Сучасні цифрові технології у збереженні об’єктів культури та мистецтва

Сучасні цифрові технології у збереженні об’єктів культури та мистецтва

Укрінформ
22 листопада, 09:30 - пресконференція на тему: «Проєкт НУАРТ|NUArt: збереження графіті BANKSY у віртуальному просторі».

Організатори: ГО «Перфектна Арт Група», ГО «Культурна Асамблея», Олександр Величко.

Учасники:  Владислав Берковський - виконавчий директор Українського культурного фонду; Євген Самойленко - заступник директора департаменту, начальник управління культури та туризму КОВА; Олена Чернега - лідерка віртуального туризму, Засновниця ГО «Цифровізація туризму та культури», кураторка проєкту цифровізації за напрямками туризм та культура КП ГІОЦ (команда Київ Цифровий); Олександр Величко - автор ідеї проєкту НУАРТ|NUArt, розробник проєктів поєднання VR|AR технологій зі сферою візуального мистецтва; Ольга Фрасинюк - заступниця директора з наукової роботи Національного музею українського народного декоративного мистецтва; Олександр Цегольник - артменеджер проєкту НУАРТ|NUArt, голова ГО Perfect Art Group; Олександра Кирюшина - менеджерка проєкту НУАРТ|NUArt, голова ГО Культурна Асамблея/Cultural Assembly.

Модератор: Вахтанг Кебуладзе - доктор філософських наук, професор катедри теоретичної і практичної філософії КНУ імені Тараса Шевченка, публіцист, перекладач, спеціаліст з феноменології.

Питання для обговорення:

  • Філософське визначення феномену стріт-арту (на прикладі мистецького акту Banksy) та взаємодії сучасних діджитальних інструментів з культурною сферою, зокрема візуальним мистецтвом.
  • Інституційна підтримка проєктів культурної сфери: важливість, перспективи.
  • Залучення державних установ у спільну діяльність з ГО на прикладі проєкту НУАРТ|NUArt.
  • Перспективи інтеграції у загальну культурно-туристичну сферу сучасного мегаполісу проєктів цифровізації за напрямами: туризм, культура, спорт.
  • Культурні наслідки мистецьких інтервенцій видатних художників сучасності. Їхня загальна художня цінність та у контексті часу створення мистецького акту.
  • Цифрові технології у сучасній культурі. Можливості діджитальних інструментів для популяризації культурних проєктів, їхньої документалізації та збереження, зокрема об'єктів візуального мистецтва.

Чому це цікаво?

Восени 2022 року в Україні з'явилася серія робіт скандальновідомого англійського андерграундного графіті-художника Banksy. Окрім спроб визначення вартості створених художніх робіт, загального значення цієї події - існує досі не визначене та доволі складне питання їхнього подальшого існування. 

У часи війни фізична цілісність цих робіт залишається під загрозою. Також вони потребують захисту від вандалізму та негативного впливу довкілля. Саме з цією метою для чотирьох малюнків в містах Бородянка, Ірпінь та Горенка були встановлені сучасні бездротові системи безпеки.

На жаль, поки не існує швидкого рішення щодо фізичного збереження цих робіт в безпечному місці та узгоджених механізмів музеєфікації графіті-об'єктів. Крім того, є безліч питань, пов'язаних з правами власності на ці роботи, безліч поглядів на методики та засоби щодо їхнього збереження. 

Саме тому трьома активними представниками креативного сектору Київщини був ініційований проєкт "НУАРТ" (Новий Український АРТ) | NUArt (New Ukrainian ART), що має інноваційний підхід до цих проблем. Завдяки сучасним AR/VR-технологіям, буде створено не тільки умови збереження робіт Banksy в істотному середовищі та доступу до їхнього перегляду, але й можливість збільшити кількість аудиторії, як української, так і світової, що зможе ознайомитися з ними.

За підтримки УКФ (Українського культурного фонду) команда проєкту вже провела фотометрію та сканування артоб'єктів і зараз закінчує роботу над сайтом проєкту та розміщенням цифрових 3D-версій у віртуальній галереї, яка матиме вільний доступний для широкого загалу. 

