діють за принципом: «один дозвіл на рік», а то й повільніше.

Ціною чималих зусиль до цього часу вдалося досягти згоди стосовно зернових (ячмінь, кукурудза, соя, соняшниковий шрот і ріпаковий шрот), а також буряковий жом.

У 2015 році постачати свою продукцію в КНР отримали право 13 українських молочних підприємств, наразі їхня кількість перевищила 30.

Наприкінці 2019-го Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів і Головне митне управління Китаю підписали протокол ветеринарно-санітарних та фітосанітарних вимог при експорті меду.

Є сподівання, що наступного року вдасться підписати протокол про доступ курячого м’яса.

Ведеться робота щодо прямих поставок яблук, які також потрапляють у Піднебесну через треті країни та посередників, сухофруктів тощо. (До речі, представники кількох компаній, які займаються вирощуванням яблук, запевняли автора в тому, що успішно відправляють свої плоди в Китай, але ж ця товарна позиція також не є в переліку дозволених).

Вже певний час дипломати працюють над отримання дозволу на експорт до Китаю української черешні. Вона представлена в торговельних мережах невеликою кількістю, але поставляється переважно через Гонконг. Робота щодо отримання дозволу по черешні вийшла на фінальну стадію, залишилося зовсім небагато, але скільки ще триватиме процес – не відомо, китайці, що називається, «вперлися».

До речі, на одній із виставок представник садового господарства з Мелітополя розповідав автору про те, що та черешня, яка зараз вирощується у самому Китаї, була привезена багато років тому саме з Мелітополя, саджанцями, а до цього в Піднебесній цю ягоду не знали взагалі.

Ведеться робота по борошну.

Буквально 15 липня було організовано онлайн бізнес-конференцію з ТПП КНР, яка була присвячена вину та кондитерській продукції. У ній взяли участь 60 китайських підприємств. Інтерес є.

КОРОНАКРИЗА ТОРГІВЛІ НЕ ЗАВАДИТЬ?

Китай, з якого по світу полетів смертельний COVID-19, убиваючи людей і економіки, одним із перших повертається до нормального функціонування ринку. Для вітчизняних експортерів це позитивний сигнал. Хоча зрозуміло, що робити впевнені прогнози зараз дуже важко.

У докризовий період спостерігалася відрадна динаміка зростання українського експорту до КНР. За статистичними даними України, у 2019 році двосторонній товарообіг становив 12,8 млрд доларів, при цьому експорт товарів з України до Китаю – 3,6 млрд, збільшившись на 63,3%; імпорт китайських товарів в Україну – 9,2 млрд, збільшившись при цьому на 20,9% (на третину менше, ніж український експорт).

Зростання, навіть більш стрімкими темпами, тривало й протягом перших місяців цього року. У січні-травні двосторонній товарообіг становив 5,4 млрд доларів, при цьому експорт товарів з України до Китаю – 2,38 млрд (з приростом на 85,2%), імпорт китайських товарів в Україну – 3,02 млрд (зменшення на 7,5%).

Понад третину українського експорту в КНР становить саме продукція сільського господарства. Україні є що запропонувати китайському споживачу.

Ольга Танасійчук

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-