Підрив Каховської ГЕС підняв з мулу столітні артефакти

Зброя, якою воювали козаки під час російсько-турецької війни, століттями лежала на дні Дніпра поблизу острова Хортиця. Після того як росіяни підірвали Каховську ГЕС, ці та багато інших артефактів опинились на поверхні. Співробітники Національного заповідника «Хортиця» знайшли близько трьох тисяч експонатів, зокрема піхотну зброю XVII–XVIII століть. Речі, укриті шаром піску, глини та пошкоджені корозією, почали швидко псуватися, отже, потребували швидкої реставрації чи хоча б правильного зберігання. 

Кореспонденти Укрінформу побували в реставраційному ангарі, де фахівці намагаються «продовжити життя» унікальним знахідкам.

УРЯТУВАТИ ЗІПСОВАНЕ

Реставратор Національного заповідника «Хортиця» Андрій Денисенко працює у невеликій майстерні за допомогою скальпеля та алмазного бора. 

- Інструменти чи то хірурга, чи то стоматолога, – кажу. 

- Так і є. А ще – кропітка робота, яка займає багато часу, – відповідає.

Нині він реставрує кілька мушкетів доби козацтва. Їх знайшли поблизу Хортиці, але в різні часи. На жаль, збереглися мушкети не повністю.

- Переважно до нас доходять лише стволи. Замків, приклада немає. Це – доволі велика та важка піхотна зброя. Якщо порівнювати із сучасною, то десь 12-й калібр мисливської зброї. Це автомат тих часів, з яким йшли «шеренга на шеренгу», коли до цілі – метрів 100. Зброя не точна, але на той час нічого ліпшого не було, окрім снайперських гвинтівок. От вони були дуже точними, але дуже дорогими, а ще – важкими, – каже Андрій.

Він показує один зі стволів, який знайшли в 70-х роках минулого століття під час експедиції на Хортиці. Зауважує, що за радянських часів проводили «реставраційні роботи», які добряче псували знахідки. 

- Предмети просто замочували в кислоті. Після таких «реставрацій» дуже важко щось врятувати, бо залишається тільки залізо, клеймо не зберігається. Власне, нічого вже не зберігається, – розповідає Андрій.

Показує другий артефакт – мушкет, датований 1735–1739 роками. Його знайшли влітку 2023 року на узбережжі Хортиці.

- Це – піхотний російський мушкет часів російсько-турецької війни. Такі були на озброєнні російської армії, але ними користувались і козаки. Метал товстий, але зігнутий, – невідомо, за яких обставин він деформувався. Теоретично його можна вирівняти, але під час реставрації будемо дивитись на стан металу, аби не зіпсувати. Усувати деформацію – наша робота, пробуватимемо відновити геометрію, – коментує реставратор.

За його словами, на цьому мушкеті, найпевніше, не буде декоративних елементів, але клеймо – цілком ймовірно.

ВАЖЛИВА РОБОТА, АЛЕ НЕ ДЛЯ СЛАВИ

Науковець взяв скальпель та дуже обережно, міліметр за міліметром, почав знімати «зайві» шари. Іржа то перетворюється пісок, то відходить цілими шматками. Але деякі ділянки зовсім не піддаються очищенню – там працюватиме бормашинка.

- Усередині найскладніше буде працювати. Якщо почистити ззовні можна і за добу, то всередині – десь за чотири. В реставраційному центрі в Києві не хочуть брати на реставрацію такі речі, бо на них імені не зробиш. На атестацію для підвищення категорії таке теж не можна подати, адже подібних речей – багато. Майстра як реставратора розкривають чеканка, пайка, відновлення інкрустації, а тут нічого такого немає, – ну на чому тут ім'я робити? Але ж реставрувати потрібно, такі речі рятувати теж треба, – каже Андрій.

Національний заповідник Хортиця – один із небагатьох українських музеїв, який може похвалитися розвиненою реставраційною інфраструктурою. Перші запорізькі реставратори атестувались ще в 2015 році. Тепер тут працює команда з шести фахівців, які реставрують дерево, метал, кераміку, живопис. Загалом в Україні – не більше 200 реставраторів, і це – за всіма напрямами діяльності.

ЗБЕРЕЖЕНА ІСТОРІЯ

Андрій показує відреставровані знахідки, що є готовими музейними експонатами: амфору, елементи кріплень човнів і знову ж таки – мушкет.

- Його так само вимочували в кислоті, поверхня вже відновлена після радянської реставрації. Все вичищав скребками, а всередині – шомполом, бо там річ узагалі була непочищена, мала додаткову корозію, – пояснив науковець.

Загалом подібних мушкетів знайдено чимало. Це пояснюється тим, що під час російсько-турецької війни на Хортиці стояла російська армія. Раніше там знайшли і перепоховали рештки понад 50 російських солдат.

Крім того, поблизу Хортиці далі знаходять залишки старовинних човнів, фрагменти посуду та зброї, побутові речі від бронзової доби до часів античності та козацтва.

Деякі експонати, цікаві з історичного погляду, науковці намагаються придбати на різних сайтах для колекціонерів. Так, наприклад, знайшли козацьку сокиру. Кажуть, що не можуть пройти повз такі речі, адже розуміють, що вони мають бути не в приватних колекціях, – їх слід реставрувати й передати в музеї.

Ольга Звонарьова
Фото Дмитра Смольєнка