Російські фейки у сфері ядерної енергії та українська відповідь

Організатор: Український науково-технологічний центр.

Учасники: Максим Стріха - д.ф.м.н., керівник проєкту, модератор; Богдан Олексюк - аналітик, учасник проєкту.

Коротко. У рамках проєкту було здійснено огляд реакції експертного середовища на російську дезінформацію про ядерну енергетику та ядерну сферу України.

У звіті продемонстровано, як російські дезінформаційні операції мали на меті посіяти недовіру до України на Заході – традиційно відданому принципам нерозповсюдження зброї масового знищення.  Водночас фейки у сфері ядерної енергії, поширювані РФ, були часто пов’язані із прямими погрозами окремих російських державних діячів та «експертів» застосувати ядерну зброю чи то проти України, чи то проти Заходу в цілому. Метою таких погроз є залякування західних політичних еліт з метою згортання політичної та військової підтримки України. 

Зазначається, що українська експертна спільнота неодноразово реагувала на російську дезінформацію. Однак проведений аналіз показав, що  і надалі необхідне постійне відстежування російських ядерних фейків та своєчасне реагування на них.

Довідково. Окрім фейкової інформації про нібито створення української «брудної бомби» в останні місяці найбільшого поширення набула тема загрози ядерного інциденту на окупованій росіянами Запорізькій АЕС. Також російська пропаганда поширювала фейки про «харківське сховище ядерного палива» та про «ядерний гриб» у Хмельницькому. Останнім часом у російських ЗМІ поширеним став фейк про безпосереднє постачання Заходом ядерної зброї Україні.

Формат заходу – офлайн (Зала 2).

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinform?fbclid=IwAR0st84A_-gZzdo-Yej3lg_laJJuJ1ImX1BcnOYGJ4BVfV0io9vdlyfFP3w.

Підсумкові матеріали:

У Києві презентували звіт про російські фейки на тему ядерної енергетики

РФ поширює фейки у сфері ядерної енергії з метою залякування західних політичних еліт, аби спонукати їх до згортання політичної та військової підтримки України. Утім, провідні світові ЗМІ не сприймають їх серйозно.

Про це йшлося на презентації звіту щодо відповіді українського експертного середовища на російську дезінформацію у ядерній сфері України, що відбулася в Укрінформі.

Аналітики дослідили реакції експертного середовища на російську дезінформацію про ядерну сферу України та сформували базу даних російських фейків, яка станом на 24 жовтня налічувала 329 джерел.

“Копирсання в російських фейках часом наражає на небезпеку ментальне здоров'я, бо ці фейки створені всупереч будь-якому здоровому глузду і правилам логіки, але тим не менше це треба вивчати. Іноді ... фейки доволі кровожерливі: хтось вимагає скинути на нас атомну бомбу, хтось - почати ядерну війну проти західного світу загалом. Але аналіз цих фейків дозволяє зрозуміти, чого хочуть зараз наші вороги і чого від них очікувати”, - сказав керівник проєкту доктор фізико-математичних наук Максим Стріха.

За його словами, фейк про українську атомну бомбу “видихся” вже до вересня минулого року, коли й самим росіянам це стало нецікаво, тож з'явився фейк про "брудну бомбу".

“23 жовтня Шойгу (міністр оборони РФ - ред.) переговорив з деякими колегами і оголосив новину, що тепер українці намагаються створити "брудну бомбу". Нібито для цього у них є відпрацьоване паливо з електростанцій і це можуть легко зробити. Але робота українських АЕС відбувається під прискіпливим наглядом МАГАТЕ, за цих умов накопичити запаси радіоактивної речовини достатньо складно, щоб створити "брудну бомбу”, - зауважив Стріха, підкресливши, що фейки розраховані на технічно необізнаних людей.

Експерт констатував, що за більш як півтора року росіяни не змогли знайти жодних доказів, які могли б пред'явити світові, і почали вигадувати інші фейки.

“В травні минулого року таких було аж два. Це, зокрема, спроба ядерної провокації в Харкові з підривом сховища ядерного палива, де зберігалося відпрацьоване паливо від двох харківських реакторів - у Фізико-технічному інституті та в Інституті низьких температур. Найсмішніше, що у Харкові ніколи не було ні сховищ ядерного палива, ні реакторів у названих інститутах”, - зауважив керівник проєкту.

Ще один фейк, за його словами, пов'язаний із нічною ракетною атакою 13 травня, що призвела до великого вибуху поблизу Хмельницького.

“Українські офіційні особи не повідомили, що саме вибухнуло. Західні джерела стверджували, що вибухнули старі склади авіаційних бомб, закладені ще наприкінці 1940-х років. Оскільки вибух нагадував зовні гриб, росіяни моментально запустили фейк про те, що там начебто вибухнули снаряди зі збідненим ураном, які постачала Британія для танків, переданих Україні, і зараз величезне радіоактивне забруднення і радіоактивна хвиля йде до Європи”, - розповів Стріха.

Він наголосив відзначив, що цей фейк теж не мав жодних фактографічних підстав, адже заміри радіаційного фону по місту засвідчили, що він відповідає нормі.

Також чимало фейків Росія створювала навколо Запорізької АЕС, констатував експерт. “Повідомлення про те, що росіяни готуються там зробити масштабну провокацію, супроводжувались великою кількістю коментарів російських “експертів” про те, що вибух не такий уже небезпечний і навіть якщо там щось буде, це сильно не позначиться на територіях”, - зауважив Стріха.

Він наголосив, що мета російських фейків - посіяти недовіру до України серед західних союзників, ядерний шантаж, розкол у західних експертних середовищах та політичних елітах.

Водночас Україна, за його словами, хоч і трохи запізнювалася з реакцією, але в цілому українське експертне середовище й науковці "зробили свою справу добре".

Своєю чергою аналітик Богдан Олексюк зазначив, що деякі російські фейки мали резонанс в інших країнах. Як приклад він навів вибух у Хмельницькому, коли кадри “гриба” розійшлися у ЗМІ з різними коментарями і заголовками. І якщо в Україні такі фейки серйозно не сприймались, то у закордонних виданнях була різна реакція.

“Наприклад, американський тижневик Newsweek провів серйозне журналістське розслідування. Розслідувачі встановили, що радіоактивний сплеск після влучення суперечить фактичній хронології подій, є наслідком маніпулювання даними радіаційного моніторингу”, - наголосив Олесюк.

За його словами, авторитетні світові ЗМІ, проаналізувавши, рішуче відкинули ці фейки, проте “жовті" видання їх розтиражували по всьому світу.

Водночас аналітик звернув увагу на те, що механізми поширення російської дезінформації багаторівневі та багатошарові - це й урядові організації, засоби масової інформації, джерела, яка фінансуються державою.

У цьому зв'язку він висловив переконання, що велике значення у розвінчанні "ядерних" фейків мають міжнародні організації, такі як МАГАТЕ, структури ООН, фактчекінгові й неурядові організації.

Як повідомляв Укрінформ, Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при Міністерстві культури та інформаційної політики запустив Телеграм-бот, який допоможе знешкоджувати ворожі фейки.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк