Щоб нашому роду не було переводу

Війна Москви проти України почалась обранням Віктора Януковича,  фактично московського агента, президентом України у 2010 році. Він, зокрема. зневажив Голодомор 1932-33 вибіленням Кремля за цей злочин та продовжив колоніальну присутність московської бази у Севастополі на додаткових двадцять п'ять літ. 

Внутрі Російської Федерації Кремль почав ліквідовувати зорганізоване українське життя у РФ. Крок за кроком зліквідовано всі центральні і, крім однієї чи двох,  регіональні або тільки місцеві українські організації у РФ. Цю першу фазу війни Володимир Путін програв. бо український народ спротивився, влаштував Революцію Гідності та прогнав байстрюків, але не усіх.

Кремль розпочав другу фазу війни захопленням Криму та війною на Донбасі, використовуючи українську військову слабість та Західне умиротворення. Щойно тоді Україна стала в опір. Але новий Президент України був більше зацікавлений власним бізнесом, ніж розбудовою МЗС, де працювали кадри Костянтина Грищенка. На диво всім, крім Президента, Володимир  Єльченко став Постійним представником України в ООН. де ніхто з ним не рахувався.  Один позитив, що війна на Донбасі вимагала участі та розвитку Збройних Сил України. Але МЗС не застосовувало будь-якої стратегії боротьби з Кремлем, крім періодичних заяв, а тим більше захисту українців, де б вони не проживали, і не проявило належного зацікавлення справою українців в РФ.

Але не треба дивитися тільки на МЗС. Подібне стосується і Світового конгресу українців, який дуже літепло займався захистом української громадськости у РФ. За останніх п'ятнадцять років ніхто з СКУ не відвідав українську громаду РФ. Ця ігнорація почалась далеко до початку війни у 2014 році.  Москалі розуміють слабість чи пасивність і це використовують. Особливо москаль, вихованець московських спецслужб. Для підкреслення цього Москва включила СКУ до списку небажаних організацій. СКУ розпочав судові процеси з наміром остаточного вирішення цього питання у Страсбурзькому суді. Де цей процесс, сьогодні невідомо. Під тиском російської влади українські центральні організації в РФ зложили заяви виходу з СКУ. З початком повномаштабної війни   у 2022 році та ФСБ-івківських шантажів та розшуків серед українських активістів,  багато молодших українських активістів в РФ втекли з Росії. Але залишились древні. Декілька з них, незважаючи на власну небезпеку, вирішили взяти участь у наступному Конгресі СКУ, наміченому на жовтень ц.р. у ролі гостей чи спостерігачів.  Одначе на недавніх нарадах провід СКУ вирішив не приймати  українців з РФ на Конгресі СКУ. 

Правда, чому таке запрошення повинно піти – це моральний, не статутний чинник символічного захисту, за словами Тараса Шевченка, обняти найменшого брата. З того брата немає фінансового зиску, і Президентові СКУ не потрібен знімок з цими братами, бо це не принесе жодної бляшки.

Українська влада, часто критикована патріотами, скріпила свою національну гідність від часу активної війни з 2014 року. Я ніколи не забуду розмову у травні 2014  з російськомовним головою одної сільської ради у Харківській області за вісім кілометрів від кордону з РФ. Він сказав, що Путін зробив з нього бандерівця. 

У розпалі повномасштабної війни Президент України мабуть найкраще проявив роль української держави як захисника кожного українця – від найбільшого до найменшого. Він дав і дає відсіч москалям. Він за вибором як Президент всього народу прийняв свою українську національність з глибоким змістом, він з'єднався  з народом України. Сьогодні відмічає національні а також релігійні свята. Для нього і таких, як він, Україна є українською і християнською за традицією,  а також і матір’ю для кожного українця, який проживає на території України. Він вірить, що він Президент усіх українців – чи вони живуть в Україні, чи ні. Тому кількаразово він звертався і буде далі звертатися до українців, де б вони не проживали, допомогти захищати наш рідний дім і по можливості надавати допомогу та підтримку всім українцям.

От духовне значення уже недалекого відзначення річниці нашої державної незалежності. Це відзначення будуть відбувати не тільки наші брати і сестри в України сьогодні у дуже важких і часто небезпечних обставинах, але також великі і скромніші українці у Західних країнах і не менше – наші бідні брати і сестри у РФ, Казахстані, Вірменії, Білорусі і т. д. 

Тут урок також для СКУ напередодні Конгресу. Чи СКУ буде світовим об'єднанням українців, які проживають поза Україною, і чи провідники СКУ  готові до активної боротьби з історичним ворогом українців, а чи СКУ далі обмежуватиметься знімками та заявами? 

От коли б усі українці розуміли потребу нашого духовного єднання, тоді дійсно нашому роду не було б переводу. І був би син, і була б мати і були б люди на землі.

Аскольд Лозинський

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства