Гаряче літо 22-го, або Коли й у тилу все палає

В глибокому тилу під час війни теж не спокійно: ті ж вигорілі пейзажі навколо доріг, на старих виноградниках, та в підлісках, спалена земля, усе чорне і мертве. І не дивно, адже на Закарпатті цьогоріч надзвичайно засушливі весна та літо, плюс до цього в останній місяць додалася пекельна спека з температурою до +40. В результаті уся рослинність спалахує від першої іскри. Рятувальники Закарпаття працюють на межі — гасять по 30 пожеж на добу. У закарпатському управлінні ДСНС фіксують збільшення кількості пожеж у майже 4 рази. Ось воно — глобальне потепління в дії. Відтак, екологи радять закарпатцям екстрено перелаштовувати спосіб життя, а місцевій владі, щоб не рахувати збитків від пожеж, активніше працювати на промоцію цього способу життя та готуватися згодом до сезону дощів і паводків.

КІЛЬКІСТЬ ПОЖЕЖ ЗРОСЛА В ЧОТИРИ РАЗИ

На Закарпатті через аномальну засуху та спеку збільшилася кількість пожеж в екосистемах — цьогоріч рятувальники уже зафіксували понад 2 тисячі випадків проти 600 за аналогічний період минулого року. Вони працюють на межі та просять людей не спалювати сміття й суху рослинність. Речниця Управління ДСНС України в Закарпатській області Наталя Батир зазначає, що у порівнянні з минулим роком кількість пожеж зросла майже у чотири рази. Усе — через засуху та неймовірну спеку в регіоні.

- Цьогоріч на Закарпатті майже не йшли дощі, починаючи із березня. Якщо до червня рослинність іще тримала вологу, то зараз суха трава, чагарники й дерева спалахують від найменшоїіскри. Відтак маємо гектари вигорілої чорної землі. Найчастіше горить біля людських садиб та попри дороги, - каже Наталя Батир.

Речниця рятувальників каже, що працюють підрозділи на межі можливостей.

- Зараз фіксуємо 30-36 пожеж сухої рослинності за добу. Підрозділи ДСНС навіть не відправляють у пожежну частину — вони їздять із одної пожежі на іншу. Гаражні приміщення постійно вільні, залучаємо резервну техніку. В середньому площа пожеж — 1-2 га. Але буває й так, що горить 15 га, - каже Наталя Батир.

НАПРУЖЕНА СИТУАЦІЯ ТРИВАТИМЕ ЩЕ, МІНІМУМ, ДВА МІСЯЦІ

Як правило, гасять пожежі “хлопавками”, чи заливають водою. Але буває й так, що загасять, а через деякий час повертаються знову, бо воно тліє й далі розгорається. Працювати важко: у 40-градусну спеку доводиться одягати захисні костюми й системи для дихання. Це +30 кг до форми пожежника.

- Найчастіше спалахують поля через те, що люди спалюють скошену стерню, а також ділянки біля доріг — від кинутих недопалків, - відзначає Наталя Батир.

У відомстві рятувальників кажуть, що така напружена ситуація триватиме й далі — очікують іще спекотний серпень та сухий вересень, який є традиційним місяцем сезонно-польових робіт.

Коли вдається знайти паліїв, до них застосовують штрафні санкції, цим займаються екологи та поліцейські. Для фізичних осіб штраф складає від 3 до 6 тис грн, для юридичних — від 6 до 12 тис. У разі, якщо через палія постраждав заповідний фонд чи нанесена шкода населенню, або ж загинули тварини — сума штрафу збільшується.

Під час пожеж є постраждалі. За словами Наталії Батир, лише протягом вихідних 22-23 липня до лікарні потрапила 84-річна жінка, яка спалювала сміття у себе в дворі і отримала до 40% опіків тіла, вона у важкому стані. З такими ж опіками до лікарні потрапив 12-річний юнак.

ЛЮДИ НЕ МІНЯЮТЬСЯ, ЦЕ ПРИРОДА ЗМІНИЛАСЯ

Закарпатські рятувальники проводять роз'яснювальну роботу з населенням та місцевою владою — просять викошувати суху траву біля ділянок та доріг, біля лісу. До слова, цьогоріч на Закарпатті погасили уже 44 лісові пожежі — за минулий рік в цей же період було зафіксовано усього 3. Це дуже багато, ріст кількості випадків — разючий, кажуть у рятувальників.

Фахівці проводять рейди, розклеюють листівки та біг-борди із закликами не спалювати траву та сміття. Утім, визнають, що такі методи ефекту не дають: люди і далі палять.

- Люди не міняються, палять, як і палили. Це просто погода змінилася: тривала засуха та спека дуже ускладнили ситуацію. Тому ефект нині є від одного — від дощу. У районах, де пройшли грозові дощі, ми одразу помічаємо зміни: наприклад, за минулі вихідні на Ужгородщині були грози, і ми мали 11 пожеж за день, а не три десятки. Тому нам зараз треба йти до шаманів, аби його викликали, а не до сільських голів із рейдами, - віджартовується речниця Управління ДСНС на Закарпатті.

ЗМІНИ КЛІМАТУ МАЮТЬ БУТИ В НОВИНАХ ПОСТІЙНО, НАРІВНІ ЗІ ЗВЕДЕННЯМ З ФРОНТУ

Для того, щоб був ефект не тільки від шаманів і сил небесних, які посилають на закарпатців дощ, треба активніше і якісніше комунікувати з людьми безпосередньо, вважає еколог Оксана Станкевич-Волосянчук.

