Децентралізація на Буковині: світло в кінці тунелю чи глухий кут?
На затвердженні у ЦВК перебувають документи щодо утворення ще однієї громади. Після цього етап добровільного об’єднання завершується. І у 2020 році громади будуть об’єднані урядовим рішенням згідно з перспективними планами, які повинні бути затверджені ще до кінця цього року. У Чернівецькій області перспективний план ОТГ, який затвердив попередній уряд, охоплює поки що 94,5% території. Проте, фахівці сподіваються, що вже на найближчій сесії обласної ради доопрацьований варіант цього плану зі стовідсотковим покриттям території області затвердять остаточно та передадуть до відповідного міністерства.
Проблеми перспективного плану ОТГ
Представники регіональної влади, громадських організацій та керівники ОТГ Чернівецької області обговорили поточний стан впровадження реформи децентралізації в регіоні та розробили пропозиції щодо подальших кроків для її успішного завершення.
Круглий стіл «Децентралізація: які кроки необхідно зробити для завершення реформи місцевого самоврядування» відбувся за ініціативи Чернівецького Центру розвитку місцевого самоврядування Програми «U-LEAD з Європою».
«Зараз триває продовження реформи децентралізації і ми вже маємо йти до якогось певного її завершення. Тому на рівні області нині існує два основних завдання. Перше – потрібно завершити формування перспективного плану ОТГ. Адже саме на основі плану буде формуватися базовий рівень територіальних громад. І у нас зараз залишається ще ряд неузгоджених позицій в окремих районах, за якими потрібно якомога швидше дійти консенсусу. Необхідно подати на узгодження спочатку обласної ради, а потім й уряду збалансований перспективний план, який би відповідав затвердженій методиці. Адже якщо ми не дійдемо згоди на рівні області, цілком імовірно, що це питання за нас вирішать на центральному рівні, вже без консультування з органами місцевої влади», – пояснює присутнім на засіданні радник з питань децентралізації Чернівецького ЦРМС Тарас Прокоп.
Він розповів, що в обласній адміністрації підготували попередній проєкт перспективного плану та подали його на колегію облради. Щоправда, колегія депутатів відхилила цей проєкт та не внесла його у порядок денний останньої сесії. Тому фахівці з децентралізації разом з представниками обласної адміністрації, обласної ради та керівниками громад продовжують роботу над узгодженим варіантом перспективного плану ОТГ Чернівецької області.
«Ми очікуємо, що до кінця вересня – початку жовтня остаточний варіант перспективного плану буде поданий обласною адміністрацією на схвалення облради. Звичайно, ми прогнозуємо, що точитимуться немалі дискусії. Але часу в нас не так багато. Нещодавно в ефірі одного з телеканалів новий міністр розвитку громад та територій Олена Бабак підтвердила курс на продовження реформи децентралізації, перехід та зміщення акцентів від добровільності до спроможності громад та подальше адміністративне об’єднання громад. Крім того, вона зазначила, що саме якість життя людей та якість надання послуг для мешканців має бути пріоритетними у всіх цих процесах», – каже директорка Чернівецького ЦРМС Тетяна Татарчук.
Також фахівці Центру розповіли присутнім, чому громадам важливо об’єднатися саме цього року, а не чекати урядового рішення про об’єднання у 2020-му.
«Ті, хто утворить громаду добровільно до кінця року, повинні отримати від уряду додаткові фінансові переваги, в тому числі й інфраструктурні субвенції, ПДФО та інші мотиваційні фактори. Після 2020 року, коли відбудеться адміністративний етап об'єднання, громади уже не матимуть таких фінансових преференцій від уряду. Які саме джерела наповнення місцевих бюджетів залишать на місцях, теж доки точно невідомо», – зауважує Татарчук.
Не погодимо три райони, утворять лише два
Після завершення процесу об’єднання громад орієнтовно на осінь 2020 року планують провести місцеві вибори на новій адміністративній основі. Для цього ще потрібно внести відповідні зміни у законодавство до кінця нинішнього року. Як зазначають фахівці, на цьому процес адміністративної реформи не завершується. Під час наступного етапу діючі громади будуть укрупнювати, а кількість районів суттєво зменшать.
Усі ці зміни потрібно буде закріпити не лише прийняттям відповідних законів, а й внести відповідні зміни у Конституцію, де планують закріпити інститут префектури.
