День космонавтики: За невдалий запуск ракети – на Колиму
У Всесвітній день авіації та космонавтики Укрінформ запрошує до Житомира, на батьківщину геніального космічного конструктора Сергія Павловича Корольова. Саме у рідному місті вченого майже півстоліття працює Музей космонавтики його імені.
Сергій Корольов уже давно став брендом обласного центру і конкурентів поки що не має. У Житомирі центральний майдан, вулиця, військовий інститут, а ще різні спортивні змагання названі на його честь.
Кілька років поспіль величезний пам’ятник конструктора навіть одягають у вишиту сорочку в День вишиванки.
Взагалі, локація, де розташований Музей космонавтики, – доволі символічна. Шлях до нього пролягає повз музичну школу ім. Святослава Ріхтера та коледж культури і мистецтв ім. Івана Огієнка, постаті яких теж пов’язані з Житомиром і областю. Минаючи ці будівлі, неможливо загубитися у пошуках космічної екскурсії, адже її орієнтиром буде 22-метрова ракета.
На вході гостей зустрічає відомий вислів «Per aspera ad astra» (Крізь терни до зірок), двері відчиняються автоматично.
А за ними – справжній космос, у темряві мерехтять кольорові небесні світила, а навколо лунає неземна музика.
Там навіть є спеціальні крісла, у яких можна одягнути навушники, заплющити очі й уявити невідомі куточки Всесвіту.
Така атмосфера часто спонукає організаторів різних заходів обирати для їх проведення Музей космонавтики. Саме тут проходить щорічний мiжнародний фестиваль експериментальної електронної музики та сучасного мистецтва «Атом», тут виступав гурт «Фолькнери», і навіть дефілювали моделі, а днями в музеї завершилася виставка «Маестро Космос», присвячена кінорежисерові Сергію Параджанову.
Разом із заступницею директора Музею Галиною Бодашевською ідемо повз вражаючу експозицію «Космос». Пані Бодашевська розповіла, що її оформленням займався колектив художників Київського комбінату монументально-декоративного мистецтва під керівництвом Анатолія Гайдамаки, який нині має звання Народного художника.
Наступного року музеєві виповниться 50. Однак історія появи закладу доволі сумна, адже приводом стала смерть академіка Корольова 14 січня 1966 року.
Тоді всі газети опублікували некролог, який супроводжувала коротенька біографія генія-науковця. Саме з тих рядків світ дізнався про людину, завдяки якій у космос почали запускати спочатку супутники, а потім і пілотовані кораблі.
«Доти ім’я Корольова було утаємниченим, – каже Галина Бодашевська. – Він традиційно публікувався під псевдонімом К.Сергеєв. Єдине, що його вирізняло з-поміж інших – це обидві великі літери в посаді «Головний Конструктор». Розумієте, тоді ж головні конструктори були всюди – від виробництва іграшок до меблів. Натомість Корольов заслужив таку «повагу» з огляду на те, що займався ракето-космічними системами».
Професійна діяльність Корольова розпочалася з ОКБ №1 (особливе конструкторське бюро, – авт.), яким він керував. Тоді його головним завданням було створення ракет для армії та флоту. Оскільки з молодих років учений мріяв про польоти у космос і досить детально вивчив роботи теоретика міжзоряних польотів Костянтина Ціолковського, то розумів, що багато цих ідей зовсім не фантастичні, а цілком реальні для втілення.
Міжконтинентальну балістичну ракету далекої дії, яку успішно випробували у серпні 1957 року, Корольов вирішив використати як ракетоносій для запуску космічних апаратів. Уже 4 жовтня того ж року сконструйована ним ракета винесла на орбіту перший штучний супутник землі. Потім завдяки уродженцю Житомира відбувся перший політ на орбіту супутника із собакою на борту, перший запуск автоматичних міжпланетних станцій на Місяць, Венеру та Марс. Сконструйований Сергієм Павловичем космічний корабель «Союз» досі транспортує екіпажі на Міжнародну космічну станцію.
У радянські часи ретельно приховувався один із трагічних фактів біографії Корольова. Його арештували після невдалого випробування ракети і відправили відбувати покарання на Колиму. Він вижив, повернувся і став генеральним конструктором.
