Єрмак обговорив з представниками дипустанов надання безпекових гарантій Україні

Про це повідомляється на сайті глави держави, передає Укрінформ.

"На виконання доручення Президента України Володимира Зеленського керівник Офісу Глави держави Андрій Єрмак провів нараду в режимі відеоконференції з послами та главами дипломатичних представництв щодо стану виконання домовленостей про надання Україні безпекових гарантій на основі Спільної декларації лідерів «Групи семи» та України, ухваленої у Вільнюсі 12 липня", - йдеться у повідомленні.

У нараді взяли участь представники дипломатичних установ США, Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Великої Британії, Албанії, Бельгії, Люксембургу, Болгарії, Греції, Данії, Естонії, Ірландії, Іспанії, Кіпру, Латвії, Литви, Нідерландів, Норвегії, Північної Македонії, Португалії, Румунії, Словенії, Фінляндії, Чехії, Чорногорії, Швеції, Польщі, Словаччини, Туреччини та Європейського Союзу.

До заходу також долучилися заступники керівника Офісу Президента Ігор Жовква та Роман Машовець, міністр оборони Рустем Умєров, міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін, голова Служби безпеки Василь Малюк, голова Служби зовнішньої розвідки Олександр Литвиненко, заступник міністра закордонних справ Микола Точицький, радники очільника Офісу Глави держави Дарія Зарівна та Олександр Бевз.

Єрмак наголосив, що до Спільної декларації приєдналася 31 держава. Зокрема, з усіма країнами «Групи семи», Нідерландами та Європейським Союзом розпочато двосторонні консультації щодо угод про надання Україні безпекових гарантій. Він зазначив, що Франція, Італія, Німеччина та Велика Британія передали проєкти відповідних угод. Крім того, за словами керівника ОП, 15 держав висловили готовність розпочати консультації щодо укладення двосторонніх угод про надання Україні безпекових гарантій.

Єрмак повідомив, що з 27 країн Євросоюзу нині лише шість (Австрія, Хорватія, Мальта, Польща, Словаччина та Угорщина) не приєдналися до Спільної декларації. Також до декларації ще не приєдналися п’ять із 31 країни, що входять до НАТО: Туреччина, Польща, Словаччина, Угорщина та Хорватія. Керівник Офісу Президента закликав заохочувати ці держави приєднатися до цього важливого документа.

«Декларація, укладена у Вільнюсі, передбачає не лише двосторонні угоди. Є також можливість укладення багатосторонніх угод щодо гарантій безпеки. Однією з перспективних тематик може стати безпека в Чорному морі», – сказав він.

Єрмак зазначив, що Україна готова переходити від консультацій до двосторонніх переговорів із країнами щодо укладення угод про безпекові гарантії, наголосивши на важливості юридично зобов’язального характеру та подальшої ратифікації відповідних угод.

Заступник керівника Офісу Президента Ігор Жовква підкреслив, що консультації стосовно двосторонніх переговорів про безпекові гарантії вже вийшли за межі «Групи семи», і дедалі більше країн підтверджують готовність розпочати відповідні консультації з Україною.

«Якщо 31 країна, з урахуванням України, є підписантами нашої Спільної декларації, то логічно, що з часом усі ці країни мають почати переговори», – акцентував він.

Жовква також наголосив, що Україна під час консультацій наполягає на необхідності укладення саме юридично зобов’язальних угод про безпекові гарантії для нашої країни, адже нам не потрібен ще один «Будапештський меморандум».

«Зараз ми напрацьовуємо військовий компонент гарантій безпеки. Цей розділ має бути найбільш досконало виписаний. На цьому наголошував Президент України під час нещодавньої підсумкової пресконференції», – зазначив він.

Також, за словами Жовкви, документ щодо гарантій безпеки має передбачати дієві санкції, зокрема превентивні, проти агресора.

«Ми бачимо, якими дієвими можуть бути санкції. Водночас ми бачимо, що чинних санкцій ще недостатньо. Бачимо, як непросто даються санкційні пакети Євросоюзу, але їх продовжують ухвалювати. Дякую всім нашим партнерам у Європейському Союзі за ухвалений 12-й пакет санкцій. Але Україна одразу просить розпочати роботу над 13-м санкційним пакетом», – повідомив він.

