25 березня: народний календар і астровісник

Сьогодні Симеона Нового Богослова, автора дивовижних за красою і духовною глибиною гімнів. Упродовж століть праці преподобного не видавалися і були відомі тільки за рукописами. Хранителем духовної спадщини цього святого було афонське чернецтво. Вперше вони були надруковані лише наприкінці ХVІІІ століття, у новогрецькому переказі Діонісія Загорійського, який добряче «відредагував» святого отця, боячись, що звичайному християнину настанови Симеона видадуться незрозумілими. У ХІХ столітті був зроблений російський переклад цієї праці єпископом Феофаном, який, у свою чергу, теж відцензурував попередню працю. Тож від Симеона Нового Богослова мало що залишилося. Сплеск інтересу до праць Симеона виник у 70-х роках ХХ століття на Афоні, потім поширився Європою. Одним із перших, хто заново його переклав, був архієпископ Василій Кривошеїн. Надихався працями Симеона і отець Софроній Сахаров – учень і послідовник преподобного Силуана Афонського. Доля ж самого Симеона була складною. Наприкінці життя він – колишній очільник монастиря – став вигнанцем. Сучасники не розуміли і навіть боялися його абсолютної відданості Богу, його богонатхненних експресивних осяянь, одкровень і видінь, і тієї щедрості, з якою він беззастережно ділився з ближніми...

Прикмета на сьогодні така: якщо проліски або лісові фіалки розкриють свої «очка», буде добра погода, а коли їхні бутони закриті й припалі – наближається негода.

З іменинами вітайте Григорія, Олександра, Івана і Костянтина.

12-13 місячні дні, Місяць росте, він у Левові, через три дні повня. Період дуже непростий. Венера «даватиме жару» разом із Сонцем в Овні. Марс із Сатурном шукатимуть спільну мову, але чи знайдуть її?.. Будьте уважні до дрібниць і до власного здоров’я. Цього дня годиться казати добрі слова і дарувати подарунки. Але лише потрібні та від щирого серця. Якось один чоловік, який дуже давно не бачив свого давнього приятеля, вирішив навістити його, поїхати в гості. Товариш жив у далекій спекотній країні. «Який подарунок тобі привезти?», – запитав чоловік. Той помовчав, а потім відповів: «Я люблю тихий літній дощ і веселку в небі». Невдовзі друзі зустрілися. Одного дня вони сиділи, розмовляли, згадуючи минуле, і раптом пішов тихий дощ. Уперше за декілька місяців. І веселка засяяла в їхніх серцях…

Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії України, найхолоднішим цей день у Києві був у 1895 році: – 14,3°; а найтеплішим у 1921 – +20,3°.