«Баба з п’єца». Етногастрономію – в кожну громаду

«Баба з п’єца». Етногастрономію – в кожну громаду

Укрінформ
Етногастрономічний фестиваль «Смак Золотого Потоку» відбувся на Тернопільщині

Чи траплялася вам колись нагода в один день посмакувати стравами, які господині переважно готують у певні дні року, скажімо, до Різдва, Великодня, Маковія, Спаса? Або скуштувати різноманітні, ну дуже смачні наїдки, назви яких ви почули вперше? І все це не лише в один день, а й на одній локації – на відкритому повітрі, у тіні вікових дерев? Не інтригуватиму: є таке місце, де все це можливе.

МАКАРАН, БАЛАБУХИ ТА «БАБА» З П’ЄЦА»

Воно – у Золотому Потоці, селищі міського типу на Тернопільщині, що майже за сто кілометрів від обласного центру розкинулося неподалік Дністра.

Саме тут і відбувся минулих вихідних етногастрономічний фестиваль «Смак Золотого Потоку».

Тож на центральній вулиці селища, де розташована центральна садиба Золотопотіцької ОТГ, вже вдруге провели такий фестиваль, організований за підтримки Програми USAID Ukraine — DOBRE та Західноукраїнського ресурсного центру.

Того дня у Золотий Потік прибули знані господині із 11-ти сіл, які входять в єдину громаду. А приготували вони – немало-небагато, а понад 200 страв!

Наприклад, із села Сокілець господині привезли макаран. Одразу ж скажу, не плутайте цю страву зі звичними макаронами.

- Її приготувати дуже легко, – розповідає учасниця фестивалю Олеся Микуляк. – Берете дрібно нарізане домашнє тісто, відварюєте, проціджуєте, залишаєте, аби вистигло. Окремо заливаємо окропом родзинки, залишаємо їх на 5-7 хв. у воді з цукром, збиваємо 6 яєць, все це змішуємо, додаємо трохи жиру, кладемо у форму – і запікаємо до 40 хвилин у духовці. Можна додавати і яблука, іноді додають м’ясний чи курячий фарш, – каже Олеся, демонструючи свій сокілецький макаран.

А ось іще одна учасниця фестивалю – Галина Григоришин, директор школи із райцентру Бучач, живе у селі Соколів, що належить Золотопотіцькій громаді, тож і вона не могла не приїхати на таке кулінарне свято.

- Я сьогодні тут презентую балабухи, квашені бурячки, є і спечені у печі тертюхи. Балабухи колись переважно готували дівчата на свято Андрія, робили їх увечері. Пропорція один до одного – товчена картопля, домашній сир, яйця, все перемішую із сіллю та перцем, ліплю такі кульки, кладу це все на змащене деко, зверху ще яйцем змащую – і в духовку. Виходять такі смачні запечені кульки, – каже Галина Григоришин.

Серед розмаїття наїдків мою увагу привернула своєю назвою страва «"Баба" з п’єца». Її приготувала Антоніна Кордівська із Золотого Потоку. Каже, що це – традиційна страва селища. Випікається вона обов’язково у печі. Тож готують терту картоплю, додають яйця, терту цибулю, перемішують, ще й часник, перець, сіль, дають усьому цьому встоятися – і кладуть у піч. А згодом витягують звідти «"Бабу" з п’єца»…

«КРЕПЛИКИ» ВІД ВЕСІЛЬНОЇ ГОСПОДИНІ ТА КВАШЕНА РИБА З ДНІСТРА

Перерахувати усі презентовані страви непросто. У майже тисячі гостей цього гастрономічного свята очі розбігалися від домашніх делікатесів. Але назву бодай ще одну страву, яку приготувала для фестивалю відома в окрузі весільна господиня, пенсіонерка Марія Федорончук зі Скоморохів.

– Привезла вареники-«вушка» з грибами – креплики. Бачите, які вони файненькі, маленькі, а всередині – білі грибочки. То мене ще бабця навчила їх робити. У нас ліси навколо, річка близько, все своє, натуральне. М’яса багато не звикли їсти. Городина, лісові ягоди, гриби, все на зиму заготовляємо. Їмо різні каші, бачите, ось тут є така запіканка, рибні різні страви, – розповіла поважна господиня.

Поруч бачу стіл, закладений глибокими тарілками зі стравами, серед яких і рибні.

- То все з нашої дністрової риби. Кажуть, що там її є до 100 видів. То на столі завжди її маємо. І в’ялену, і смажену, а щоб на довше було – квасимо. Для квашення риби беру два літри води, пів літра оцту, 100 грамів солі, заливаю почищену і порізану на шматочки рибу – і в такому маринаді з перцем, сіллю, лавровим листком тримаю добу. Тоді вже можна їсти. Кісточки риби стають настільки м’якенькі, що дитина може ту квашену рибу куштувати, – розповіла Іванна Кринична з Возилова.

ЩОБ ТУРИСТИ ВІДЧУЛИ «СМАК ГРОМАДИ», А ЛЮДИ – ДОХОДИ

Голова Золотопотіцької громади Ростислав Кушик каже, що ідея проведення етногастрономічного фестивалю виникла тоді, коли задумалися – як привернути увагу туристів, отримуючи від їхніх відвідин певний зиск.

- Те, що є навколо нас – гріх було би не показати туристам, тим, хто любить подорожувати. Замок, старий палац, Русилівські водоспади, та що казати – у Дністровському каньйоні є просто дивовижні місця. А якщо до цього всього ще додати автентичні страви, то це ж прекрасно! Мандрівники можуть і наші чудові околиці оглянути, і страв різних скуштувати. Отож, перед тим, як вишукати оригінальні рецепти у всіх наших одинадцяти селах, ми опитали сільських господинь. Попросили допомогти нам експерта, відому дослідницю української кухні Олену Брайченко. І вона відгукнулася на наше прохання. Ми вже бачимо, що такі етно-страви із якісних, екологічно чистих продуктів туристам подобаються. У нас є близько десятка «зелених садиб», де туристи можуть і переночувати, і страви смачні скуштувати. Тож такі фестивалі практикуватимемо й надалі. Вони згуртовують громаду, це набирає розголосу, людей все більше приїжджає до нас, – розповів Ростислав Кушик.

У день проведення фестивалю «Смак Золотого Потоку» презентували й концертну програму – з піснями та театралізованими сценами на тему українських страв. А ще цього дня гості фестивалю і жителі громади побачили відеоролик про туристичну привабливість цього куточка Тернопільщини, де на екрані Юрій Андрухович провів своєрідну екскурсію історичними, природними, заповідними тутешніми місцями і садибами, в яких готують автентичні страви.

Що ж, видно з усього, етногастрономічний фестиваль, який відбувся у Золотому Потоці – лише частинка осмисленої спільної роботи всієї громади. Аби не тільки її гості відчули «смак» громади, а й вона сама – отримувала від подібних проектів і задоволення, і певний достаток.

Олег Снітовський, Тернопіль
Фото – автора

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-