Експериментальний проєкт з відновлення: як просувається робота над комплексною відбудовою?
Минуло три місяці з моменту, коли Уряд визначив перелік населених пунктів на території України, де проходитиме системна відбудова у межах соціально-урбаністичного експерименту. Шість деокупованих минулого року сіл та містечок, які ворог намагався стерти з лиця землі у Херсонській, Чернігівській, Київській, Сумській та Харківській областях, вирішено відбудувати та перетворити на показові сучасні урбан-обʼєкти, обʼєднані у єдині архітектурні ансамблі. Підкресливши тим самим невідворотну перемогу та відродження нової України з попелу війни.
Будівельний експеримент привернув увагу багатьох українських ЗМІ та викликав широкий резонанс у суспільстві. Однак у нинішніх умовах новини змінюють одна одну з шаленою швидкістю, а оновлення про етапи реалізації проєкту не надто часто з’являються на порядку денному. Тож Укрінформ вирішив зібрати актуальну інформацію про те, як просувається анонсована комплексна відбудова у кожному з шести населених пунктів, які потрапили до списку потенційних взірців відновлення.
ПРО ПРОЄКТ
Ідея експериментального проєкту народилася в стінах Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури і Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури. Її погодив Кабмін своєю постановою від 25 квітня 2023 року №382 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації». Того ж дня у своїй промові на засіданні Уряду Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль оголосив, які саме населені пункти відбудують у ході проєкту. До затвердженого Кабміном переліку увійшли:
● село Посад-Покровське у Херсонській області;
● село Ягідне у Чернігівській області;
● селище Бородянка у Київській області;
● село Мощун у Київській області;
● місто Тростянець у Сумській області;
● село Циркуни у Харківській області.
Відповідно до головного задуму проєкту, кожен із шести населених пунктів підлягатиме комплексному відновленню. Тобто, замість точкової відбудови окремих зруйнованих споруд, буде проведена повна трансформація за новим плануванням, яке враховуватиме сучасні світові тенденції в архітектурі та водночас зберігатиме історичну спадщину. Одним із фундаментальних принципів проєкту, за словами Шмигаля, стане «build back better» («відбудувати краще, ніж було»). Причому системне відновлення не зупиниться лише на обраних населених пунктах, адже мета експерименту – напрацювати принципово нову, якісну схему для відбудови український сіл і міст, які зазнали значних руйнувань внаслідок повномасштабного вторгнення.
Реалізація проєкту запланована протягом 2023-2025 років. Фінансування здійснюватиметься головним чином за рахунок коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, а головним їх розпорядником є Агентство відновлення, яке разом із Мінінфраструктури координує весь проєкт.
Повний цикл відновлення включатиме цілий ряд процесів – виготовлення проєктно-кошторисної документації, придбання будматеріалів, будівництво нових споруд, реконструкція та реставрація пошкоджених, капітальний та поточний ремонти. В результаті мають зʼявитися вдосконалені та осучаснені версії постраждалих сіл – у порівнянні з їхнім довоєнним зовнішнім виглядом та рівнем розвитку інфраструктури. Ключова ідея проєкту – це відповідність відбудованих міст і сіл сучасним потребам місцевих мешканців, архітектурна та інфраструктурна привабливість, яка сприятиме поверненню вимушених переселенців додому.
Відновлення кожного населеного пункту проходитиме у кілька етапів. Найперше, архітектори презентують громаді ідею та концепцію відбудови. На другому етапі проводитимуться громадські слухання та збиратимуться необхідні документи. Далі в роботу включаються обласні державні адміністрації (або ж обласні військові адміністрації), які сформують переліки об’єктів державної і приватної форми власності, котрі підлягають відновленню, та додадуть про кожен із них інформацію, визначену у Порядку реалізації експериментального проєкту. Крім того, ці відомості будуть внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок збройної агресії РФ проти України та до Єдиної цифрової інтегрованої інформаційно-аналітичної системи управління процесом відбудови – DREAM.
І врешті, передача прав замовника місцевим Службам з відновлення та розвитку інфраструктури і початок власне тендерів, конкурсів та будівельних робіт.
Тож, три місяці підготовчої роботи вже за плечима, й Укрінформ вирішив дослідити, на якому з етапів нині перебуває кожне із експериментальних сіл.
