Три події світу. Процес у справі МН17, кризовий коронавірус та кремлівський контрнаступ
Поширення коронавірусу спричинило не лише суттєве падіння цін на нафту, але і низку різноманітних проблем. Кремль вирішив скористатися турбулентністю у світі для контрнаступу.
9 березня у Нідерландах розпочався судовий процес у справі про знищення рейсу МН17 та загибель 298 людей у липні 2014 року. Підготовка до нього тривала понад 5 років і була ускладнена різними факторами, зокрема, безпрецедентністю злочину. Заочно на лаві підсудних троє громадян Росії, включаючи Ігоря Гіркіна (Стрєлкова) та один громадянин України, який воював на боці бойовиків. Чітко визначити тривалість судових розглядів непросто, очікуються різноманітні несподіванки та повороти. Впевнено можна прогнозувати хіба що численні спроби Росії за допомогою власної пропагандистської машини підірвати довіру до рішення суду.
Пандемія коронавірусу (офіційне визначення ВООЗ, причому її центром стала Європа) не лише спричинила суттєве падіння цін на нафту, але і низку інших проблем. Десятки держав закрили власні кордони, припинили пасажирське сполучення з оточуючим світом та намагаються мінімізувати негативний вплив коронавірусу на здоров’я власних громадян. Варто нагадати, що ліків від коронавірусу немає, вакцину намагаються розробити вчені зразу кількох держав, а фейкові повідомлення про небезпечну хворобу поширюються світом інтенсивніше за сам вірус. Оптимістичних прогнозів відверто бракує, хіба що позитивна динаміка у китайському Ухані дає підстави сподіватися на відносно швидке припинення карантинних заходів. Проте вже сьогодні очевидно, що наслідки пандемії будуть важкими для світової економіки.
Володимир Путін вирішив скористатися ситуацією та отримав підтримку російськими законодавцями ініціативи першої в світі жінки-космонавта Валентини Терешкової під назвою «Путін має залишитися». Президентські терміни Федеральні Збори обнулили, і практично немає підстав вважати, що на референдумі громадяни РФ висловляться проти. Для Путіна є звичним образ героя-рятівника, хоча не зовсім зрозуміло, що саме робили у Думі під час відповідного голосування представники української парламентської фракції «ОПЗЖ».
Втім, кремлівська команда має підстави випити шампанського не лише за політичне довголіття свого лідера. 11 березня в Мінську шеф ОПУ Андрій Єрмак та заступник глави президентської адміністрації РФ Дмітрій Козак завізували документ, який передбачає створення «консультаційної ради» за участю представників ОРДЛО. Прагнення приховати цей крок завершилися невдачею, і шеф президентської канцелярії Зеленського був змушений запевняти, що не перетнув «червоні лінії». Проте це не так: своїми діями Єрмак сприяє зростанню суб’єктності бандитських республік окупованого Росією Донбасу, і якщо це шлях до омріяного Зеленським миру, то Україна заплатить за нього дорогу ціну.
Євген МАГДА, Інститут світової політики