Також, за словами заступника керівника Офісу Президента, двосторонні безпекові угоди мають передбачати чіткий механізм реагування партнерів у разі інтенсифікації російської агресії або повторної агресії після перемоги України. Цей механізм має бути скоординований між усіма основними країнами – підписантами двосторонніх угод про безпекові гарантії.

Окремо Жовква наголосив на важливості підписання відповідних двосторонніх угод саме на рівні лідерів країн.

Міністр оборони Рустем Умєров відзначив важливість компонентів безпекових угод, які стосуються подальшого розвитку спроможностей Сил оборони України, військово-технічної співпраці та розвитку військово-промислового комплексу. Він наголосив, що Міністерство оборони працює над стратегією майбутніх Сил оборони України, і закликав партнерів долучитися до її імплементації.

Єрмак зауважив, що надзвичайно важливою частиною двосторонніх угод будуть положення щодо спільного оборонного виробництва.

Міністр із питань стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишін повідомив, що його відомство пропонує включити до структури двосторонніх документів п’ять позицій: стимулювання інвестування країн-партнерів у обслуговування та виробництво військової техніки в Україні на час війни; забезпечення доступу підприємств ОПК України до ланцюжків постачання критичних матеріалів та складників для виробництва зброї; поглиблення інтеграції ОПК України з військово-промисловими комплексами країн-партнерів; забезпечення обміну технологіями та локалізація виробництва; забезпечення фінансування закупівлі озброєння та військової техніки для потреб оборони під час війни.

Заступник керівника Офісу Президента Роман Машовець акцентував на важливості вироблення практичних механізмів щодо реалізації положень Спільної декларації в частині забезпечення надійних Сил оборони, здатних захищати Україну зараз і стримувати російську агресію в майбутньому.

Заступник міністра закордонних справ Микола Точицький відзначив важливість питань захисту інформації, інвестицій, інтелектуальної власності та фізичної безпеки загалом. За його словами, у питанні безпекових гарантій не слід обмежуватися лише політичними вимогами.

Голова Служби зовнішньої розвідки Олександр Литвиненко наголосив, що важливим блоком документів щодо гарантій безпеки має стати протидія гібридним загрозам. За його словами, серед цих питань – кібербезпека, інформаційна безпека та взаємодія з розвідками країн-партнерів.

Голова СБУ Василь Малюк звернув увагу на важливість врахування питань інформаційної безпеки та кіберзахисту.

Керівник Офісу Президента подякував державам-партнерам за важливу оборонну допомогу, яку отримує Україна.

«Ми ніколи цього не забудемо. Ми завжди про це пам’ятаємо. Ви – друзі, які сьогодні стоять разом з Україною. Для нас це дуже цінно. Ми вдячні вам за готовність продовжувати цю непросту роботу щодо гарантій безпеки», – сказав він.

Єрмак окремо наголосив на важливості відображення питання інформаційної безпеки, зокрема кібербезпеки та протидії дезінформації, у проєктах відповідних угод.

Керівник Офісу Президента подякував послам країн-партнерів за важливий діалог під час консультацій щодо угод про безпекові гарантії. Він закликав представників українського дипломатичного корпусу активніше долучатися до цієї роботи.

Єрмак також зазначив, що за результатами наради Президенту буде передано актуальну інформацію про стан імплементації Спільної декларації та перебіг консультацій із країнами-партнерами щодо надання Україні безпекових гарантій.

«Будемо пропонувати Президентові України сформувати делегацію для проведення переговорів щодо двосторонніх та багатосторонніх угод із питання гарантій безпеки. Також разом з вами ми розробимо план щодо подальшого розширення кола країн-гарантів, проведення перемовин та укладення відповідних безпекових угод», – підсумував керівник Офісу Президента.

Як повідомляв Укрінформ, 12 липня лідери країн "Групи семи" погодили на полях саміту НАТО у Вільнюсі Спільну декларацію про підтримку України (Joint Declaration of Support for Ukraine).

Фото: ОП