Посад-Покровське, Херсонська область: ТРАДИЦІЙНИЙ ПІВДЕННИЙ САМАН НА СУЧАСНИЙ ЛАД
До початку повномасштабного вторгнення там проживало більше 2 тисяч мешканців. Коли ж почалися активні бойові дії у регіоні, село опинилося безпосередньо на лінії фронту, тож девʼять місяців – з кінця лютого й аж до листопада 2022 року, росіяни обстрілювали Посад-Покровське усіма наявними видами озброєння, здійснюючи більше 350 обстрілів щодня. У результаті – від села майже нічого не залишилося. Пошкоджень зазнали 100% будівель, а це – близько 900 об’єктів. Зараз у Посад-Покровському не лишилося жодного вцілілого будинку, немає ні сільради, ні будинку культури, ні школи, ні дитсадка. Попри це, деякі люди повертаються у залишки своїх домівок та планують подальше життя на рідних теренах.
Тож не дивно, що село стало одним із шістьох, обраних для експериментального відновлення. На початку травня для місцевої громади тут презентували проєкт відбудови, яку в партнерстві з Агентством відновлення розробила архітектурна компанія Archimatika.
Як повідомляє Pragmatika.Media, розробляючи новий стиль, архітектори прагнули максимально зберегти автентичний образ села. У проєкті передбачено включення до кожної житлової земельної ділянки кількох господарських приміщень, а всі будівлі архітектори планують витримати в історично притаманному місцевості стилі.
Ще одним задумом є використання у будівництві саману – екологічного будматеріалу, що являє собою не випалену цеглу із суміші глини, соломи та піску. Виробництво саманних блоків колись розташовувалося на території Посад-Покровського, тож його поновлення могло б допомогти під час відбудови і частково вирішити питання зайнятості населення.
Окрему увагу приділили концепції оновленого сільського центру, за яку проголосували місцеві мешканці. У майбутньому центральна частина Посад-Покровського буде представлена комфортним пішохідним бульваром. Поряд із ним розташується культурно-освітній центр, де поєднають приміщення дитсадка, школи та самого центру культури. У такий спосіб архітектори прагнуть уникнути дублювання функцій деяких об’єктів. Так, наприклад, одна їдальня зможе задовольнити потреби як дитячого садка, так і школи, а спортивна та актова зали будуть використовуватися школою і культурним центром.
Планується також облаштування центральної площі з меморіальним сквером та храмом, який колись розміщувався на місці зруйнованого російськими загарбниками будинку культури. Головна мета – вдихнути у Посад-Покровське нове життя та створити максимально сприятливі умови для тих, хто залишився у селі чи мріє туди повернутись.
Ягідне, Чернігівська область: УВІЧНЕННЯ ПАМʼЯТІ ПРО ВʼЯЗНІВ “КОНЦТАБОРУ”
У селі Ягідному, що на Чернігівщині експериментальний проєкт за минулі три місяці встиг просунутися найбільше. 13 червня тут провели перші консультації та розпочали діалог із місцевими мешканцями. Далі за участі заступниці голови Агентства відновлення Валерії Іванової громаді Ягідного презентували концепцію відбудови.
Це село відоме всій Україні страшною історією окупації, коли у березні 2022 року російські військові облаштували у місцевій школі штаб, а 370 місцевих мешканців майже місяць примусово утримували у підвалі споруди. Трагічним наслідком злочину загарбників стала смерть 10 людей в імпровізованому “концтаборі”. Тепер навколо підвалу школи створять меморіал, який нагадуватиме про жахливі злочини окупантів та втрати, яких зазнає Україна у війні з підлим ворогом.
Отже, 10 липня у селі пройшли громадські слухання, під час яких місцеві жителі розглянули різні варіанти нового дизайн-коду Ягідного. Далі люди заповнювали опитувальники, вказавши там види пошкоджень власного житла, бажані кольори фасадів, покрівель і парканів, типи оздоблення та ін. Як прокоментувала Суспільному архітекторка проєктної компанії «АІММ» Анна Іскіердо, робота з відновлення торкнеться і господарських споруд, таких як літні кухні чи гаражі, проте обов’язковою умовою буде наявність відповідних документів для кожної з них, що підтверджують права власності.
Саме процес оформлення документів є найбільш клопітким на ранніх етапах реалізації подібного проєкту, де обʼєкти нерухомості та майно власників практично знищені. «Це найскладніша частина, бо у родинах хтось загинув, або хтось виїхав, або немає документів, або документів і не було, а це займає час, поки вони оформлять право замовника. Та щойно ми отримаємо першу партію правовстановлюючих документів, то заходимо вже у прозорий конкурс по відбору проєктантів та будівельників, які будуть виконувати ті чи інші роботи», – відмітив голова Агентства відновлення Мустафа Найєм.
Передбачається, що процес збору документів триватиме близько місяця, після чого будуть оголошені архітектурні конкурси. За інформацією Агентства відновлення, загалом на території Ягідного налічується 120 об’єктів, у тому числі комунальної та приватної власності. Пріоритет на сьогодні – це, безперечно, відновлення житла. Так, уже в липні мав розпочатися процес передачі прав замовника Службі відновлення у Чернігівській області для відбудови перших 42 будинків на вулиці Космонавтів. У майбутньому планують також звести будинок культури зі сховищем та облаштувати урбан-парк для громади.
Бородянка, Київська область: ПОНІВЕЧЕНА ВОРОГОМ, ЯКИЙ САМОВПЕВНЕНО РОЗРАХОВУВАВ ВЗЯТИ “КИЇВ ЗА ТРИ ДНІ”
Разом з Ірпенем та Бучею, селище Бородянка стало одним із найбільш постраждалих населених пунктів Київщини. Страшні руйнування, розбомблені будівлі й сотні загиблих цивільних, знайдені у братських могилах та під завалами – ось що лишила тут по собі російська навала. У перші ж дні, вже 26 лютого ворожа техніка наблизилася до околиць Бородянки, тоді ж з’явилися перші жертви серед мирного населення, а на початку березня селище опинилося в окупації. Місцеві з жахом пригадують місяць російського мародерства та свавілля аж до звільнення населеного пункту 1 квітня. За даними аерофотозйомки, 164 споруди у Бородянці зазнали різного ступеня руйнувань, з них 42 будівлі знищені повністю.
Враховуючи стан селища після нападу ворожої орди, включення його до експериментального проєкту з відновлення не потребувало додаткових обґрунтувань. Першочергового відновлення, безперечно, потребують багатоквартирні та приватні житлові будинки, що перетворилися на руїни внаслідок обстрілів. Тож необхідно якнайшвидше забезпечити умови, за яких місцеві жителі зможуть повернутися до своїх домівок. А поки реалізація проєкту з комплексного відновлення Бородянки не розпочалася, на території селища активно просувається інший проєкт – будівництво реабілітаційного закладу «Бородянка-Центр» на місці зруйнованого внаслідок танкових обстрілів Центру соціально-психологічної реабілітації населення.
Мощун, Київська область: ЩИТ СТОЛИЦІ ТА КІСТКА У ВОРОЖОМУ ГОРЛІ
Маленьке село Мощун у Бучанському районі Київської області здобуло славу на початку повномасштабного вторгнення як поворотна точка у боротьбі України проти орди, що вдерлася з півночі. Саме через цей населений пункт російські загарбники намагалися прорватися до Києва, однак зустріли тут жорсткий спротив українських військових. У результаті елітні підрозділи РФ, включно з десантниками та морською піхотою, зазнали відчутних втрат, а всі спроби окупантів переправити свою техніку через річку Ірпінь провалилися. Битва за Мощун стала битвою за Київ, і наша перемога у ній завадила росіянам здійснити свій злодійський задум щодо стрімкого захоплення української столиці.
Внаслідок боїв, що точилися на території села, з 2,8 тис. будівель близько 2 тисячі було геть зруйновано.
Експериментальний проєкт сьогодні – це можливість для Мощуна відродитися з попелу, однак наразі тривають лише підготовчі процеси для запуску тут комплексного відновлення. Втім, за інформацією з офіційного сайту МОН, ще 8 червня 2023 року у Київському національному університеті будівництва і архітектури відбулася офіційна презентація проєктів відбудови села, розроблених студентами. Проєкти включають ідеї облаштування приватної забудови, зон відпочинку, велодоріжок, громадських закладів, а також меморіалу у пам’ять про загиблих під час оборони Мощуна. Подальшим опрацюванням цих матеріалів займатиметься Департамент архітектури та містобудування Київської ОВА.
Тростянець, Сумська область: НА ХВИЛІ ОНОВЛЕННЯ
Місто Тростянець, що розташовується в Охтирському районі Сумської області, зустрілося віч-на-віч з ворогом зранку 24 лютого 2022 року. Росіяни розмістили тут свою техніку і встановили контроль над населеним пунктом. З 4 по 26 березня місто перебувало в окупації, і за цей час рашисти змінили його до невпізнання. За словами міського голови Юрія Бови, у Тростянці налічується близько 1,5 тис. пошкоджених об’єктів.
