Стан громадської думки на деокупованих територіях України
Організатори: Представництво Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні, Аналітична група Стратегіко.
Учасники: Фелікс Гетт - директор Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні та Республіці Молдова; Богдан Басій - координатор проєктів Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні; Наталія Ткаченко - дитячий психолог, членкиня команди дослідницького проєкту; Володимир Ляшенко - Представник Національної ради в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі; Дмитро Швидченко - начальник відділу моніторингу, досліджень та аналізу контенту у сфері медіа Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення; Володимир Паніотто - генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), (онлайн); Світлана Богатирчук-Кривко - член української делегації в Конгресі місцевих та регіональних влад Ради Європи, (онлайн); Наталя Богданець - керівник проєктів ГО «УАМ», членкиня команди дослідницького проєкту (онлайн).
Модератор: Олександр Гладунов - керуючий партнер аналітичної групи Стратегіко, віцепрезидент Української асоціації маркетингу.
Коротко. Соціологічне дослідження, що є предметом обговорення, проведене у 2023 році, за ініціативи і фінансування Представництва Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні. Методи дослідження: анкетування жителів звільнених територій, проведення глибинних інтерв’ю та кабінетного дослідження відкритих джерел інформації, зокрема, із залученням технологій та алгоритмів штучного інтелекту. Думки, висловлені авторами Аналітичного звіту за результатами дослідження, є їхньою особистою точкою зору та можуть не співпадати з офіційною позицією Представництва Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні.
Ознайомитися з аналітичним звітом можна на порталі ResearchGate.
Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.
Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV.
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram.
Підсумкові матеріали:
Жителі деокупованих територій вважають найбільшими проблемами зруйноване житло і удари РФ
Найбільшими проблемами жителі деокупованих територій вважають зруйноване житло, ракетні і бомбові удари РФ, нестачу медикаментів і відсутність можливості працевлаштуватися.
Про це свідчать презентовані в Укрінформі результати соціологічного дослідження стану громадської думки на деокупованих територіях України, проведеного аналітичною групою «Стратегіко» за ініціативи Представництва фонду імені Фрідріха Еберта в Україні.
«Щодо найважливіших проблем для цих громад і їхніх мешканців, то ми бачимо, що найбільша проблема – це зруйноване житло, станом на 2023 рік. Загалом про це зазначили 73% респондентів. Але треба сказати, що для жителів південного макрорегіону найбільшою проблемою є ракетні і бомбові удари. Серед гуманітарних проблем, виявляється, на перше місце стала нестача медикаментів, хоча про це і зазначили у середньому 33% респондентів», - сказав керуючий партнер аналітичної групи «Стратегіко» Олександр Гладунов.
За його словами, дуже серйозною проблемою для цієї групи людей є відсутність можливості працевлаштування.
«Кількість респондентів, у яких є труднощі з працевлаштуванням, десь відповідає кількості респондентів, які заявили, що важливою проблемою є замінування (63 і 64% відповідно). Так само (є важливою проблемою – ред.) руйнування соціальної, адміністративної, економічної інфраструктури (62% респондентів)», - поінформував Гладунов.
Крім того, згідно з опитуванням, кількість респондентів, які сказали, що їм не вистачає коштів навіть на їжу, знаходиться на рівні 7%.
Експерт також зазначив, що більшість респондентів говорили про те, що їм або не потрібна психологічна допомога, або вони не можуть визначитися. «Тобто, вона поки що є не усвідомлена (ця потреба - ред)», - пояснив він.
Дослідження проводилося у 2023 році за ініціативи і фінансування Представництва фонду імені Фрідріха Еберта в Україні аналітичною групою «Стратегіко» методами: анкетування жителів звільнених територій, проведення глибинних інтерв’ю та кабінетного дослідження відкритих джерел інформації, зокрема, із залученням технологій та алгоритмів штучного інтелекту.
Зокрема, методом глибинних інтерв’ю опитано 75 респондентів з числа експертів, журналістів, представників ОМС та мешканців деокупованої території; за допомогою анкетування у формі структурованого інтерв’ю face-to-face опитано 1085 осіб віком від 18 років у містах і селах, звільнених від окупації, в Київський, Чернігівській, Сумській, Харківській, Херсонській та Миколаївській областях, загалом у 105 населених пунктах.
Статистична похибка вибірки не перевищує 3,1% (з довірчою ймовірністю 95%, без урахування дизайн-ефекту (величини, що показує, у скільки разів теоретична похибка збільшилася внаслідок специфіки застосованої методики формування вибірки)).
Паніотто: Україна має чітко казати людям на ТОТ про те, які їхні дії можуть вважатися злочинами
Українська держава має чітко комунікувати з людьми, які проживають на тимчасово окупованих територіях, про те, які їхні дії можуть бути злочинами, а які - ні.
Про це під час експертного обговорення в Укрінформі заявив гендиректор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Володимир Паніотто.
«Україна не виробила чітку комунікацію з тими, хто знаходиться на окупованій території, щодо того, кого мають, а кого не мають осуджувати. Важливо мати якусь чітку інформаційну політику (щодо цього – ред.)», - сказав він.
За його словами, з одного боку, потрібно підтримувати позитивне ставлення до людей на ТОТ, а з іншого - є запит на справедливість серед тих, хто там проживав, на покарання тих, хто співпрацював з росіянами.
«Має бути чітка позиція (у цьому питанні – ред.). І ми маємо комунікувати з тими, хто знаходиться зараз на окупованій території, щоб люди розуміли, роблять вони злочин чи ні», - переконаний Паніотто.
Представник Національної ради з питань ТБ і радіомовлення в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Володимир Ляшенко висловив думку, що Україна як держава не надає належного значення тому, щоб глушити техзасобами канали, які в наземному плані за допомогою радіочастотного ресурсу транслюються з окупованої території на прилеглу до неї територію.
Ляшенко заявив, що росіяни дуже і дуже ретельно відслідковують наповнення українського інформаційного поля та дуже активно реагують на будь-які речі, які українська влада намагається робити, щоб придушити їхній вплив, зокрема вплив їхнього ТБ на населення прикордонних територій.
«Це для них важливо, бо вони сподіваються, що у подальшому, коли вони будуть просуватися, населення цих територій не буде чинити їм спротив, а буде, враховуючи той посил, який вони їм уже кілька років широкомасштабного вторгнення транслюють, підтримувати їх», - пояснив представник Нацради.
Окремо гендиректор КМІС акцентував, що в Україні виникають нові соціальні групи, пов’язані з війною, і між цими групами виникає деяке соціальне напруження. За його словами, одна з таких ліній напруження стосується громадян, які не змінювали місце проживання, і тих осіб, які виїхали за кордон, біженців.
«Важливим фактором (ситуації у суспільстві – ред.) є ставлення до біженців за кордоном зокрема. Тому що їхнє повернення чи неповернення залежить від цього. Вони продовжують знаходитися у соцмережах, і коли вони бачать несприятливі чи якісь негативні вислови (у свій бік – ред.), то це один з аргументів, щоб не повертатися», - вважає Паніотто.
Як повідомлялося, 20 березня народний депутат Микита Потураєв заявив, що законопроєкт про позбавлення нагород артистів-колаборантів готовий до другого читання.
Мешканці деокупованих територій вважають, що їхні потреби задовольняються на прийнятному рівні
Мешканці деокупованих територій вважають, що їхні базові потреби наразі задовольняються на доволі прийнятному рівні.
Про це під час презентації в Укрінформі результатів соціологічного дослідження стану громадської думки на деокупованих територіях України, проведеного аналітичною групою «Стратегіко» за ініціативи Представництва фонду імені Фрідріха Еберта в Україні, заявив керуючий партнер групи Олександр Гладунов.
«(Респонденти зазначили, що їхні – ред.) базові потреби задовольняються на доволі прийнятному рівні. Тобто про нестачу води, їжі зазначають лише 5%. Але, наприклад, зрозуміло, що проблема з питною водою, з огляду на екологічну катастрофу на Херсонщині, є важливою для південного регіону», - заявив Гладунов.
За його словами, мешканці деокупованих територій загалом найчастіше оцінювали діяльність місцевої влади як задовільну.
«Тобто деякі питання вирішувалися повністю або частково, і що багато можливостей для вирішення проблем не використано. Вкрай негативно владу оцінюють від 3 до 5%, у залежності від макрорегіону. Позитивно оцінка коливається на рівні від 2 до 6%. Але загалом респонденти оцінюють діяльність місцевої влади на помірковано-нейтральному рівні зі знаком плюс», - зазначив Гладунов.
Окремо керуючий партнер аналітичної групи «Стратегіко» поінформував стосовно мовного питання, що у цій групі людей серед молоді віком 18-24 роки 25% вважають, що або в Україні російськомовні громадяни зазнають систематичних утисків через мову, або що їм важко сказати, чи є в Україні проблеми із використанням російської мови і чи російськомовні громадяни зазнають в Україні утисків та переслідувань, за чим, можливо, ховається певне несприйняття української мови як такої.
«22% людей у більш зрілому віці – 25-54 роки, вони не до кінця сприймають позитивно мовну політику і вважають, що російська мова зазнає утисків (в Україні – ред.)», - сказав він.
Гладунов зазначив, що серед цієї групи людей у їхньому дослідженні 22% опитаних вважають, що ні НАТО, ні європейці не можуть забезпечити безпеку України.
«Щодо інформвпливу відповіді свідчили про те, що тривалий вплив російської пропаганди на всю Україну залишається важливим чинником. Щодо оцінки українського медіавпливу були дуже різні відповіді. Достатньо багато було відповідей, які фіксували необхідність посилення регіональної преси», - заявив керуючий партнер аналітичної групи «Стратегіко».
Директор Представництва Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні та Республіці Молдова Фелікс Гетт, коментуючи це дослідження, сказав, що він зміг зрозуміти - чим довше люди перебувають в окупації, тим складнішим стає їхнє повернення.
«І важливим є побудова єдності України, побудова спеціальних політик та стратегій, щоб відновити Україну на основах спільності», - вважає Гетт.
Дослідження проводилося у 2023 році за ініціативи і фінансування Представництва фонду імені Фрідріха Еберта в Україні аналітичною групою «Стратегіко» методами: анкетування жителів звільнених територій, проведення глибинних інтерв’ю та кабінетного дослідження відкритих джерел інформації, зокрема із залученням технологій та алгоритмів штучного інтелекту. Методом глибинних інтерв’ю опитано 75 респондентів з числа експертів, журналістів, представників ОМС та мешканців деокупованої території; за допомогою анкетування у формі структурованого інтерв’ю face-to-face опитано 1085 осіб віком від 18 років у містах і селах, звільнених від окупації, в Київський, Чернігівській, Сумській, Харківській, Херсонській та Миколаївській областях, загалом у 105 населених пунктах. Статистична похибка вибірки не перевищує 3,1% (з довірчою ймовірністю 95%, без урахування дизайн-ефекту (величини, що показує, у скільки разів теоретична похибка збільшилася внаслідок специфіки застосованої методики формування вибірки).
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
