Зруйноване житло: чому миколаївці не поспішають за компенсацією
У Миколаєві внаслідок обстрілів, які здійснили російські варвари, знищено або пошкоджено 1120 багатоквартирних та понад тисячу приватних житлових будинків. Із них більше 30 багатоквартирних та близько 100 приватних відновити неможливо. Це – суха статистика, якою оперують посадовці. Але за нею – біль людей, які втратили своє житло.
ДЕМОНТУВАТИ НЕ МОЖНА ВІДБУДУВАТИ
Страшну ніч 30 вересня минулого року мешканці будинку №54 на вулиці Крилова запам’ятають назавжди. Тоді ворог ракетою атакував їхню десятиповерхівку на 280 квартир. Із семи під’їздів руйнувань зазнали два – шостий та сьомий. Але найбільше постраждав саме крайній, де ракета зруйнувала квартири на трьох горішніх поверхах.
Мешканці десятиповерхівки кажуть, що коли сталася біда, їм заборонили повертатися у свої квартири та відключили усі комунікації. Кому зовсім не було куди податися, запропонували маленькі кімнатки у давно не ремонтованому гуртожиткові. Тож більшість із них роз’їхалися хто куди: одні – орендують житло, інші – туляться у знайомих та родичів.
Уже через декілька днів з’явився акт обстеження пошкоджень багатоповерхівки. «Будинок має значне пошкодження цілісності несучих та огороджувальних конструкцій, але фундаменти візуальних пошкоджень не мають. Враховуючи це, з метою встановлення подальшої безпечної експлуатації рекомендуємо провести інструментальне обстеження сертифікованим спеціалістом», – ідеться в акті.
17 листопада 2022 року на замовлення Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради було складено технічний звіт про стан будинку. Висновки цього звіту зовсім не втішили мешканців.
«Згідно з постановою №474 від 19 квітня 2022 р. “Про затвердження Порядку виконання робіт з демонтажу об’єктів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів”, об’єкт вважається аварійним, на якому внаслідок впливу зовнішніх факторів може відбутися руйнація у значному обсязі конструктивних елементів, у зв’язку з чим відновлення секції 2 (під’їзду 6) є можливим (не ускладненим), а секції 1 (під’їзду 7) є неможливим (ускладненим), потребує демонтажу», – зазначено у звіті.
Оперуючи цим документом, міська влада внесла сьомий під’їзд будинку на вулиці Крилова до переліку тих, які підлягають демонтажу. Тому жодних відновлювальних робіт у інших постраждалих під’їздах ніхто не проводив.
Але мешканці зруйнованого під’їзду – а це 40 квартир, де проживало 112 людей – категорично не погодилися з таким розвитком подій. На їхню думку, експертиза була зроблена поверхнево. Вони кажуть: ті, хто її проводили, пройшлися будинком, подивилися, cфотографували і лише на основі цього зробили висновок про демонтаж. Жителі зауважують: у будинку навіть не встановили так звані маячки, за якими можна було б спостерігати за руйнуваннями та проаналізувати, як поведе себе шостий під’їзд, коли розбиратимуть сусідній, сьомий.
«Висновок про демонтаж сьомого під’їзду і ремонт шостого не підтверджений розрахунками, – каже представниця ініціативної групи зі збереження будинку Людмила Осіпішина. – Більшість квартир вціліли, вони у нормальному стані. Крім того, обидва під’їзди – це один суцільний блок зі спільним фундаментом. Один від одного вони відділяються лише міжкімнатними стінами. У нас навіть балкони спільні. Як можна розібрати один під’їзд, не пошкодивши інший?»
Відключений від опалення і комунікацій, з непокритим дахом, зруйнований під’їзд простояв уже більше року. У деяких квартирах навіть вціліли віконні рами та балконні двері. Але час у таких випадках – не на користь будинку. Чим довше він стоїть, тим імовірніші подальші руйнування під впливом погоди та інших зовнішніх чинників.
НАДІЯ НА НЕЗАЛЕЖНУ ЕКСПЕРТИЗУ
Мешканці багатоповерхівки почали вимагати повторної незалежної експертизи, яка б врахувала всі нюанси, зокрема – як змінилися конструкції будинку через рік. Місцева влада наполягає на своєму. «У нас є будинки, які мають бути розібрані, бо не підлягають відновленню. Але їхні мешканці проти. Вони чомусь вважають, що земельні ділянки там дуже привабливі і їх хтось хоче використати з власною метою. Це абсурд. Але поки сто відсотків жителів не погодиться, ми нічого робити не можемо. Це їхня позиція і їхня справа, кому вони зроблять гірше? Є державна програма компенсації втраченого житла, під яку Світовий банк видає кошти. Думаю, якщо люди побачать, що це працює, то невдовзі погодяться. Але боюсь, щоб не було пізно», – прокоментував ситуацію міський голова Олександр Сєнкевич.
Мешканці зруйнованого будинку на вулиці Крилова збирають кошти на проведення ще однієї незалежної експертизи. «34 квартири із 40 з нашого під’їзду зібрали гроші, хоч це дуже непросто, бо треба заплатити 256 тисяч гривень. А у нас мешкає чимало пенсіонерів, дітей, людей з інвалідністю. Тож просимо допомоги у небайдужих. Ми вже внесли аванс і замовили технічний звіт у незалежного експерта, який працює на базі науково-дослідної лабораторії експлуатаційної надійності будівель і споруд Національного університету водного господарства та природокористування, м. Рівне. Фахівці звідти вже приїздили, робили обстеження. Тепер вони виконують різні дослідження, також 3D-моделювання. Незабаром чекаємо на результати», – каже Осіпішина.
Директор департаменту житлово-комунального господарства міської ради Дмитро Бездольний стверджує, що вартість технічних висновків, які замовляє його департамент для пошкоджених будинків у місцевих фахівців, становить 70–120 тисяч гривень. За його словами, мешканці зруйнованого під’їзду будинку на вулиці Крилова звернулися до спеціалістів з інших регіонів, бо в Миколаєві повторну експертизу ніхто робити не захотів, оскільки всі впевнені, що результати будуть такі ж.
Варто зазначити, що подібні випадки в Миколаєві – не поодинокі. Схожу ситуацію маємо на вулиці Пограничній, 43. Там люди теж висловили недовіру до технічного звіту, зробленого на замовлення департаменту житлово-комунального господарства.
Крім того, нині очікують висновків незалежної експертизи і жителі зруйнованого будинку на вулиці Адміральській, 32. У липні цього року російська ракета влучила у триповерхівку і завдала їй значної шкоди. Зокрема, майже зруйновано один із чотирьох під’їздів. Після цього представники місцевої влади заявили, що будинок неможливо відновити. Його мешканці також власним коштом замовили експертизу.
Поки вони чекають, дім руйнується під впливом погоди. «У нас є підстави вважати, що наш будинок можна відбудувати. Але це питання часу. Тому тепер треба хоча б тимчасово накрити дах, закрити вікна, щоб не було подальших руйнувань. Але поки департамент не отримає висновок експертів, нічого робити не буде», – розповідає представник ініціативної групи будинку Віктор Загоруй.
Тривалий час вели перемовини і з мешканцями інших будинків, внесених до списку тих, які підлягають демонтажу. Є мешканці, які дали свою згоду на демонтаж. Так, за інформацією департаменту житлово-комунального господарства, отримано 100% згод від мешканців будинків за адресами: вулиця Нікольська, 13 та Аляуди, 3.
За словами першого заступника директора департаменту ЖКГ Ігоря Набатова, відсутність згоди усіх співвласників багатоквартирного будинку на демонтаж, відповідно до чинного законодавства, не дає змоги рухатися далі і проводити будь-які дії. Тому департамент звернувся до Мінрегіону, щоб надали роз’яснення, як чинити в таких випадках. Наразі очікують на відповідь. Також опрацьовують варіант, щоб мешканці, які погодилися на демонтаж, отримували сертифікати на компенсацію за зруйноване житло незалежно від того, що їхні сусіди – проти.
«Уже надходять заявки про згоду на демонтаж і від жителів цих проблемних будинків. Від будинку на Крилова є одна, на Пограничній – кілька. Це свідчить, що там немає одностайності щодо цього процесу», – зазначив Набатов під час брифінгу.
Кореспондент Укрінформу поцікавився: чи визнає департамент результати незалежних експертиз, замовлених коштом мешканців?
«Наразі жодного альтернативниго техзвіту на вказані будинки до департаменту не надходило. Тому говорити про визнання інших висновків (результатів) техобстеження на сьогодні неможливо», – відповіли в департаменті житлово-комунального господарства.
На уточнювальне запитання, чи можливий компроміс стосовно конфліктних будинків і який вихід із ситуації, що склалася, у департаменті відповіли: «Ми вживаємо заходів згідно з чинним законодавством, у разі отримання хоча б однієї відмови демонтаж провести неможливо. Водночас, відповідно до висновків техзвітів, експлуатація деяких частин будинків не можлива».
ЛАМАТИ – НЕ БУДУВАТИ
У Миколаєві, за даними департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, на сьогодні повністю без житла через обстріли залишилось 422 особи. Ця цифра може збільшуватися, бо обстріли не припиняються.
Людей, які будь-якою ціною намагаються зберегти своє житло, можна зрозуміти. Для більшості це – дім, де вони провели багато років життя, який облаштовували, ремонтували.
Як відомо, з травня в Україні працює державна програма «єВідновлення», яка передбачає допомогу людям, житло яких постраждало від війни. Вона складається з кількох етапів. Зокрема, вже тепер компенсацію на ремонт можуть отримати українці, житло яких підлягає відновленню. За інформацією департаменту житлово-комунального господарства, станом на зараз від миколаївців надійшла 1791 заява на отримання такої допомоги від держави. Поки що опрацювали 917 заяв, з яких задовольнили 512. Іншим відмовили через різні причини. Загальна сума компенсації становить понад 18,8 мільйона гривень, наразі на картки миколаївцям надійшло 8,2 мільйона.
Наступний етап програми передбачає отримання електронного житлового сертифіката за повністю знищене житло. Ця частина програми активно запрацює 1 листопада. Відповідно до неї, отримавши сертифікат, людина може придбати нове житло в будь-якій точці України (окрім окупованих територій та тих, де тривають бойові дії). У мешканців зруйнованого житла виникають питання: коли це буде, чи вистачить коштів усім постраждалим унаслідок російської агресії. Вже тепер зареєстровано понад 4300 заявок від потенційних претендентів. Здебільшого це жителі Харківської та Київської областей. Мешканців Миколаєва там поки що немає, процес лише набирає обертів.
Є ще один важливий нюанс. Уряд установив середню вартість компенсації квадратного метра житла у розмірі 36422 гривень. Передбачають, що вартість коригуватимуть за трьома коефіцієнтами: регіональним – знищене житло у різних містах має різницю у вартості; від кількості кімнат – квадратний метр в однокімнатних квартирах дорожчий, ніж у чотирикімнатних; від віку зруйнованого будинку – старий або новобудова.
«Щоквартально Мінрегіон проводить розрахунки сум компенсацій за відповідною формулою з урахуванням усіх вимог законодавства. На сьогодні ще не затверджено показник на третій квартал, тому діє той, що був станом на 1.07.2023 року. Згідно з ним, сума компенсації мешканцям будинків у Миколаєві, якщо вони погодяться на демонтаж, становить 21156 гривень за квадратний метр площі. Ми проаналізували ринок житла у місті і стверджуємо, що за ці кошти, які пропонує держава, сьогодні можна придбати житло на вторинному ринку обласного центру», – сказав Набатов.
Попри такі запевнення, мешканці постраждалих будинків все ж побоюються, що цих коштів не вистачить, щоб придбати житло, рівноцінне втраченому.
«Окрім вартості самих квартир, нам також доведеться сплачувати послуги нотаріусів, рієлторів, податки, не кажучи вже про ремонт», – наводять свої аргументи постраждалі.
Але поки що посадовці наполягають на своєму. «Якщо мешканці не погодяться на демонтаж, то ми змушені будемо загородити ті території, щоб вони не становили небезпеку для тих, хто там проходить, і залишити все так, як є. А у цих людей не буде жодних шансів на відновлення надалі», – сказав Бездольний.
Зважаючи на вищевикладене, до компромісу ще далеко. І все ж дуже хочеться сподіватися, що його таки буде знайдено.
Алла Мірошниченко, Миколаїв
Фото автора і з вільного доступу
