Президентські перегони в Польщі: інтрига переноситься на другий тур

Президентські перегони в Польщі: інтрига переноситься на другий тур

Укрінформ
28 червня у Польщі відбудуться вибори глави держави, лідирують чинний президент і мер Варшави

Схоже, що багатосерійна епопея під назвою «вибори президента в Польщі» врешті наближається до фіналу. Це була найдовша виборча кампанія в історії Третьої Речі Посполитої: майже півроку гарячих перепалок, обвалів рейтингів, змін кандидатів на шляху до найвищої посади у країні. Про перипетії кампанії на попередніх етапах ми писали раніше (тут і тут).

РОЗСТАНОВКА ПЕРЕД ВИБОРАМИ

Від суботи в Польщі настає передвиборча тиша, а в неділю, 28 червня, громадяни зможуть віддати свої голоси за одного з 11 кандидатів. Вибори відбудуться за гібридною системою: на дільницях та дистанційно, тобто поштою. У спеціальних конвертах бюлетені зможуть надіслати ті, хто офіційно задекларував бажання проголосувати дистанційно. Окремі райони Польщі у зв’язку з COVID-19 голосуватимуть лише так (ідеться про дві гміни). Загалом проголосувати дистанційно зможуть не більш як пів мільйона з 30 млн поляків, які мають право голосу.

Рейтинги більшості кандидатів, за винятком кількох основних, упродовж усієї виборчої кампанії коливалися в межах статистичної похибки, а про їхнє існування поляки дізнавалися лише під час обов’язкових теледебатів. Усіх кандидатів умовно можна розподілити на три підгрупи: явний фаворит першого туру – чинний президент Анджей Дуда; кандидати, які боролися між собою за вихід до другого туру; усі решта.

Дуда, якого підтримує правляча партія «Право і справедливість» (PiS), усю дистанцію був беззаперечним фаворитом. Його рейтинг упродовж кампанії становив приблизно 45%, а в середині квітня взагалі сягнув 60%. Якби вибори відбулися 10 травня, як це було визначено ще перед пандемією коронавірусу, то чинний президент мав усі шанси перемогти в першому турі. Але цей сприятливий для Дуди період уже минув, і до першого туру виборів, термін якого перенесено у зв’язку з COVID-19, він підходить як лідер, але вже з найнижчим особистим рейтингом за весь період кампанії – 39-41%.

Sylwia Krassowska
Шимон Головня. Фото: Sylwia Krassowska/radio.bialystok.pl

З групи кандидатів, котрі претендували або продовжують претендувати на друге місце, варто виділити двох нинішніх кандидатів і одну кандидатку, яка вже вибула з виборчої гонки. До початку березня основним суперником Дуди вважалася представниця ліберальної Громадянської коаліції, віцемаршалок Сейму Малгожата Кідава-Блонська. Але на початку пандемії коронавірусу її штаб зробив стратегічну помилку: вона оголосила про припинення кампанії з надією на перенесення виборів на післякоронний період. Утім, її не підтримали інші кандидати й не зрозуміли виборці. Відтак її рейтинг обвалився з понад 20% до 5%. Однопартійці Кідави-Блонської вирішили перезавантажити свою кампанію, і новим кандидатом від Громадянської коаліції в середині травня став мер Варшави Рефал Тшасковський. «Свіжа кров» зробила своє, і новий кандидат одразу впевнено посів друге місце, відтісняючи головних конкурентів. Зараз за нього готові проголосувати 28-31%. Він значно випереджає третього за підтримкою – незалежного кандидата Шимона Головню, якого підтримують приблизно 13% виборців.

Останні кілька тижнів кандидати вели активну виборчу кампанію, об’їжджаючи великі й маленькі населені пункти. Це стало можливим завдяки послабленню карантину на початку червня й дозволу на масові зібрання до 150 осіб. Загалом кампанія зосереджувалася на внутрішніх питаннях, зокрема соціально-економічних ініціативах кандидатів, що стало особливо актуальним на початку економічної кризи, зумовленої пандемією COVID-19. Кандидати багато говорили про підтримку соціальних та професійних груп, розвиток інфраструктурних проєктів.

На фініші кампанії штаб президента Дуди, аби зупинити падіння його рейтингу, ініціював дискусії на ідеологічні теми, зокрема навколо ставлення до ЛГБТ-спільноти. Однак різкі заяви президента та членів його штабу, який назвав ЛГБТ «ідеологією необільшовизму», навряд чи допомогли кандидатові з правоконсервативними поглядами, а радше навіть зашкодили, здійнявши хвилю зайвої критики як усередині країни, так і за кордоном. Польський лідер також активізувався на міжнародному напрямку, який не був пріоритетним у кампанії. За чотири дні до виборів він полетів до Вашингтона, де зустрівся у Білому домі з Дональдом Трампом. Попри значні очікування, візит завершився лише спільною декларацією з доволі загальними фразами. Навряд чи це значно вплине на покращення рейтингу Дуди перед першим туром. Принаймні останні соціологічні заміри не показали сплеску підтримки чинного президента. Можливо, Дуда спробує активніше використати «американську карту» перед другим туром виборів.

СТАВЛЕННЯ ДО УКРАЇНИ

Як уже згадувалося, міжнародна політика не перебувала у фокусі президентської кампанії. Тому про стратегію співпраці з сусідньою Україною можна було довідуватися за окремими фразами під час передвиборчих зустрічей кандидатів.

Імовірно, у разі переобрання, політика Дуди щодо України й важливих для нас питань не зміниться. У виборчій програмі чинного президента немає згадки про Україну. Утім, під час однієї із зустрічей з виборцями він докладно описав, якими бачить відносини з Україною. Зокрема, наголосив, що твердо підтримуватиме Київ на міжнародній арені, не залишить її наодинці в умовах російської агресії й ніколи не погодиться на зміну кордонів Росією. Водночас він зазначив, що в польсько-українських відносинах є невирішене питання – складна історія. Лише вирішення його сприятиме тому, що обидва народи житимуть у справжній дружбі.

Тшасковський Фото: PAP
Рефал Тшасковський. Фото: PAP

На відміну від Дуди його основний суперник Тшасковський у своїй виборчій програмі, яка з’явилася лише за кілька днів до виборів, усе ж таки згадав про Україну. Описуючи відносини з Києвом у розділі під красномовною назвою «Підтримка стабільності й добробуту України», він наголошує, що наша країна може розраховувати на Польщу, оскільки стабільність України має вплив на її безпеку і стабільність. У підпункті щодо відносин з Росією мер Варшави зазначає, що агресія проти України та Грузії закрила для Москви шлях до формування в Європі політики, що спирається на довіру й принципи міжнародного права. Утім, він декларує відкритість Польщі для переговорів з Кремлем задля покращення відносин.

Ставлення решти кандидатів, які мають рівень підтримки вищий від 2-3%, до відносин з Україною дуже подібні до цих двох. Більшість із них засуджують агресію Росії й наголошують на стратегічному характері взаємин із Києвом. Деякі з кандидатів, зокрема Шимон Головня та представник Польської селянської партії Владислав Косіняк-Камиш, навіть пообіцяли, що один із перших, якщо не перший, закордонний візит вони здійснять в Україну. На цьому тлі дещо дисонує лише позиція кандидата від націоналістичної «Конфедерації» Кшиштофа Босака. У польських крайніх правих, м’яко кажучи, взагалі доволі критичне ставлення до України й українців, і не лише в контексті трагічних подій на Волині в середині 1940-х. В інтерв’ю польському Onet.pl Босак, якого напередодні першого туру виборів підтримують приблизно 7% виборців, заявив, що для безпеки Польщі існування незалежних України чи Білорусі є «корисним, але не фундаментально важливим». На щастя, така думка в польському політичному бомонді й серед основних кандидатів на перемогу в виборах не є популярною.

Кшиштофа Босак
Кшиштоф Босак. Фото: PAP

Майже напевне до другого туру виборів, який відбудеться 12 липня, вийдуть президент Дуда й мер Варшави Тшасковський. Отже, уся інтрига переноситься на два тижні вперед. Тим більше, що за останніми соцопитуваннями – шанси обох кандидатів на перемогу є рівними. Та чим більше голосів кожен із них здобуде в першому турі, тим вищими будуть шанси лідера на перемогу в другому турі.

Юрій Банахевич, Варшава

Перше фото: Mateusz Ochocki / KFP

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-