Ядерний шантаж і провокації на АЕС: Москва не вивчила уроки Чорнобиля

Ядерний шантаж і провокації на АЕС: Москва не вивчила уроки Чорнобиля

Укрінформ
Аварія на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС), що сталася 26 квітня 1986 року, стала однією з найбільших техногенних катастроф в історії людства

Вона не лише негативно вплинула на довкілля та здоров’я людей, а й мала далекосяжні суспільно-політичні наслідки. Повномасштабна російська агресія проти України зробила тему ядерної безпеки актуальною як ніколи. У 2022 році Чорнобиль було окупованого і він знову опинився на перших шпальтах світових і українських медіа. Сьогодні  фокус уваги перемістився на Запорізьку АЕС, яку досі контролюють російські загарбники. ЗАЕС стала для Кремля інструментом відвертого ядерного шантажу світової спільноти.  

Що пов’язує аварію на ЧАЕС із сьогоденням

Аварія на ЧАЕС мала кумулятивний ефект. Вона відбилася на довкіллі, здоров’ї людей та мала далекосяжні суспільно-політичні наслідки, які мають безпосередній вплив на сьогодення.

Чорнобильська катастрофа стала важливим чинником колапсу СРСР. Аварія на ЧАЕС та брехня влади про неї остаточно підірвали довіру до радянського режиму та посилили дезінтеграційні процеси у Радянському Союзі. Його розпад Путін назвав «найбільшою геополітичною катастрофою». Теперішні зовнішньополітичні авантюри Кремля спрямовані на реставрацію СРСР у тому чи іншому вигляді.

На початку 1990-х молода українська держава добровільно відмовилася від ядерної зброї та передала свій арсенал Росії не лише під тиском міжнародних партнерів. Суспільство в цілому позитивно сприйняло цей крок: як через свої доброзичливі ілюзії щодо сусідів, так і через нуклеофобію ‒ страх перед «ядеркою», спровокований Чорнобилем.

Як Росія сьогодні загрожує світовій ядерній безпеці

Розпочавши повномасштабну війну проти України, Кремль вкотре поставив людство перед загрозою ядерної катастрофи.  

24 лютого 2022 року російські війська вдерлися на Київщину з території Білорусі та захопили ЧАЕС. Чи не вперше з 1986 року було зафіксовано 20-кратне збільшення гамма-випромінювання в Чорнобильській зоні відчуження. Державна інспекція ядерного регулювання пояснила сплеск радіації рухом російської військової техніки, що підняла в повітря забруднений пил. Окупанти нехтували правилами радіаційної безпеки під час облаштування позицій у чорнобильській зоні, спровокувавши низку пожеж. На початку квітня росіяни вдалися до «жесту доброї волі» та залишили Київську область. Україна відновила контроль над ЧАЕС і Зоною відчуження. З території України загарбники вивезли 169 військовослужбовців Національної гвардії, які охороняли ЧАЕС. Частину з них вдалося звільнити під час обмінів, більшість ‒ досі перебувають у полоні. 

У березні 2022-го російські війська з боєм захопили Запорізьку АЕС в Енергодарі та взяли в заручники її персонал. Найбільшу в Європі  атомну електростанцію окупанти перетворили на військову базу. На території АЕС вони розмістили артилерійські системи та ППО. Берегову лінію Каховського водосховища заміновано. 

Захоплення атомних електростанцій ‒ це лише один з багатьох воєнних злочинів, що вчиняють росіяни на території України. Але він є одним з найнебезпечніших для решти світу:

  • росіяни використовують ЗАЕС як «ядерний щит» для обстрілів з території станції, знаючи, що не отримають удару у відповідь;
  • зберігання озброєння та боєприпасів у безпосередній близькості від реакторів та контейнерів з відпрацьованим ядерним паливом створюють загрозу техногенної катастрофи;
  • тиск на персонал і неналежна експлуатація обладнання ЗАЕС також підсилюють ризик аварій через «людський фактор».

6 червня 2023 року росіяни підірвали заміновану ними ще квітні 2022-го греблю Каховської гідроелектростанції. Наслідки цієї катастрофи за своїми масштабами можуть не лише є співставними з ядерним вибухом. Вони наблизили світ до справжньої ядерної катастрофи, адже від знищення станції безпосередньо вплинуло на систему охолодження реакторів в окупованому Енергодарі.   

Путінський режим використовує ядерний чинник як інструмент для досягнення загарбницьких цілей, намагається підірвати міжнародну підтримку України, залякуючи світ загрозою ядерної ескалації та періодично вкидуючи фейки про українську «брудну бомбу» та «українські провокації» на ЗАЕС. У квітні 2024-го російська пропаганда розганяє нову хвилю звинувачень в бік України щодо планів ударів по захопленій окупантами атомній станції. Заяви російського МЗС, численні публікації у ЗМІ й Telegram-каналах, сюжети на федеральному телебаченні ‒ це ніщо інше, як інформаційне реагування на чергову доповідь МАГАТЕ в ООН щодо ситуації на ЗАЕС. Висновок Міжнародного агентства з атомної енергії однозначний: саме Росія є відповідальною за загрози ядерній безпеці. 

Втім навіть однозначна позиція МАГАТЕ не заважає державній корпорації «Росатом», яка безпосередньо причетна до захоплення Запорізької, а до цього ‒ Чорнобильської АЕС, працювати на міжнародному ринку, уникаючи санкцій. Ба більше, Кремль використовує «Росатом» як інструмент політичного впливу на країни, які залежать від російських ядерних технологій.  

Поки кремлівські дипломати та пропагандисти цинічно звинувачують  Україну у «недобрих намірах», російські окупанти самі вчиняють безпрецедентний акт ядерного тероризму. Сценарії, описані у художній літературі, кінематографі та аналітичних довідках спецслужб, сьогодні стали реальністю. 

Поведінка окупантів у Зоні відчуження, на ЧАЕС та на ЗАЕС продемонструвала, що для росіян, на відміну від українців, Чорнобиль не є частиною колективної пам’яті, і ядерна катастрофа не стала колективною травмою.

Безвідповідальне і цинічне ставлення до об’єктів ядерної небезпеки, публічні погрози застосування ядерної зброї актуалізують проблему денуклеаризації Росії. Її роззброєння під міжнародним контролем має стати ключовим елементом повоєнного врегулювання. Наявність ядерної зброї у держави, що вдається до ядерного тероризму, несе загрозу для всього світу.

Матеріал підготовлено редакцією «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки» для сайту Укрінформу

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-