У 20 справах про розгін студентського Майдану спливає термін давності - прокурор
Про це розповів в інтерв’ю Укрінформу прокурор у “справах Майдану” Іван Бабенко.
“Проблема у тому, що згідно Кримінального кодексу, термін давності у справах стосовно тяжких злочинів становить 10 років. Зараз фактично спливають строки давності у низці кримінальних проваджень, у тому числі тих, які стосуються подій застосування насильства та розгону студентського Майдану. Якщо бути точним, то після 30 листопада спливають терміни давності у всіх 20 кримінальних провадженнях, що розглядаються у судах першої інстанції, предметом розгляду яких є події 30 листопада 2013 року”, - сказав він.
У результаті, додав Бабенко, 31 обвинувачений у цих справах може бути звільнений від кримінальної відповідальності, навіть попри те, що було доведено вчинення злочинів проти студентського Майдану.
Зокрема, це стосується справ за фактом перевищення влади та службових повноважень, що супроводжувалося насильством, перешкоджання мирним акціям протесту і вчинення службових підроблень, коли складалися рапорти про затримання, до яких вносилися неправдиві відомості.
Наступного року спливає строк давності у справах, які стосуються подій січня і лютого 2014 року в частині тяжких злочинів.
Виключенням є провадження, де обвинувачені ухиляються від органів досудового розслідування. У них термін давності призупиняється. Однак справи за фактами вбивств, де покарання передбачає довічне позбавлення волі, а також злочинів проти державності терміну давності не мають.
Прокурор розповів, що загалом терміни спливають у близько 60 “справах Майдану”.
“Маємо чесно констатувати, що через тривалий розгляд справ у судах, різноманітні зловживання адвокатів фігуранти хоч і були притягнені до кримінальної відповідальності, але уникнуть покарання”, - зазначив Бабенко.
За його словами, у контексті закінчення терміну давності у “справах Майдану” є два варіанти розвитку подій. Перший - коли особа, щодо якої слухається справа при настанні 10-річного терміну має право подати заяву до суду і клопотати про її звільнення від кримінальної відповідальності. При цьому суд виносить ухвалу про звільнення такої особи від кримінальної відповідальності.
Другий варіант – коли особа вважає себе невинуватою у вчиненні злочину, хоче реабілітуватися і вимагає завершення розгляду справи в суді. У такому разі суд після подальшого розгляду справи ухвалює вирок, яким особу визнає винною або навпаки - вину у вчиненні злочину недоведеною. Винних суд звільняє від покарання за строками давності.
Прокурор зазначив, що після 30 листопада ексголова КМДА Олександр Попов, справа якого розглядається в Шевченківському райсуді з 2015 року, отримає право клопотати про її закриття за терміном давності.
Однак у справах відносно колишніх секретаря РНБО Андрія Клюєва і його заступника Володимира Сівковича перебіг давності зупиняється, оскільки вони переховуються від органів слідства.
За словами Бабенка, відповідальність за розгляд справ у судах несуть судді, зокрема головуючий суддя у конкретній справі. Також сторона захисту часто користується певними шпаринами в законодавстві і затягує судовий процес.
Нагадаємо, у ніч з 29 на 30 листопада 2013 року на Майдані Незалежності відбувся силовий розгін спецпідрозділом “Беркут” студентів, які протестували проти рішення уряду зупинити підготовку до Угоди про асоціацію з Євросоюзом. На Майдані Незалежності тієї листопадової ночі перебувало до 400 протестувальників. У результаті наступу силовиків десятки людей були жорстоко побиті, серед них багато студентів, чимало з них приїхали з інших областей України. У МВС розгін протестувальників пояснювали провокаціями з їхнього боку.
За даними правоохоронців, за результатами тих злочинних дій було витіснено за межі площі більше 300 осіб, загалом були побиті 84 особи, з них 17 студентів.
У листопаді 2015 року у Генпрокуратурі повідомили, що розгін активістів 30 листопада 2013 року ініціював особисто експрезидент Віктор Янукович, організували його ексголова МВС Віталій Захарченко та тодішній секретар РНБО Андрій Клюєв.