СВІТОВА СЛАВА ЖИТОМИРА
«За життя Корольова ніхто не надавав значення тому, що він народився у Житомирі, де прожив тільки півтора року і потім жодного разу сюди не приїздив. Дитинство Сергія Павловича минуло в Ніжині, потім були Київ, Одеса, Москва. Коли ми у 1966 році дізналися, що він пов'язаний із Житомиром, це сповнило гордості за наше місто. Варто тільки подумати, що тут на світ з’явилася людина, завдяки якій у космос літає весь світ! Тоді всі загорілися ідеєю створити музей.
На щастя, зберігся будинок №5 на вулиці Дмитрівській, де народився Корольов, а його мама поділилася своїми спогадами», – розповіла заступниця директора музею.
На відкриття меморіального будинку-музею Сергія Корольова 1 серпня 1970 року до Житомира приїхали мама конструктора Марія Миколаївна, а також донька Наталія та онук Андрій.
Там, у трьох кімнатах зберігаються оригінальні речі родини Корольових, а в четвертій – особисті костюм, капелюх, портфель, олівці, логарифмічна лінійка, фотоапарат та книги конструктора.
Особливої аури рідному дому Сергія Корольова додає музейна кицька Маня. Чорна, мов недосяжна галактика, вона підморгує зеленими очицями й проводить відвідувачів кімнатами. До гостей вона звична і муркоче, коли її гладять.
Численні візити до музею космонавтів і науковців, а також співпраця із підприємствами, де свого часу працював Сергій Корольов, сприяли появі нових експонатів. Багато таких подарунків мали великі розміри, тому потребували приміщення, де б їх не просто зберігали, а й показували. Так 1 червня 1991 року навпроти будинку-музею відкрилася експозиція «Космос». Відтак обидва об’єкти і створили в комплексі нинішній Музей космонавтики ім. С.П. Корольова.
«Такого музею космічного профілю, як у Житомирі, в Україні більше немає ніде. Звісно, є авіаційно-космічні заклади, але наша колекція – унікальна», – підкреслює Галина Бодашевська.
Перлина музейної колекції – це капсула космічного корабля «Союз-27», яка побувала у космосі.
Вгорі можна розглянути виставковий зразок у натуральну величину супутника «Ореол-3», котрий створювали на підприємстві у Дніпрі для дослідження Північного сяйва.
Крім того, є тут натурний зразок місяцехода та макет спускного апарата «Венера-7».
На вітринах можна побачити справжній аварійно-рятувальний скафандр, який належав космонавту Артюхіну та ще чимало іншого спорядження астронавтів. Утім, як кажуть музейники, космічна мода мінлива, тому на зміну багатьом речам приходять сучасні вдосконалені атрибути.
Не меншу цінність для експозиції становлять книги, рукописи та автографи. До речі, усі відомі відвідувачі залишають на пам’ять свої письмові відгуки про музей.
Автограф Леоніда Каденюка тут уже став своєрідною реліквією.
Два найбільші експонати представлені надворі – це корпус військової ракети середньої дальності Р-12, виготовленої в Дніпрі, та геофізична ракета, яку сконструював Сергій Корольов.
ТАМ, ДЕ ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ ДИТЯЧІ МРІЇ
За словами Галини Бодашевської, 70% відвідувачів музею – це дошкільнята, учні та студенти. Звісно, виникає логічне запитання: як мотивувати дітей прийти сюди, коли зараз одним дотиком пальця за лічені секунди можна дізнатися про космос із будь-якого гаджета.
«Ми розповідаємо дітям і молоді про особистість Корольова так, аби у них з’явився поштовх іти до своєї мрії. У будинку-музеї вони дізнаються про дитинство і шлях Сергія Павловича до мети, а в експозиції – про те, чого він досягнув. Після екскурсії у нас більшість дітей кажуть, що хочуть стати космонавтами. Зараз усі знають про Ілона Маска, а от у Житомирі є музей, де можна дізнатися, з чого починався космос», – пояснила співрозмовниця.
Найменших відвідувачів музею розважає робот Мекканоїд, який розповідає про Леоніда Каденюка, а ще – їздить і ритмічно танцює. Окрім екскурсій для дітей тут проводять інтегровані уроки, квести, ігри, майстер-класи із виготовлення космічних ракет.
12 квітня тут традиційно визначать переможців міжнародного конкурсу дитячого малюнка «Кольори всесвіту» та конкурсу для обдарованих астрофізиків Житомира «Лабораторія Всесвіту».
Ірина Чириця, Житомир
Фото та відео - автора
