Звільнена Новодарівка: зруйновані хати та заміновані городи

Новодарівка – маленький населений пункт у Малинівській сільській громаді Пологівського району Запорізької області. Ще до початку повномасштабної війни село входило до списку тих, які називали "вимираючими": тут було лише п'ять, максимум десять хат, в яких хтось жив – здебільшого літні люди. Після того ж, як у селі похазяйнувала "армія асвабадітєлєй", залишилися хіба стіни від двох-трьох будинків, інших більше нема.

Село заросло бур'яном вище зросту людини. Скрізь окопи та траншеї, яких росіяни накопали, захопивши Новодарівку. Але найстрашніше – тут повно мін.

Ми були в селі менше години, і весь час було відчуття, що ми там не самі. Кілька разів, на різних локаціях чули в небі звук безпілотника. За словами військових, "пташка" була ворожа: загарбники не полишають спроб повернути Новодарівку.

ГОЛОВНА “ПАМ’ЯТКА” – ПІДБИТИЙ ТАНК

- Ходити можна лише по коліях від машин. Де бачите, що машина проїхала, туди й ступайте. На узбіччя сильно не заходьте, в поля взагалі не можна, якщо ноги потрібні, – говорить прес-офіцер Запорізької окремої бригади територіальної оборони на ім'я Даміан.

З ним ми приїхали в Новодарівку через півтора місяця після звільнення. В село потрапили якраз після дощу – багнюка, наче пластилін, "запам'ятала" свіжі відбитки колес, тож було добре видно, де саме можна ходити.

- Це село 4 червня звільнила наша 110-та бригада разом з механізованими підрозділами ЗСУ. Воно на лінії фронту, було під постійним ворожим обстрілом і тому сильно зруйноване. Місцевих мешканців тут немає, – розповідає речник підрозділу.

Головною "пам'яткою" деокупованого села є ворожий танк Т-72, підбитий нашими військовими під час боїв за Новодарівку. Іржавий панцерник стоїть прямо на дорозі, за кілька метрів від нього – там, де ходити не дуже бажано, – прикопані члени екіпажу.

- Чітко влучили в борт. Від вибуху башта танку злетіла метрів на 15, перевернулась і впала на нього знову, – показує ворожий металобрухт Даміан.

В іншому кінці села в бур'яні стоїть російська БМП, яку також було знищено під час бою.

НОРИ В БУДИНКАХ

Уже після від’їзду із села трошки більше про Новодарівку розпитуємо телефоном голову Малинівської громади Володимира Шиша. Він розповідає, що село захопили 17 квітня 2022 року.

- Всі родини, які там мешкали, дякувати Богу, встигли виїхати, – говорить він.

Чоловік додає, що, попри близькість лінії зіткнення, він кожного тижня намагається їздити в рідну громаду. Пояснює, що в Малинівці досі живе п’ятеро людей, у Полтавці – 17, і ще в одному селі – п’ять. Привозить їм гуманітарну допомогу, бо виїжджати вони не хочуть, другий рік живуть під обстрілами. Питаємо, скільки будинків знищено чи пошкоджено, каже: всі до одного.

Поки були у Новодарівці, зайшли до однієї з хат. Вона розташована на пагорбі, який був передовою ворожою позицією. В одній з кімнат – величезна діра в підлозі, обкладена мішками. Униз можна спуститися по драбині.

- У будинках росіяни рили нори, так звані сховища підземні. Просто з будинків ведуть ходи до позицій. Село було саме на лінії зіткнення, – говорить прес-офіцер бригади територіальної оборони.

У кімнаті чимало речей, на яких є напис "армия россии" або ж указано полк. На стінах – позивні та назви російських міст.

МІНИ В ЗЕМЛІ Й У НЕБІ

Нині це тилове село, і до ворожих позицій звідси – близько 3 км. Проте постійно чути свист мін, між "виходом" снаряду та "прильотами" – секунди.

- Це село 110 бригада пробувала звільнити ще у лютому 2023 року, але ворог тут дуже сильно закріпився: окопався, замінувався. Якщо з нашого боку є, можна сказати, чисті території й лише мінні поля, то на захоплених ворогом територіях – лише деякі чисті поля, а все решта – замінована. Заміновано все: будинки, двори, узбіччя. Ворог дуже активно використовує дистанційне мінування. Саме тому просуваємось досить складно, важко і повільно, – каже Даміан.

Міни лежать уздовж дороги, в полях стоять таблички з відповідними позначками або стрічки різного кольору, які свідчать про те, що ділянка замінована.

В одному з приватних подвір’їв у бур'яні заховалася майже повністю зруйнована господарча споруда. Її росіяни використовували як схрон. В ній вириті "нори", замість вікон та дверей – кулеметні позиції.

Якраз тоді, коли ми були біля цієї будівлі, почули безпілотник. Вибухи ставали все частішими та ближчими. Тож вирішили довго там не розгулювати.

Коли виїжджали з села, Даміан розповів, що під час звільнення Новодарівки російська армія понесла значні втрати. Крім того, військові кажуть, що рота росіян, яка стояла у селі, розбіглась.

За тиждень після звільнення, 11 червня, в районі Новодарівки росіяни підірвали дамбу, що призвело до затоплення вздовж берегів річки Мокрі Яли. Проте на ведення наступальних дій Сил оборони Таврійського напрямку це не вплинуло.

Ольга Звонарьова, Запоріжжя
Відео автора, фото Дмитра Смольєнка