Українські альпіністи: найдраматичніше сходження на Еверест

Є категорія визначних особистостей в Україні, про яких мало хто знає. Точніше знає невелике коло людей – мужніх, скромних, небалакучих. Вони свідомо нехтують популярністю, хоча, як ніхто інший, часто рятують друзів у найекстремальніших ситуаціях. Інакше не можуть, і їм байдуже, що скажуть у відповідь: «Дякую!», чи «Спасибо!», чи «Mersi». Це – мандрівники, туристи, альпіністи, гімалаїсти... Одним словом – романтики, чи не останні із могікан. Окрім пісень В.Висоцького, вони біля багать співають свої. Їх не почути в концертних залах, хіба що інколи біля Золотих Воріт у Києві з уст старшеньких за віком бардів, до яких у той вечір завітав пісенний настрій.

23 травня ТСН на каналі 1+1 повідомила, що «закінчилась чи не найдраматичніша мандрівка останніх років. Українські альпіністи, які підкорили Еверест, повернулися додому. Один із спортсменів обморозив руку та ногу, тимчасово втратив зір і міг загинути на висоті майже 7 тисяч метрів. Але друзі товариша не кинули. «Вони провели додаткову ніч серед буревію в одному наметі, маючи при температурі  близько 50 градусів морозу один спальний мішок на трьох. «Українці Роман Городечний, Тарас Поздній та Дмитро Семеренко піднялися на найвищу гору в світі й встановили кілька національних рекордів», – повідомила диктор ТСН.

Якщо у спільному умовному генетичному коді українців є такі складові, що дозволяють робити подібні досягнення, то це предмет наслідування. Ви не помітили, що альпінізм поширений в успішних країнах, і ніколи – в недорозвинутих (Непал – виняток, що підтверджує правило)?

Еверест (Джомолунгма) – магніт,  що притягує сміливців усього світу. Вважається, що її висота сягає 8848 метрів над рівнем моря. Точні дослідження американців вказують на 8850 м, точні дослідження китайців – на 8844 метри, але усі сходяться на тому, що гора може трішки підійматися, після землетрусу – опускатися і навіть відхилятися вбік, як жива істота. Постійною є її суворість та неприступність для непідготовлених.

Газета "Wprost", висвітлюючи трагічну експедицію польських гімалаїстів, яким захотілося підкорили найвищі вершини саме в зимовий період, виражала спільний сум поляків після загибелі одного спортсмена. Водночас газета навела дивовижні приклади альпіністських буднів.

У цьому сезоні, що почався у березні, влада Непалу дозволила виходи на маршрути до вершини Джомолунгми 340 закордонним альпіністам. Для допомоги та більшої безпеки їх супроводжують витривалі місцеві шерпи. Однак без трагічних випадків не обходилося ніколи. 36-річного японця Н.Курікі знайшли мертвим у наметі на висоті 7400 метрів. Виявилось, що це була його восьма невдала спроба дійти до вершини. У 2012 році він провів два дні у сніговій ямі на висоті, близькій до мрії  – 8200 м, після порятунку йому ампутували кінчики 10-и пальців рук. Але магніт гори притягував і далі...

Нещодавно 69-річний Хіа Бою з Китаю підкорив найвищу вершину. Досягнув цього всупереч серйозному каліцтву, отриманому після легковажного ставлення до гори. Мав з нею свої рахунки і, нарешті, переміг її. Перший раз Хіа Бою пробував піднятись на Еверест у віці 25 літ. Спроба виявилось невдалою, а він сам заплатив за юнацькі марення відмороженням та ампутацією обох ніг трохи нижче колін. Потім було ще 4 провальних спроби. П'ята – таки вдалася!

Гордість сина не мала меж: «Мій тато здобув Еверест о 8.25 за непальським часом! Він зреалізував свою 40-річну мрію!» – розіслав повідомлення по соцмережах гордий син.  Пізніше його співвітчизники взнали, що батько перед сходженням виграв ще одну битву. Він відсудив у Вищому Суді Непалу саму можливість свого маршруту, оскільки влада країни раніше заборонила з метою безпеки інвалідам, неповнолітнім, людям з поганим зором та одинакам підйом на гору.

У цьому сезоні встановили рекорд дві британські пари, організувавши найвище у світі Dinner-Party. Молодята спочатку піднялись на вершину, а потім, спустившись на 1,5 км вниз, одягнули смокінги та бальні плаття та скуштували святковий обід. Вишукані блюда, шампанське та шоколадний десерт доставили із відомого ресторану Ноттінгема (2 зірки Мішеліна). Здійснили такий захід альпіністи не з марнослав'я. Усі доходи від фото-, кіносесіі, медійного розголосу, тощо були надіслані в поміч постраждалим від землетрусів жителям Непалу. Сама ексцентрична акція продемонструвала разючу відмінність у житті мешканців Старої Європи та сімей мужніх шерпів. Знаючи про здатність англійців неочікувано робити благодійні справи, можна стверджувати, що резонанс від party відгукнувся лавиною добрих справ на користь місцевих жителів.

Як же такі приклади контрастують із польотами українських політиків на т.зв. молитовні сніданки в США. За великі гроші летіти через океан, аби лиш здалеку поглянути на голову Трампа? Чи йому гроші потрібніші, ніж рятівникам-шерпам?

Джомолунгма і Олімп. Дві різні вершини, різні цінності, різні люди, які туди прагнуть. Одне є спільне – спускатися з вершин значно небезпечніше, ніж туди забиратись. Спроби сходження на Олімп ми спостерігатимемо впродовж наступного року. А нині запам'ятаємо імена справжніх, не міфотворних, героїв. Українські альпіністи: Роман Городечний зі Львова, Тарас Поздній із Дніпра та Дмитро Семеренко з Києва.

Сергій Шевчук

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства