Соціологічні опитування – довіряй, але перевіряй

Неупередженість при поданні соціологічних опитувань слугує певним запобіжником від створення однобокої картини світу. Вимоги до повноти та об’єктивності подачі інформації є одними з ключових в питаннях, що становлять суспільний інтерес. Наприклад, у передвиборчий період, часи пандемії чи ескалації російської агресії в Україні.

Хоча повідомляється, що українці стали менше довіряти соціологам, без вивчення громадської думки у сучасному суспільстві не обійтись. Про те, що можуть зробити медіа для відновлення довіри, публікуючи соціальні опитування та на що звертати увагу споживачам інформації в тих чи інших рейтингах, детальніше в цій колонці.

УКРАЇНЦІ СТАЛИ МЕНШЕ ДОВІРЯТИ СОЦІОЛОГАМ – ГОВОРЯТЬ СОЦІОЛОГИ

Як повідомляє Українська правда, українці стали менше довіряти соціологам. Парадоксально, але про це говорять самі ж соціологи. Хоча за рівнем довіри останні все ще випереджають інші соціальні інституції, зокрема ЗМІ та владні структури.

Так, рівень довіри українців до соцопитувань знизився – наприкінці 2021 року даним соціологічних організацій, які вже давно працюють, довіряли 37% респондентів, тоді як у грудні 2020 році таких було 41%. Це результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного 3-11 грудня 2021 року.

За словами гендиректора КМІС, професора НаУКМА Володимира Паніотто, за рівнем довіри соціологи поступаються армії, волонтерам та церкві, але випереджають інші соціальні інституції і групи (зокрема, ЗМІ та владні структури).

Водночас головними причинами зниження довіри Паніотто називає:

► діяльність псевдо-соціологічних компаній, які оприлюднюють фейкові дані;

► низький рівень соціологічної культури політиків і журналістів, які плутають різні види рейтингів, порівнюють різні види опитувань;

► брудні політтехнології, коли політичні сили через підконтрольних політологів, ЗМІ і блогерів свідомо знищують довіру до професійних компаній, якщо результати опитування вони вважають невигідними для своєї політичної сили.

НА ЩО ЗВЕРТАТИ УВАГУ МЕДІА ТА СПОЖИВАЧАМ ІНФОРМАЦІЇ В СОЦІОЛОГІЧНИХ ОПИТУВАННЯХ?

1. Під час використання соціологічних опитувань медіа мають зазначати: повну назву організації, що проводила опитування, замовники опитування, час його проведення, територія, яку охоплювало опитування, розмір та спосіб формування соціологічної вибірки опитаних, метод опитування, точні формулювання питань, можливу статистичну похибку.

2. Журналістам важливо керуватися пунктом 11 Кодексу етики українського журналіста: «Не допускається таке вибіркове цитування соціологічних досліджень, яке призводить до викривлення змісту. Журналістські опитування громадян не повинні фабрикуватися з метою отримання наперед визначеного результату».

3. Не інтерпретувати результати опитувань на чиюсь користь, оскільки журналісти в новинних матеріалах повинні утримуватись від власних прогнозів, оцінок чи інших коментарів щодо результатів оприлюднених досліджень.

4. Залучати незалежних експертів для тлумачення результатів опитувань громадської думки. Радимо користуватися Рекомендаціями щодо принципів запрошення гостей і титрування експертів в інформаційно-аналітичній журналістиці, які підготувала Незалежна медійна рада.

5. Утримуватись від цитування результатів соціологічних опитувань, проведених неперевіреними компаніями або такими, що не розкривають усі дані, передбачені законом. У цьому випадку помічним буде проєкт «Продавці рейтингів» з базою псевдосоціологів та прихованих піарників від редакції «Тексти».

Важливим критерієм професійної організації є членство в Соціологічній асоціації України (САУ). На думку, «Текстів» саме таким організаціям слід довіряти журналістам та громаді.

Станом на січень 2021 року акредитованими членами САУ є такі організації:

● Громадська організація «Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка»; 

● Соціологічний факультет Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна;

● Східноукраїнський Фонд соціальних досліджень Київський міжнародний інститут соціології (КМІС); 

● Дослідницька компанія «ГфК Юкрейн» (GfK Ukraine);

● Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова (Центр Разумкова); 

● ТОВ «Kantar TNS Ukraine» (Компанія ТОВ «Тейлор Нельсон Софрез Україна», TNS в Україні);

● «Центр соціальних та маркетингових досліджень SOCIS»; 

● Соціологічна група «Рейтинг»; 

● Дослідницька агенція «Fama» Громадська організація «Центр „Соціальний моніторинг“».

● Також об’єктивні дані оприлюднює Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва (науковий директор — Олексій Гарань), який не є соціологічною службою у класичному розумінні, а виступає посередником між громадськістю та соціологічними фірмами.

Детальні рекомендації щодо поширення медіа інформації про результати соціологічних опитувань Комісія з журналістської етики, як орган саморегуляції журналістів та редакцій, подає у своєму Пораднику «Висвітлення виборів в Україні». Ці рекомендації актуальні не тільки під час виборчого процесу. Вони будуть корисними журналістам та редакторам при щоденній підготовці матеріалів.

Якщо ви, як споживач інформації, зіштовхнулись з некоректною інформацією при подачі соціологічних опитуваннях у медіа, вважаєте, що вони вводять вас в оману, подавайте скаргу на роботу журналістів до Комісії з журналістської етики. Зробити це можна через онлайн-форму на нашому сайті.

Єлизавета Кузьменко, членкиня Комісії з журналістської етики

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства