Рада Європи рекомендує внести поправки до закону «Про медіа»

Рада Європи рекомендує внести поправки до закону «Про медіа»

Укрінформ
Рада Європи опублікувала висновки експертів щодо закону «Про медіа», ухваленого Верховною Радою 13 грудня 2022 року.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на відповідний документ.

«Закон є суттєвим покращенням у порівнянні з проєктом Закону «Про ЗМІ» № 2693-д, який коментували у "Технічному документі: Експертний висновок експертів Ради Європи щодо України у вересні 2022 року"», - йдеться у висновках.

На думку експертів, тією мірою, якою закон охоплює теми, що містяться в Директиві ЄС 2018/1808 про аудіовізуальні медіапослуги (AVMSD), він досить добре узгоджується з Директивою, і те саме стосується його відповідності стандартам Ради Європи.

Водночас експерти вважають, що закон все ще містить деякі неузгодженості, і їх рекомендують виправити.

«Існує проблема неузгодженості Закону з AVMSD щодо мови ворожнечі, яка полягає в тому, що не всі ознаки, захищені статтею 21 Хартії основоположних прав Європейського Союзу, підпадають під заборону мови ворожнечі. Всі вони підпадають під заборону дискримінації або переслідування, але вони також повинні бути включені до переліку ознак мови ворожнечі», - йдеться у висновках.

Стаття про захист неповнолітніх тепер узгоджується зі стандартами Директиви Ради Європи щодо аудіовізуальних медіа-сервісів. Єдиним незначним недоліком, за висновками експертів, є той факт, що обмеження стосовно часового показу для фільмів 16+ набувають чинності лише через рік після ухвалення Закону. Це видається тривалим терміном і технічно не відповідає статті 7.2 Конвенції про транскордонне мовлення.

Експерти також назвали два питання, які викликають занепокоєння. Йдеться про озвучення причин, з яких особа потрапила до «списку заборонених». У законі вказано, що можливі винятки в разі, якщо є правові підстави не розкривати причину. Оскільки всі причини викладені в статті 126, незрозуміло, чому взагалі мають бути винятки, вважають експерти Ради Європи.

Друге питання, що викликало занепокоєння, пов’язане з повторною оцінкою осіб, які уже є в цьому списку. Хоча перехідні положення Закону передбачають, що наявні на дату набуття чинності Законом імена у списку не потребують повторної оцінки, на їхнє переконання, така повторна оцінка має бути проведена, оскільки включення до списку є серйозним обмеженням свободи вираження поглядів.

Також експерти наголошують на необхідності ще деяких поправок. Вони вважають, що слід розглянути можливість розширення визначення поняття «журналіст», щоб охопити ним самозайнятих журналістів, які поки що не пов’язані з медіаорганізацією чи спілкою.

Також вони рекомендують положення попередньої редакції Закону «Про медіа», які стосувалися змін до Виборчого кодексу і не увійшли до чинної редакції Закону, поширити на все відповідне законодавство України, що стосується виборів, особливо на Виборчий кодекс.

Читайте також: Якщо закон про медіа погано працюватиме, його можна змінити - Потураєв

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 13 грудня ухвалила Закон "Про медіа".

29 грудня 2022 року його підписав Президент Володимир Зеленський.

Документ визначає правові засади діяльності в Україні суб’єктів у сфері медіа, а також засади державного управління, регулювання та нагляду в цій сфері.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-