Інформація про проєкт: https://www.facebook.com/profile.php?id=61552130612953.

https://www.instagram.com/nuart.in.ua?fbclid=IwAR3tPm7_gozsyIgrOrXj-RlZyxTTtBRIyjPEy5IvjLDeqRbX2tGJDDuF0J0.

Формат заходу – офлайн (Зала 2).

Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinform?fbclid=IwAR0st84A_-gZzdo-Yej3lg_laJJuJ1ImX1BcnOYGJ4BVfV0io9vdlyfFP3w.

Підсумкові матеріали:

В Україні цифровізують графіті Бенксі

У Києві презентували проєкт "НУАРТ", метою якого є цифровізація та розміщення 3D-версій графіті Бенксі у віртуальній галереї для широкого загалу.

Презентація відбулася в Укрінформі.

Трьома представниками креативного сектору Київщини був ініційований проєкт "НУАРТ" (Новий Український АРТ) | NUArt (New Ukrainian ART).

За підтримки Українського культурного фонду (УКФ) команда проєкту вже провела фотометрію та сканування артоб'єктів Бенксі і зараз завершує роботу над сайтом проєкту та розміщенням цифрових 3D-версій у віртуальній галереї, що буде доступна для широкого загалу.

Підкреслювалося, що завдяки сучасним AR/VR-технологіям буде створено не лише умови збереження робіт Бенксі в істотному середовищі та доступу до їх перегляду, а й можливість збільшити кількість аудиторії, як української, так і світової, що зможе ознайомитися з ними.

“Цей проєкт побудований на роботі з мистецькою інтервенцією. Бенксі - один з найвідоміших авторів сучасності, зокрема стріт-арту, інкогніто з'явився в Україні і створив сім робіт, якими він почав розмову про воєнну Україну і те, що відбувається в Україні, з усім світом. Це мова мистецтва”, - зазначив артменеджер проєкту НУАРТ|NUArt Олександр Цегольник.

Він зауважив, що кількість запитів щодо України станом на листопад 2022 року, коли Бенксі підтвердив в Інстаграмі своє авторство на ці роботи, зросла до тієї кількості запитів, що була на початку повномасштабної війни у лютому 2022 року.

Артменеджер проєкту нагадав, що акції, які ініціював Бенксі, або які були пов'язані з його творчістю, вже принесли понад 15 мільйонів гривень для підтримки України у боротьбі з наслідками російської агресії.

“Якщо ми використовуємо культурну адвокацію в будь-якій сфері у будь-якому мистецькому прояві, ми можемо посилити будь-який меседж, який потребує ситуація, в якій створюється цей мистецький витвір. Дуже важливий контекст часу та дій у цьому часі, які супроводжують створення цієї роботи. Такі мистецькі прояви фіксують в часі і артикулюють проблеми цього часу до загалу. А цифрові технології дозволяють зробити це максимально доступним для ще більшого загалу”, - підкреслив Цегольник.

Як додав автор ідеї проєкту НУАРТ|NUArt Олександр Величко, головне, що рухає наш прогрес, - це контент.

“Насправді віртуальна реальність не має сенсу без контенту. Сьогодні ми можемо все це відцифровувати для того, щоб зберегти, показувати і розповсюджувати”, - сказав Величко.

Виконавчий директор Українського культурного фонду Владислав Берковський висловив думку, що з точки зору держави було б нонсенсом не підтримувати культуру в умовах такої війни. Він зазначив, що зараз позиція держави полягає в тому, що є необхідність фінансувати, створювати культурно-мистецькі проєкти, які націлена на захист нашої культури та ідентичності.

“Діджиталізація у першу чергу починалась саме як один з елементів збереження культурної спадщини, але зараз ми переходимо до іншої частини - її популяризації. Поступово ми маємо перейти до третього елементу діджиталізації - це комерціалізація”, - підкреслив Берковський.

Доктор філософських наук Вахтанг Кебуладзе додав, що “зберігаючи ці об'єкти стріт-арт мистецтва, ми зберігаємо пам'ять про злочини росіян”.

Як повідомляв Укрінформ, британський художник Бенксі намалював сім графіті в Україні, зокрема в Києві, а також Ірпені й Бородянці, які найбільше постраждали від російських бомбардувань.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-