«Тут якраз з’являється перед нами усіма другий важливий виклик реформи – це формування субрегіонального районного рівня. Адже наша попередня позиція про те, що буде сформовано три райони замість 11, зараз є дещо хиткою. Немає згоди всередині області щодо центрів цих районів. Особливо це стосується так званого гірського району, куди могли б увійти нинішні Сторожинецький, Вижницький та Путильський райони. Згідно із запропонованою концепцією, особливо щодо рівновіддаленості та доступності послуг найбільше підходить зробити центром саме Вижницю. Але з цим категорично не погоджується Сторожинець, який хоче бути центром майбутнього району. А нещодавно Путильська районна рада звернулась до уряду з пропозицією зберегти Путильський район у тих межах, в яких він існує зараз. Експерти центрального рівня, коли побачили таку неузгодженість на місцевому рівні, запропонували усі ці гірські території приєднати до майбутнього Чернівецького району, та залишити в нашій області лише два райони», – пояснює Тарас Прокоп.
І тут же зауважує: «Таким чином, у нас виникне великий дисбаланс у співвідношенні цих двох районів. Адже потенційний Чернівецький район налічуватиме понад 700 тисяч населення, а інший – Хотинський чи Бесарабський, якщо його так назвуть, матиме близько 160 тисяч людей. Тому наша позиція у тому, що потрібно все-таки шукати консенсусу щодо створення окремого гірського району з центром у Вижниці. Адже це місто знаходиться рівновіддалено між Путильським і Сторожинецьким районами».
Мешканцю ОТГ не доведеться їхати до райцентру за послугами
Присутній на круглому столі голова Сторожинецької ОТГ Микола Карлійчук пояснив, що мешканці громади побоюються, що після визначення центром майбутнього району Вижниці, Сторожинець почне занепадати. А людям доведеться долати півсотні кілометрів для отримання певних послуг.
«Люди налаштовані агресивно щодо визначення центром майбутнього району Вижниці, а не Сторожинця. Наш район зараз є найбільшим в області – понад 100 тисяч населення. І географічно через наш район проходить міжнародна траса на Румунію. Люди не розуміють, чому їм доведеться їхати більше ніж 50 кілометрів до пропонованого центру майбутнього району у Вижницю. Їм вже зручніше за 20 кілометрів до Чернівців їхати за якоюсь довідкою, ніж у майбутній центр району», – обурився керівник громади.
Фахівці Чернівецького ЦРМС йому заперечили, адже звичайному мешканцю громади у майбутньому не доведеться їхати до райцентру для отримання будь-якої послуги. На рівні районів залишаться наглядові та контролюючі повноваження.
«Громади будуть закривати на собі увесь спектр адміністративних послуг – соціальні послуги, освіта, медицина, місцева інфраструктура. І мешканець стикається з послугами тільки на рівні громади. Район відповідатиме за наглядом і контролем за рішеннями, координацією представництв центральних органів виконавчої влади – поліції, податкової, казначейства, екоінспекції тощо. Ще однією функцією районів буде реалізація виконання інфраструктурних проєктів. Швидше за все райони також відповідатимуть за вивезення сміття та транспортне сполучення. Цей чіткий розподіл повноважень зніме нам дуже багато соціальних питань. Мешканцю не важливо буде, де знаходиться районний центр, мешканець усі необхідні послуги повинен отримати у себе в громаді», – пояснює директорка Чернівецького Центру розвитку місцевого самоврядування Тетяна Татарчук.
«Ми можемо погодитись із тим, що у Сторожинці краща інфраструктура, але доступність до цього міста з Путильського району - дуже складна. Крім того, Сторожинець перебуває у 25-кілометровій зоні від Чернівців, які точно стануть центром майбутнього району. І коли на центральному рівні бачать на карті таку близькість двох центрів різних районів, вони обов’язково звернуть увагу на недоцільність створення окремого такого району і зливають його із Чернівецьким», – додає радник з питань децентралізації Чернівецького ЦРМС Тарас Прокоп.
За результатами обговорення учасники круглого столу сформували кілька спільних позицій з дискусійних питань, які планують належно оформити та передати їх уряду.
Програма «U-LEAD з Європою» фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.
Віталій Олійник, Чернівці
Фото автора
