Доки ФОПи радіють законодавчим змінам, частина бізнесу вимагає вето
Верховна Рада внесла зміни до податкового законодавства, підтримавши законопроєкт №1210.
З-поміж запропонованих новацій – підвищення річних лімітів для ФОПів і юридичних осіб, які працюють на спрощеній системі оподаткування. Те, про що бізнес давно просив. Та з іншого боку, документ містить і контраверсійні із точки зору розвитку підприємництва положення – зокрема, щодо непропорційного впровадження плану дій BEPS (Base Erosion and Profit Shifting – програми Організації економічного співробітництва і розвитку для боротьби з розмиванням бази оподаткування та виведенням з-під оподаткування прибутків), підвищення акцизу на сигарети і ренти на видобуток залізної руди тощо. Тому деякі бізнес-асоціації звертаються до президента з проханням ветувати закон. А це означає, що й очікувані преференції для малого бізнесу, які нині так жваво коментують економічні експерти, будуть “страчені”. До чиєї думки прислухається президент? Дізнаємося упродовж найближчих тижнів. А ось рішення НБУ відмовитися від обмежень при використанні коштів з рахунків фізичних осіб-підприємців, схоже, ні в кого із представників бізнес-спільноти заперечень не викликає...
Законопроєкт №1210: великий “плюс”, суттєві “мінуси” чи прийнятний компроміс?
Одним зі здобутків “свіжих” податкових змін експерти називають підвищення річних лімітів для фізичних осіб-підприємців (ФОП) 1-3 груп, які працюють на спрощеній системі оподаткування. Зміни суттєві:
- для 1-ї групи (“самозайняті” ФОПи, які не залучають найманих працівників) ліміт річного доходу підвищили із 300 тисяч до 1 мільйона гривень;
- для 2-ї групи (ФОПи, на яких працюють не більше 10 найманих працівників) – з 1,5 до 5 мільйонів;
- для 3-ї групи (юридичні особи – невеликі суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми) – з 5 до 7 мільйонів.
Нагадаємо, у зв’язку зі зміною з початку року розмірів прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати в Україні, із 1 січня підвищено й розміри прибуткового податку та єдиного соціального внеску (ЄСВ) “спрощенців” – юридичних і фізичних осіб-підприємців. Йдеться про такі платежі:
- для ФОПів 1-ої групи – 1249 гривень 26 копійок на місяць (1039,06 гривень – ЄСВ і 210,2 гривні – єдиний податок);
- для ФОПів 2-ої групи – 1983 гривні 66 копійок на місяць (1039,06 гривень – ЄСВ і 944,6 гривні єдиного податку);
- для 3-ої групи “спрощенців” – залежно від прибутку і обраної платником системи: 3% від розміру доходу (для платників податку на додану вартість), і 5% (для тих, хто ПДВ не сплачує).
Директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський називає зміни лімітів для підприємців, які працюють на спрощеній системі оподаткування, головним здобутком ухваленого парламентаріями законопроєкту. “Ліміти не переглядали щонайменше 5 років. Тоді як у вітчизняній економіці сталося безліч колосальних змін. Йдеться, скажімо, про суттєву інфляцію, фактично триразову девальвацію національної валюти. У 3,4 рази збільшилася мінімальна заробітна плата, приблизно на стільки ж – підвищилися розміри податків для фізичних осіб-підприємців. Тобто, мінялося все, окрім норм для “спрощенців”. Як наслідок – підприємці, котрі за всіма іншими ознаками, належать до малого бізнесу, цим критеріям уже давно не відповідали. Тому багато хто і змушений був або приховувати виручку – тобто, звітувати про менші, аніж насправді, обороти, або вдаватися до “дроблення”, використовуючи кілька ФОПів для того, щоб залишатися на спрощеній системі оподаткування”, – розповів експерт.
Також він вважає ухвалене рішення правильним кроком для зниження рівня напруженості в підприємницькому середовищі і невдоволення малого бізнесу. В першу чергу, йдеться про ухвалення законодавства щодо обов’язкового використання касових апаратів при здійсненні усіх готівкових розрахунків. Тож тепер мільйони українських підприємців отримали більше можливостей для розвитку своєї справи.
Водночас деякі представники бізнес-спільноти вважають, що цих зроблених владою кроків назустріч підприємцям, недостатньо, аби компенсувати втрати, яких бізнес може зазнати після набрання чинності низкою інших положень законопроєкту №1210 – зокрема, щодо надмірних штрафів за незначні помилки й порушення, розширення бази оподаткування рентою і зміни розміру деяких акцизів. Тому представники окремих бізнес-асоціацій та об’єднань просять Володимира Зеленського ветувати закон. Подібну заяву, приміром, оприлюднила Спілка українських підприємців. Там вважають, що документ, попри низку прогресивних новацій, у цілому підвищить фіскальний тиск на платників податків, погіршить інвестиційний клімат і негативно позначиться на розвитку вітчизняної економіки. "Податкова проблематика тривалий час – найболючіше питання для українських підприємців. Однак, замість полегшення умов ведення бізнесу, влада продовжує посилювати податковий тиск. Попри неодноразові офіційні звернення, зустрічі і заклики бізнесу, принципово важливі законодавчі ініціативи у сфері оподаткування виносять на голосування без врахування суттєвих зауважень представників бізнес-середовища", – йдеться в заяві.
У Спілці також вважають недостатніми зроблені законодавцями кроки назустріч малому бізнесу. Адже парламентарії, зокрема, не передбачили диференційний підхід до роботи ФОПів, проігнорувавши пропозиції щодо впровадження механізму додаткового збільшення граничного обсягу доходів для підприємців, які працюють на спрощеній системі, – залежно від кількості їхніх найманих працівників.
Загалом же, на думку деяких експертів, набрання законом чинності може призвести до скорочення українського ВВП щонайменше на 1% – через погіршення умов ведення бізнесу – як для вітчизняних підприємців, так і для зарубіжних інвесторів, – гальмування розвитку “обтяжених” додатковою рентою видобувної й металургійної галузей, згортання офісів ІТ-компаній з українськими резидентами, розширення повноважень податківців та інші зміни. Натомість економіст Ілля Несходовський звертає увагу на те, що більшість доволі жорстких норм, які справді могли суттєво ускладнити ведення бізнесу в Україні, “прибрали” при підготовці законопроєкту до другого читання. “Ухвалений документ став компромісом. Майже всі суперечливі норми вдалося виключити. Тому вважаю, що президент підпише цей документ. І Закон одразу ж набере чинності. Отже, уже найближчими тижнями почнуть діяти й згадані вже підвищені ліміти для ФОПів-”спрощенців”, – прогнозує Несходовський.
Маєш гроші – витрачай як заманеться: хоч на бізнес, хоч на відпочинок
Відсьогодні в Україні скасовано норму, яка забороняла фізичним особам-підприємцям використовувати відкриті банківські бізнес-рахунки для власних “неділових” потреб. Нацбанк вирішив скасувати свою постанову із цього приводу. Таким чином, пряма заборона на витрачання коштів з бізнес-рахунків ФОПів на особисті, не пов'язані з бізнесом, потреби, фактично діяла менше 10 днів. Тепер же необхідність додаткових транзакцій (після сплати податків, зборів та інших платежів ФОПи могли переказувати гроші з підприємницьких рахунків на особисті, аби витрачати їх на власні потреби) відпала. Від цього виграють не лише позбавлені зайвих клопотів підприємці, а й банки, які позбудуться необхідності здійснення мільйонів неприбуткових операцій із “перекидання” коштів.
Водночас голова правління НБУ Яків Смолій нагадує, що формальна заборона на використання коштів з рахунків ФОПів для особистих потреб діє в Україні ще з 2003 року. Мета – боротьба з “тінізацією” економіки та ухилянням від сплати податків. Утім, і досі не вдалося напрацювати дієвий механізм реалізації таких обмежень, який би усіх задовольняв. Тож тепер регулятор продовжить пошук інших шляхів досягнення цієї мети.
Владислав Обух, Київ