- В регіоні потрібно в рази більше інформації про зміни клімату, люди мусять розуміти, що відбувається і чому. От зупиніть будь-кого на вулиці в закарпатському місті чи селі, і спитайте: що таке зміни клімату, чому ми зараз маємо такі погодні умови? Вам не дадуть відповіді. Бо людей цьому не вчили в школі, та й по ТБ вони про це мало чують. Немає відповідного інформаційного фону — немає реакції. Тому треба починати цю роботу, вводити цей наратив в інформаційне поле, і він там має бути постійно, нарівні із зведенням із фронту. Це теж війна — на виживання. Люди мусять зрозуміти, що поводитися нині так, як нянько й мамка чи дідо й баба, більше не можна, бо ми живемо в інших кліматичних умовах, аніж жили наші предки. Тобто, правило: “Мій дідо палив траву, і я палитиму” більше не працює. Усі традиційні звички в господарюванні мусять змінитися, інакше ми залишимось без ресурсу, а наші діти — й поготів, - каже Оксана Станкевич-Волосянчук.

З чого починати? Із правильного поводження з водою.

- Треба запасатися водою тоді, коли вона є. Восени, взимку, навесні. У кожній громаді мають бути підземні резервуари чи штучні озера для накопичення води. Варто започатковувати збирання дощової води у резервуари в кожному приватному господарстві, на фермі — це має бути за правило, як у Чехії, наприклад, бо у нас спостерігаємо, що люди поливають городи зі свердловин із артезіанською водою. Це питна вода, це гріх! Так ми дійдемо, що не матимемо води узагалі!, - каже еколог.

ЦЬОГОРІЧНА ЗАСУХА Й СПЕКА ДІЙСНО АНОМАЛЬНІ

Вона пояснює, що для Закарпаття такі тривалі засухи, як цього літа, є аномальним явищем і це є вже очевидний наслідок глобальних змін клімату, які саме так проявляються у нашому регіоні.

- Цьогорічна засуха виглядає незвично, у порівнянні з двома попередніми досить дощовими літами, але це не виняток. Тривалі засухи, які припадають на літні місяці і можуть тривати до кінця осені, спостерігаються фахівцями у нас в області вже протягом останніх 20 років. В якісь роки це менш помітно, в якісь, як зараз – аномальні явища є екстремальними. Наступним екстримом слід очікувати період сильних дощів, повеней і паводків. В останні 30 років розподіл опадів протягом року також змінився – влітку кількість опадів зменшилась, а в кінці осені-на початку зими вони збільшились. Все частіше створюються умови, коли випадають дуже сильні дощі і, за збігом ряду інших умов, формуються раптові та сильні паводки, - наголошує Оксана Станкевич-Волосянчук.

Еколог зазначає, що тривала засуха дуже негативно впливає на усі екосистеми – і на міста, і на агроландшафти, і на природні екосистеми. А в період насування так званих «хвиль тепла» (спека, яка триває більше 5 днів) особливо потерпають люди, зокрема, котрі страждають на серцево-судинні захворювання.

- Найбільш очевидний наслідок — це нестача води. Це саме та проблема, яка поступово насувається на наш традиційно вологий регіон. Якщо в області не буде змінено традиційні підходи у господарюванні, на нас чекатимуть дуже серйозні виклики з нестачею води. Адже основним джерелом води в області є густа мережа малих річок, які є дуже вразливими до будь-яких втручань у їхній життєвий цикл, а живляться ці річки опадами і талими водами. Це означає, що без кардинальних змін у практиках ведення водного, лісового, сільського, житлово-комунального господарств, нас чекатиме важке майбутнє з чергуванням періодів, коли води буде катастрофічно багато, а потім – катастрофічно мало.

АДАПТУЄМОСЯ ДО ЗМІН КЛІМАТУ ТА ЗБЕРІГАЄМО ВОДУ

Наслідок такого коливання, перераховує еколог: паводки, засухи, пожежі, деградація лісів, втрата врожаю, висихання малих річок.

- Нам ніколи не вистачатиме ресурсів боротися з наслідками змін клімату. Значно дешевше й ефективніше розпочати працювати над системою заходів з адаптації до змін клімату. Наприклад, у населених пунктах дуже важливо скоротити площі оголеного ґрунту, асфальтового та бетонного покриття, тобто мова йде про максимальне озеленення урбопростору. Це не тільки створення алей, парків і скверів, але й максимальне озеленення площ дахів, фасадів, створення живоплотів. Зелені рослини не тільки очищують повітря й насичують його киснем, але й охолоджують його, створюючи комфортне середовище для проживання, - говорить Оксана Станкевич-Волосянчук.

З її слів, друга важлива складова адаптації – це створювати умови, за яких дощова вода не стікатиме річками у море, а залишатиметься у містах, на фермах, у лісах, у водно-болотних екосистемах. Сьогодні у світі дуже поширені практики збору дощової води у підземні резервуари, у спеціально створені ставки посеред житлових кварталів чи на фермах, через створення міні екосистем у містах, таких як дощові сади та канави, в яких живуть водно-болотні рослини.

Також в області варто переглянути традиційні практики лісозаготівлі важкою технікою у лісовому господарстві, бо це є причиною втрати лісом вологи. Через великі площі деградованого, оголеного й ущільненого ґрунту ліс втрачає свої водорегулюючі властивості. Такий ґрунт, замість 100 %, здатен затримати лише 20 % води. Звідси – обміління річок, падіння ґрунтових вод, осушення лісових масивів, всихання дерев.

У той же час, у гірських лісах Чехії законодавчо закріпленою є норма щодо обов’язкової рекультивації лісових доріг та трелювальних волоків для відновлення водозатримуючих функцій лісів. У нас, наголошує еколог, має бути так само.

Тетяна КОГУТИЧ, Ужгород.

Фото, відео — Управління ДСНС України в Закарпатській області та з відкритих джерел