Катастрофічних руйнувань зазнала привокзальна площа міста разом із п’ятиповерхівкою, розміщеною навпроти. Саме тут до окупації кипіло ділове життя містечка, розміщувалися торгові ряди та підприємницькі лавки. Тож за урядовим проєктом, планують відбудувати цю частину Тростянця, але для цього необхідно оперативно узгодити всі питання приватної власності. Так, підприємцям пропонують передати місту права на власність земельних ділянок зі зруйнованими об’єктами, щоб після завершення відбудови вони могли отримати нові приміщення відповідної площі під свій бізнес. Якщо ж такий варіант не влаштовує когось із підприємців, міська рада викуповує їхнє пошкоджене майно, після чого земельна ділянка переходить у власність громади.
Поки триває процес оформлення усіх необхідних документів, над концепцією оновленої привокзальної площі уже працюють архітектори. 22 квітня у Києві пройшла церемонія нагородження та представлення проєктів освітнього курсу «Урбаністика», реалізованого освітнім проєктом STEM is FEM у межах програми «Мріємо та діємо». За результатами заходу, гран-прі здобула команда дівчат – Ірини Зауличної та Анфіси Кайди – із проєктом «Хвильовий» для відбудови привокзальної площі Тростянця. На своїй сторінці в Instagram STEM is FEM повідомляє: «В основі проєкту цієї команди лежить ідея збереження пам’яті про всіх містян, загиблих внаслідок війни з росією. Саме тому центральним об’єктом простору є меморіал у вигляді хвилі: він віддзеркалює форму будівлі вокзалу та, за словами авторок, символізуватиме паралельний світ. Ідея хвилі пов’язана також і з Миколою Хвильовим — відомим українським поетом, який народився у Тростянці». Молоді архітекторки пропонують переоформити паркувальну зону біля вокзалу, щоб забезпечити швидкий рух пасажирів, які поспішають до потягів, та передбачають на території площі комфортну простору зону очікування, сучасний дитячий майданчик та тихий простір зі штучною водоймою.
Циркуни, Харківська область: ЖИТТЯ ПІД ПОСТІЙНИМИ ОБСТРІЛАМИ БІСНУВАТОГО СУСІДА
Циркуни – один із найбільш постраждалих населених пунктів Харківської області. І найбільш проблемний обʼєкт експериментальної відбудови на сьогодні. Ще наприкінці лютого 2022 року село окупували російські військові, а довгоочікуване звільнення відбулося більш ніж за два місяці – на початку травня. Однак це не принесло місцевим жителям значного полегшення, адже окупація змінилася постійними обстрілами з боку рашистів. Ситуація покращилась лише у вересні завдяки деокупації внаслідок контрнаступу українських військ. Тоді у Циркунах почали поступово відновлювати електро- та газопостачання, а через деякий час повернулася і частина місцевих мешканців, які виїздили під час окупації.
Після включення населеного пункту до експериментального проєкту у квітні 2023 року перед громадою постало важливе завдання – сформувати єдиний реєстр пошкоджень житлових будинків до середини літа. Для цього було створено спеціальні комісії із представниками сільради, і хоча вони розпочали роботу ще у травні, практично одразу стало очевидно, що до встановленого терміну завершити складання реєстру не вдасться. Про причини затримки голова Циркунівської СВА Микола Сікаленко розповів KHARKIV Today: «Одна комісія може обстежити близько 8-10 будинків за день. Це доволі кропітка робота. Тими комісіями, які в нас є, ми будемо працювати дуже довго, а в рамках проєкту ми повинні пришвидшитись, тому ми зараз підсилюємося, ідемо на договірні відносини з будівельниками, щоб нам допомогли в цьому процесі».
Попри старання місцевих мешканців, на початку літа плани з відновлення села опинилися під загрозою. Так, 6 червня начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов висловив припущення, що Циркуни можуть замінити іншим населеним пунктом області для відбудови в межах урядового проєкту. Головною причиною було зростання частоти обстрілів села у травні. Ця новина неабияк засмутила місцевих жителів, адже самотужки відбудовувати житло після руйнувань, завданих ворожими обстрілами, буде дуже складно технічно та фінансово. На щастя, уже 19 червня під час брифінгу в Медіацентрі Україна–Укрінформ Синєгубов заявив, що наразі Циркуни залишаються у переліку населених пунктів, обраних для експериментальної відбудови. За даними Ґвара Медіа, голова місцевої громади Микола Сікаленко підтвердив, що архітектурна майстерня Андрія Пашенька, котра займається розробкою концепції відновлення для Циркунів, продовжує роботу спільно з Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури.
Настя Кириченко, Київ
Фото: Посад-Покровське – Візуалізації: archimatika
Тростянець – Візуалізації: STEM is FEM в Instagram
