У Чернігові для УПЦ МП обмежили доступ до стародавніх храмів

Про це повідомив в.о. генерального директора Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Андрій Лісовий, передає Укрінформ.

«Прийнято рішення для того, аби убезпечити нашу культурну спадщину від подальшого руйнування, ми комісійно тимчасово припинили доступ до цих пам’яток, розклеївши попередження про те, що пам’ятка знаходиться під охороною держави, і що доступ до неї тимчасово обмежений», – сказав Лісовий.

Ідеться про чотири храми, що визнані архітектурними пам’ятками національного значення та розташовані в Чернігові: П’ятницька церква, Спасо-Преображенський собор, Троїцький собор, Єлецький монастир. Три з них понад 30 років перебували в оренді УПЦ МП.

За словами Лісового, в Чернігові розпочалися незворотні процеси в питанні збереження української культурної спадщини, яка формувалася століттями. Саме ця спадщина є предметом суперечок, адже на неї претендує наш ворог – Російська Федерація.

Як зазначають у заповіднику, упродовж попередніх трьох місяців спеціально створена комісія, що складалася з науковців та працівників заповідника «Чернігів стародавній», вивчала стан архітектурних пам’яток національного значення, що перебувають на балансі НАІЗ «Чернігів стародавній». Було зафіксовано, що практично всі вони за 30-річний період користування прийшли в неналежний стан. Мало місце недотримання умов користування рухомими об’єктами, іконами.

Відтак 4 жовтня Міністерство культури видало наказ про створення комісії, яка має убезпечити чернігівські пам’ятки від руйнувань.

Як повідомляв Укрінформ, комісія Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» повернула у державне користування 63-й та 64-й корпуси на території Нижньої лаври, де розташовувалися Київська духовна академія та семінарія УПЦ МП. Таким чином, вже 13 об'єктів із близько 40-ка повноцінних споруд, якими користувався монастир, комісія заповідника повернула під контроль держави.

Фото: Kovalvl